5.Особливості концепції цільового управління Пітера Друкера.

Пітер Фердинанд Друкер (1909-2005) – амер вчений австрійського походження, економіст, публіцист, педагог та один з найвидатніших теоретиків менеджменту 20 ст.

Він є одним із творців теорії упр-ня за цілями, розробником методу навчання за кейсами (case study), ініціатором порівняльного дослідження культур.

В рамках теорії упр-ня за цілями, діяльність по формуванню і встановленню системи цілей і робота з ними розглядається як головна задача менеджера, а система цілей як фактор, що впливає на структуру орг.-ї і забезпечує її ефективне функціонування і довгостроковий розвиток.

Друкер повязує виникнення системи цілей з різноманіттям задач, які розв’язуються менеджерами в різних секторах, а також з розмаїттям потреб різних соц. груп як усередині, так і поза орг.-ю, зацікавлених у її діяльності. Він формує дві тези:

1)менеджер не може ефективно керувати орг.-ю, орієнтуючись тільки на економічну мету. 2)робота з удосконаленням системи цілей і із системою цілей необхідна будь-яким діловим орг.-м, оскільки їхнє виживання й успішний розвиток залежать від задоволення різноманітних потреб соц. груп.

Виходячи з цього, Друкер формує зразковий перелік цілей орг.-ї, пов’язанихз:

1)визначенням типу (типів) ринків, на якому вона повинна працюваим;

2)установленням типу продукту, що випускається на даний ринок;

3)визначенням рівня планового прибутку;

4)установленням типу і джерела необхідних ресурсів;

5)відношенням до нововведень і припустимого ризику;

6)задоволенням потреб персоналу;

7)забезпеченням суспільного визнання її діяльності в більш широкому соціумі;

8)розвитком менеджменту як головного фактора організаційного розвитку.

У рамках даної концепції робота з цілями необхідна для підвищення ефективності діяльності і розробки довгострокових стратегій розвитку орг.-ї. зміст цієї роботи може бути зведений до вибору переліку цілей, розміщенню пріоритетів у системі цілей, «врівноважуванню» та «жонглюванню» цілями. Нарешті, саме зі співвіднесеннями реальних результатів із плановими (на основі створеної системи цілей), а також зі співвіднесенням цілей між собою зв’язується оцінка ефективності діяльності орг.-ї.

Розглядаючи цілі як плановий результат діяльності орг.-ї, Друкер намагається визначити задачі, рішенню яких сприяє робота з цілями: 1)оцінка «широкого спектра комерційних, виробничих і соц. процесів» їхньої інтерпретації; 2)перевірка істинності тверджень, латентно закладених менеджером в основу проведеного курсу; 3)оцінка і прогнозування поводження окремих працівників, підрозділів і інших орг.-й; 4)удосконалювання діяльності орг.-й.

6.Соціальна філософія менеджменту Мері Фоллет.

М.П.Фоллет була візіонером та піонером в дослідженні людських стосунків і менеджменту, першою, хто почав вивчати роль влади в орг.-х та групах. Вона присвятила своє життя соц. діяльності, але знайшла свою найширшу публіку ентузіастів саме у сфері бізнесу, ставши провідним консультантом з менеджменту свого часу. Здобула велику популярність за свою роботу у сфері керівництва та менеджменту орг.-й. Такі організації, наприклад, як спільноти не можуть сприйматися як локальні соц. системи, які складаються з мереж груп. На її думку, складовими структури влади були менеджери, працівники та інші стейкхолдери, що впливають один на одного. Вона доводила, що центральною проблемою соц. стосунків є «питання влади» і що нашим завданням є не делегування влади; воно полягає у тому як її розвивати. Фоллет сприймала орг.-ї радше як групові мережі, а не як ієрархічні структури, приділяючи увагу взаємовпливу людських стосунків усередині груп.

Поступово теоретики та практики почали читати праці Фоллет (особливо в Японії в 1960 рр), але лише після того як «орг.-ї, що навчаються стали популярними, вона здобула визнання, згідно з Пітером Друкером як «пророк менеджменту».

Влада, зрозуміла як підлеглість однієї людини іншій, принижує людські почуття і не може бути основою ефективності індустріалізації, орг.-ї. демократія – ось та велика духовна сила, яка використовує кожну людину і компенсує недоліки окремих індивідів тим, що переплітає їх разом в житті сус-ва. Лідерами стають не тільки з народження, а й завдяки відповідному навчанню.