3.Ф. Тейлор «Принципи наукового управління».

Фредерік І. Тейлор виділив принципи наукового управління. Спостерігаючи за тим, що він називав «ухилянням від виконання службових обов’язків» (працівники навмисно працювали повільніше, ніж могли б, він вивчив і захронометрував кожний сегмент праці робітників, визначив, що кожен робітник повинен виробляти, а тоді відшукав найефективніший метод для виконання кожної частини загального завдання). Крім того, Тейлор запровадив відрядну систему оплати праці, тобто почав збільшувати з/п кожного працівника, який виконував або перевиконував плановий рівень випуску продукції.

Принципи:1)пр. розподілу праці розповсюджується на всю управлінську діяльність, оскільки за менеджером повинна бути закріплена функція планування, а за робітником – функція планування.2)пр. вимірювання праці передбачає вимірювання робочого часу за допомогою так званих «одиниць часу». 3)пр. завдань-інструкцій: виробничі завдання повинні бути не тільки щохвилинно розписані, але й супроводжуватися детальним описом оптимальних методів їх виконання. 4)складання програм стимулювання: для робітника повинно бути зрозуміло, що будь-який елемент праці має свою ціну і його оплата залежить від обсягів виробництва продукції, а у випадку досягнення вищої продуктивності працівнику виплачуються преміальні.5)пр. «праця як індивідуальна діяльність» має на увазі, що вплив групи робить працівника менш продуктивним.6)мотивація – особиста зацікавленість, є рушійною силою для більшості людей.7)пр. ролі індивідуальних здібностей стверджує про існування відмінностей між здібностями працівників і менеджерів: працівники працюють заради сьогоднішньої вигоди, а менеджери – заради вигоди у майбутньому.8)правила та стандарти менеджменту відстоюють всі авторитарні методи управління, за якими організаційні правила і стандарти, що регламентують працю, повинні бути посилені.9)пр. ролі професійних спілок базувався на скептичному ставленні до профспілкового руху, оскільки лише широке впровадження принципів менеджменту здатне зменшити конфлікт між працівниками та адміністрацією.10)пр. розвитку управлінського мислення: з управлінської практики повинні бути виведені певні закони, а управління повинно набути такого ж наукового статусу, що й інженерна справа.

Отже, головна заслуга Тейлора – він як засновник школи «наукового управління» (наукового менеджменту) розробив методологічні основи нормування праці, стандартизував трудові операції, запровадив наукові підходи до підбору, розстановки і стимулювання працівників.

4. Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту.

Теорія та практика менеджменту демонструють чітко сформовані підходи в управлінні - японську та американську моделі менеджменту. При збігу загальних, стратегічних напрямів боротьби за лідерство існують і особливості в підходах провідних японських та американських компаній до того, як забезпечити свої переваги в економічному суперництві на світовому ринку. Принциповою відмінністю двох названих моделей менеджменту є те, що японська побудована на колективізмі, а американська - на індивідуалізмі та конкуренції між людьми. Всі інші відмінності є похідними від неї.

Критерії	Модель
	японська	американська
1)характер прийняття упр. рішень	За принципом консенсусу	Індивід-й характер прийняття рішень
2)відповідальність	колективна	індивідуальна
3)структура управління	Нестандартна, гнучка	Сувора форма упр-ня
4)характер контролю	колективний	Індивід-й контроль керівника
5)організація контролю	Мякий неформалізований контроль	Чітко формалізована жорстка процедура контролю
6)оцінка результатів діяльності керівника	Сповільнена оцінка роботи працівників і службове зростання	Швидка оцінка результату та прискорене просування по службі
7)оцінка якостей керівника	Вміння здійснювати координацію дій та контролювати	Професіоналізм та ініціатива
8)спрямованість управління	Орієнтація упр-ня на групу, підвищена увага до людини	~ на окрему особу, увага до людини як до виконавця
9)оцінка результатів діяльності персоналу	Досягнення колективного результату	~ індивідуального ~
10)стосунки з підлеглими	Особисті неформальні стосунки	Формальні стосунки
11)карєра	Просування по службі з урахуванням віку, вислуги років та лояльності до фірми	Ділова кар’єра зумовлюється особистими досягненнями
12)підготовка керівника	Підготовка універсальних керівників	Підготовка вузькоспеціалізованих керівників
13)оплата праці	Оплата праці за показниками роботи групи, стажем	~ за індивідуальними досягненнями
14)термін зайнятості на фірмі	Довгострокова зайнятість керівника на фірмі, довічний найм	Зайнятість на контрактній, договірній основі, короткостроковий найм
15)загальний принцип упр-ня	«знизу-догори»	«зверху-донизу»
16)штатний розпис	Відсутність чітко визначених посад і завдань всередині організації	Функціональна підпорядкованість і чіткі межі повно важень
17)підвищення кваліфікації	Без відриву від вир-ва( на робочому місці)	Відокремлено, за спеціальними програмами підготовки