![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Експертизи у судовій практиці
- •Розділ 1
- •Провести повне дослідження, і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок;
- •На вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, су ду дати роз'яснення щодо даного ним висновку;
- •Заявляти самовідвід за наявності передбачених зако нодавством підстав, які виключають його участь у спра- ві. [1]
- •Розділ пі. Фінансове та організаційне забезпечення судово-експертної діяльності
- •Розділ 2 окремі види експертиз
- •1. Вступне слово
- •2. Висновок експерта як джерело доказів
- •3. Процесуальні та організаційні засади проведення судових експертиз
- •4. Можливості окремих видів експертиз
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Почеркознавча експертиза
- •4.3. Судово-лінгвістична експертиза
- •4.4. Техніко-криміналістична експертиза документів
- •Експертиза реквізитів і матеріалів документів
- •Встановлення первинного змісту текстів документів
- •Визначення послідовності виконання в документі тексту, підпису, відтиску печатки, рукописного запису (встановлення відносного часу виготовлення документа)
- •Ідентифікаційні дослідження матеріалів документів
- •Дослідження друкарських засобів та їх відбитків
- •Встановлення змін у друкуючих засобах та їх відбитках
- •Визначення устаткування,
- •Визначення часу виготовлення друкуючих засобів та їх відбитків
- •Встановлення джерела виготовлення підроблених документів
- •4.5. Трасологічна експертиза
- •4.5.1. Дактилоскопічна експертиза
- •4.5.2. Експертиза слідів ніг і взуття
- •4.5.3. Експертиза слідів знарядь злому й інструментів
- •4.5.4. Експертиза транспортних засобів і утворених ними слідів
- •4.5.5. Експертиза слідів зубів
- •4.5.6. Встановлення цілого за частинами
- •200 Метрів від місця події; с — залишки сонцезахисного козирка, вилучені з автомобіля.
- •4.5.7. Експертиза інших слідів
- •Експертиза вузлів і петель
- •Експертиза слідів нігтів
- •Експертиза слідів губів
- •Експертиза ніг (лап) та зубів тварин
- •4.6. Судово-балістична експертиза
- •4.7. Експертиза холодної зброї
- •4.8. Ототожнення особи за ознаками зовнішності
- •4.9. Фототехнічна експертиза
- •4.10. Експертиза матеріалів та засобів відеозвукозапису
- •4.11. Експертиза комп'ютерів, носіїв і технологій
- •4.12. Експертиза голограм
- •Візуальний контроль голографічних захисних елементів
- •Мікроскопічне дослідження голограм
- •4.13. Експертиза випадків з транспортними засобами спеціального призначення
- •Повітряний, транспорт
- •Залізничний транспорт
- •Позаииіяхоеі транспортні засоби
- •4.14. Судово-медична експертиза
- •4.14.1. Судово-медична експертиза трупа
- •4.14.2. Експертиза живих осіб
- •Встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень
- •Судово-медична експертиза при статевих злочинах
- •4.14.3. Експертиза речових доказів
- •Експертиза крові
- •Експертиза виділень
- •Експертиза волосся
- •Трасологічні експертизи
- •Балістичні експертизи
- •МІкрологічні експертизи
- •4.14.4. Генотипоскопічна експертиза
- •4.14.5. Експертиза за матеріалами справи
- •Експертизи стану здоров'я
- •Експертизи за матеріалами справи за фактами професійних правопорушень медичних працівників
- •4.15. Судово-психіатрична експертиза
- •Підстави для призначення судово-психіатричної експертизи
- •Підготовка матеріалів для судово-психіатричної експертизи
- •4.16. Судово-психологічна експертиза
- •4.17. Судово-економічна експертиза
- •4.17.1. Судово-бухгалтерська експертиза
- •4.17.2. Судова фінансово-кредитна експертиза
- •4.17.3. Судова фінансово-економічна експертиза
- •Підготовка матеріалів для судово-економічної експертизи
- •4.18. Товарознавча експертиза
- •4.19. Автотоварознавча експертиза
- •4.20. Технічна експертиза
- •4.20.1. Технічна експертиза загального характеру
- •4.20.2. Пожежно-технічна експертиза
- •4.20.3. Будівельно-технічна експертиза
- •4.20.4. Агротехнічна експертиза
- •4.20.5. Автотехнічна експертиза
- •4.20.6. Технічна експертиза вибухів
- •4.20.7. Електротехнічна експертиза
- •4.21. Технологічна експертиза
- •4.22. Експертиза матеріалів і речовин
- •4.22.1. Загальні положення і проблеми
- •4.22.2. Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів
- •2. Поперечний зріз листя кока (мікрознімок). 3. Подрібнені частки конопель
- •5. Подрібнені частки маку снодійного.
- •4.22.3. Експертиза металів і сплавів
- •4.22.4. Експертиза лаків, фарб і покриттів
- •4.22.5. Експертиза нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів
- •4.22.6. Експертиза скла та кераміки
- •4.22.7. Експертиза волокон, волокнистих матеріалів та виробів з них
- •2. Кінці волокон нитки в місці обриву — збільшення 25х.
- •3. Пошкодження поліефірного волокна нитки — збільшення 1250х.
- •4. Пошкодження віскозного волокна — збільшення 650х.
- •4.22.8. Експертиза пластмас і полімерів
- •4.22.9. Експертиза рідин, що містять спирт
- •4.22.10. Експертиза парфумо-косметичних виробів
- •4.23. Фармацевтична та фармакологічна експертизи
- •4.24. Експертиза харчових продуктів
- •Перелік об'єктів,
- •1. Зерно, зерноборошняні та кондитерські вироби
- •2. Молоко, молочні продукти та продукти їх переробки
- •3. М'ясо, риба та продукти їх переробки
- •4. Харчові жири тваринного та рослинного похода
- •5. Бакалійні товари
- •7. Напої безалкогольні, слабоалкогольні, плодово-ягідні та овочеві соки
- •8. Алкогольні напої
- •4.25. Ґрунтознавча експертиза
- •Основні правила роботи з грунтовыми об'єктами
- •4.26. Судово-гемологічна експертиза
- •4.27. Судово-біологічна експертиза
- •4.28. Ветеринарна експертиза
- •4.29. Екологічна експертиза
- •4.30. Одорологічна експертиза
- •4.31. Експертиза об'єктів інтелектуальної власності
- •Орієнтовний перелік питань, які вирішуються при дослідженні об'єктів авторського права та суміжних прав
- •Економічні питання, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •Питання, пов'язані з охороною прав на промислові зразки
- •Питання, пов'язані з охороною прав
- •Питання, пов'язані з охороною прав на конфіденційну інформацію
- •Питання щодо рекламних матеріалів
- •4.32. Мистецтвознавча експертиза
- •Встановлення матеріальної цінності досліджуваних художніх творів
- •Визначення художніх, ідеологічних та морально-етичних аспектів змісту досліджуваних творів
- •5. Оцінка висновку експерта
- •6. Рекомендована література
- •7. Довідка про експертні установи україни
- •Авторський колектив
- •Оцінка висновку експерта 376
- •Рекомендована література 378
- •Довідка про експертні установи україни 381
- •04209, М. Київ-209, вул. Героїв Дніпра, 31-6
4.22. Експертиза матеріалів і речовин
4.22.1. Загальні положення і проблеми
Розвиток судової експертизи супроводжувався постійним виникненням завдань, пов'язаних з вивченням речовин фізичними, хімічними, фізико-хімічними та біологічними методами. Такі дослідження проводилися в рамках криміналістичних та судово-медичних експертиз, проте напрацьовані при цьому методичні підходи мали більш загальне значення і створювали передумови для істотного розширення кола досліджуваних об'єктів, розробки нових методів і як результат — виникнення нових видів експертиз. Цьому сприяли як розвиток аналітичної техніки в експертних установах, так і накопичення експертами-криміналістами досвіду професійної роботи.
Судово-хімічна експертиза як первинний етап формування експертизи матеріалів і речовин (ЕМР) з часом вичерпала свої можливості і вже не задовольняла вимоги слідчої та судової практики, оскільки вивчення обставин справи, відображених у невичерпній різноманітності речової обстановки, неможливе на основі методичних принципів лише хімічних наук. Для дослідження матеріалів та речовин у повному обсязі необхідне комплексне вивчення будови об'єкта, структури та складу речовини багатьма методами, у тому числі хімічними, фізичними, фізико-хімічними, біологічними (морфологія, мікроскопія, хроматографія, спектроскопія тощо).
Утворення, розвиток та накопичення необхідної експертам інформації потребували роботи з численними рецептурними, технологічними та іншими виробничими даними. Це зумовило поступове витиснення розрізнених судово-хімічних, фізичних та інших досліджень речовин і формування експертизи матеріалів і речовин, заснованої на використанні комплексних аналітичних методів дослідження, накопиченні спеціальної інформації про індивідуалізуючі особливості різних матеріалів та речовин, технологію їх виготовлення, можливості використання.
Предмет ЕМР складають фактичні дані, обставини кримінальної, цивільної чи господарської справи, які встановлюються за допомогою експертних досліджень речових доказів з використанням даних технології та методів хімічних, фізичних, технічних та інших наук.
Завданням ЕМР є виявлення окремих ознак, які систематично і в сукупності не вивчалися і, в принципі, не повинні вивчатися
19*
292
відповідними галузями науки і техніки. Просте використання даних природничих і технічних наук при проведенні дослідження складу та структури речових доказів з метою виявлення належності їх до класу, роду, виду матеріалів та речовин, до спільного джерела походження не дає відомостей, необхідних для категоричного висновку. Наприклад, при розслідуванні ДТП виникає необхідність встановлення контактної взаємодії транспортного засобу з іншими предметами, в тому числі і з одягом потерпілого від наїзду. Перед експертом у таких випадках постає завдання: визначити конкретний транспортний засіб за частками лакофарбового покриття чи нашаруванням мастильних матеріалів на одязі потерпілого. Його вирішення залежить від наявності достатнього обсягу даних про асортимент лакофарбових та мастильних матеріалів, технологію пофарбування різних марок автомобілів, використання відповідних мастильних матеріалів для змазки конкретних вузлів транспортних засобів, про процеси їх старіння та експлуатаційні зміни. Ці дані, а також результати вивчення та систематизації експлуатаційних ознак конкретних деталей транспортних засобів уже зібрані в достатній кількості в експертних установах,
У практиці розслідування кримінальних справ про злочини проти життя та здоров'я людини, крадіжки майна як речові докази часто використовуються волокна одягу та речовини ґрунтового походження. Основна мета дослідження цих об'єктів — виявити присутність особи на місці події та факт контактування предметів її одягу, взуття з навколишнім середовищем. Ідентифікація конкретного екземпляра одягу {чи комплекту предметів одягу) за окремими волокнами, а також ідентифікація конкретної ділянки місцевості за частками ґрунтового походження — таким є в даному разі завдання експертизи матеріалів і речовин.
Виконати таке завдання, використовуючи методи лише технічних чи природничих наук майже неможливо, оскільки фахівці в галузі легкої промисловості мало обізнані з ознаками руйнування волокон від різних причин, механізмами їх взаємного прилипання, частотою, з якою вони зустрічаються в побуті, а ґрунтознавці не зможуть локалізувати ділянки місцевості та їх ідентифікувати за малими частками ґрунтових об'єктів — вирішення цих питань не є предметами названих наук.
На цей час у межах певної природничої чи технічної науки неможливо встановити групову належність матеріалів та речовин і ототожнювати утворені матеріалами та речовинами конкретні конгломератні матеріальні об'єкти. Жодна галузь науки і
293
техніки не займається систематичною розробкою методів диференціації однорідних матеріалів та речовин за джерелом походження, способом виготовлення, умовами експлуатації. Водночас у межах судово-експертних досліджень матеріалів та речовин виявлення структури конкретного елемента речової обстановки, відокремлення властивих йому ідентифікаційних ознак можливі шляхом створення спеціальних моделей, вірогідність яких грунтується на оцінці даних, одержаних на основі попередньо виявлених відповідних фізичних, хімічних та інших властивостей, що мають значення практично тільки у певних випадках розслідування окремих категорій злочинів.
Головними завданнями ЕМР є: визначення кола об'єктів (речовин і матеріалів), які найбільш часто зустрічаються у слідчій і судовій практиці, і встановлення можливостей їх диференціації за джерелом походження; створення сучасної приладної бази, придатної для тонкої диференціації матеріалів і вилучення їх малих кількостей з об'єкта-носія; виявлення на предметах-носіях мікрочастинок або мікрослідів речовин, наприклад слідів паливно-мастильних матеріалів, часток скла, фарби та інших; встановлення природи речовин, які залишили слід, тобто віднесення їх до певного роду (виду) матеріалів та речовин; розробка методів ідентифікації мікрокількостей речовини.
Встановлення родової належності полягає у віднесенні об'єкта у відповідності з прийнятою у науці й техніці класифікацією до конкретної множини. Наприклад, у товарознавстві лакофарбові матеріали прийнято класифікувати за природою плівкоутворю-ючої речовини (залежно від цього розрізняють, наприклад, масляні фарби, меламіно-алкідні, алкідні, нітроцелюлозні емалі тощо). Марки лакофарбових матеріалів визначаються за співвідношенням компонентів, які входять до їх складу. У зв'язку з цим спеціально вивчають та систематизують численні рецептурно-технологічні дані про об'єкти ЕМР.
Встановлення групової належності полягає у віднесенні досліджуваного об'єкта до певної частини однорідних об'єктів, представники яких мають додаткові ознаки випадкового для даного роду походження. Наприклад, лакофарбові покриття, які належать до одного типу, можна поділити за наявністю дефектів, що виникли під час виготовлення та експлуатації, наявністю ознак експлуатаційного характеру (перефарбування, вирівнювання поверхні шпатлівкою).
Загальну групову належність можуть мати не лише однорідні об'єкти. Наприклад, викрадені предмети, що раніше зберігалися
294
в однакових умовах із специфічним забрудненням, тим самим набувають загальні групові ознаки. Загальною груповою належністю характеризуються матеріали та речовини, які походять з одного джерела, що не є розшукуваним у справі (інакше об'єктом індивідуальної ідентифікації буде це джерело); об'єкти, вироблені з одних і тих самих об'ємів матеріалу за допомогою одних і тих самих приладів; вироби однієї партії тощо.
Таким чином, встановлення конкретної або загальної групової належності об'єктів має більше доказове значення, ніж родова належність, і є етапом вирішення ідентифікаційної задачі.
Вирішення ідентифікаційної задачі в ЕМР — багатоетапне дослідження, у процесі якого виявляються ознаки не одного, а цілої системи об'єктів, пов'язаних з ототожнюваним елементом речової обстановки. Наприклад, частка лакофарбового покриття є носієм інформації про джерело походження пофарбованої деталі (за технологією фарбування та асортиментом використаних матеріалів), конкретної маси лакофарбових матеріалів у кожному шарі (за компонентним складом), про умови експлуатації транспортного засобу. При цьому важливим моментом є вибір критеріїв оцінки ідентифікаційних ознак і забезпечення вірогідності висновку.
До об'єктів ЕМР належать речові докази, зразки, необхідні для проведення порівняльного дослідження, протоколи слідчих дій та інші матеріали, які містять дані, що відносяться до предмета цієї експертизи та необхідні для вирішення поставлених перед експертом питань.
Коло об'єктів ЕМР визначається її можливостями, а також судовою та слідчою практикою. У даний час до об'єктів ЕМР прийнято відносити лакофарбові матеріали та покриття, паливно-мастильні матеріали і нафтопродукти, метали та сплави, волокна, волокнисті матеріали та вироби з них, скло та кераміку, наркотичні засоби, психотропні препарати і прекурсори, полімери та пластмаси, спиртомісткі рідини, вибухові речовини та продукти вибуху, продукти побутової хімії, парфуми, органічні розчинники, кислоти, луги фарбники.
Специфічною ознакою об'єктів ЕМР є те, що багато з них (нафтопродукти, розчинники, кислоти, луги тощо) не мають власної стійкої форми. На дослідження часто надходять речовини в мік-рокількостях. Крім того, стандартизація та широка розповсюдже-ність об'єктів ускладнює вирішення ідентифікаційних задач ЕМР, При виявленні та вилученні речових доказів необхідно суворо дотримуватися правил їх вилучення, пакування та транспор-
295
тування. Кожний предмет, зразок матеріалу, речовини пакується окремо з урахуванням забезпечення їх повного збереження. Крихкі предмети з нашаруваннями мікрочасточок та мікрослідів треба закріпити в тарі нерухомо, щоб запобігти їх пошкодженню. Зволожені предмети необхідно попередньо просушити при кімнатній температурі в приміщенні, захищеному від протягів. Вологі предмети, які мають специфічний запах, наприклад нафтопродукти, та такі, на яких можуть міститися легколетучі речовини, сушити не можна. Упаковка має бути чистою; об'єкти, що змінюються під впливом зовніїнніх або внутрішніх факторів, слід розміщати в герметичній упаковці (наприклад, нафтопродукти, легколетучі речовини). Неприпустимо змішувати речові докази і зразки.
Усі склянки, банки та пакети з окремо упакованими речовими доказами і зразками мають опечатуватися таким чином, щоб неможливо було порушити первинну упаковку.
Методи, які застосовуються в ЕМР, можна умовно поділити на:
— методи і технічні засоби виявлення фізичних, хімічних та ін ших властивостей досліджуваних об'єктів (аналітична група);
методи та технічні засоби проведення порівняльного до слідження (з метою встановлення подібності чи розбіжності по рівнюваних об'єктів);
методи та технічні засоби оцінки отриманих результатів для формулювання висновків.
Перша група — найчисленніша і належить переважно до методів та технічних засобів природничих наук і промислового виробництва. В аналітичних цілях найчастіше використовуються наукові прилади загального призначення — спектрографи, спектрометри, хроматографи, хроматомасспектрометри, рентгенівські флюорометри, електронні мікроскопи, комп'ютерна та оргтехніка. Але методи дослідження, які використовуються при проведенні ЕМР, часто відрізняються від методів, які використовуються у відповідних галузях науки і техніки. Це пов'язано з необхідністю дослідження малих кількостей матеріалів і мікрослідів речовин, виявлення індивідуалізуючих ознак об'єктів та з іншими факторами.
При проведенні експертного дослідження необхідно дотримуватися черговості використання методів. Ця черговість визначається методикою дослідження відповідних об'єктів. У першу чергу застосовуються неруйнівні методи і такі, що є найбільш інформативними. Як правило, дослідження розпочинається з проведення морфологічного аналізу, тобто вивчення зовнішнього ви-
296
гляду та будови конкретних фізичних тіл. Морфологічний аналіз зводиться до визначення зовнішніх ознак візуально та за допомогою оптичних мікроскопів.
Оптична мікроскопія використовується в різноманітних варіантах: у проникаючому та відбитому світлі методом світлого та темного полів, фазового контрасту, в поляризованому світлі. Далі проводиться аналіз складу матеріалів та речовин, за результатами якого встановлюються природа об'єкта, його походження чи технологія виготовлення, належність частини до одного цілого, хімічний склад, структура. З цією метою використовуються рентгено-флюоресцентний, атомний спектральний, рентгеноструктурний та рентгенофазовий аналіз, спектральний аналіз в ультрафіолетовій (УФ), видимій та інфрачервоній (14) областях спектра. Коло об'єктів, які можуть бути досліджені за допомогою рентгенофлю-оресцентного та атомного спектрального аналізу, дуже широке: метали і сплави, лаки і фарби, скло та кераміка, папір, паливно-мастильні матеріали, наркотичні засоби. Слід зазначити, що цими методами визначається лише макро- та мікроелементний склад речовини.
14-спектроскопія — один з найважливіших, якщо не самий важливий, з методів, які застосовуються експертами для вивчення будови й ідентифікації як відомих, так і невідомих речовин. Співпадання ІЧ-спектра досліджуваної речовини зі спектром однієї з відомих сполук свідчить про однаковий хімічний склад цих речовин. Метод ІЧ-спектроскопії може використовуватися длй дослідження будь-яких об'єктів за винятком металів та сплавів. Цей метод має багато переваг: швидкість, високий ступінь вірогідності результатів, висока чутливість, інформативність.
Хроматографічні методи грунтуються на неоднаковій адсорбо-ваності речовин, що дозволяє поділяти суміші на окремі компоненти. Залежно від сорбенту розрізняють паперову хроматографію (сорбент — волокна паперу), тонкошарову (сорбент — тонкий шар крохмалю, окису алюмінію та інші порошки на підложці) та колоночну (сорбент розміщають у скляній колонці діаметром від декількох міліметрів до 0,2 мм). У всіх випадках розділення компонентів відбувається при проходженні через твердий сорбент рідини, в якій вони розчинені. Хроматографічні методи використовуються для аналізу речовин, які можна перевести в розчин (паливно-мастильні речовини, фармпрепарати, барвники, наркотичні засоби, спиртомісткі рідини, чорнило).
Практика показує, що для успішного виконання експертизи необхідно застосовувати комплекс методів. Це забезпечує можли-
297
вість всебічного дослідження об'єктів, які надаються на експертизу, виявлення ознак, які утворюються в процесі виготовлення, зберігання та експлуатації цих об'єктів.
Одержані результати досліджень матеріалів та речовин викладаються не тільки у формі синтезованого висновку, а й у вигляді фактичних даних, які за необхідності можуть самостійно використовуватися у процесі доказування.