4.8. Ототожнення особи за ознаками зовнішності

У криміналістичній практиці задачі ототожнення людини за ознаками зовнішності виникають досить часто. Залежно від об­ставин справи для їх вирішення застосовуються як окремі слідчі дії (впізнання особи очевидцями події), так і шляхом призначен­ня експертизи з метою ідентифікації особи за ознаками зовніш­ності. Цей окремий вид ідентифікаційних досліджень, який у літературі називається ще фотопортретною експертизою, поля­гає в аналізі й порівнянні зовнішніх прикмет особи та їх відобра­ження на фотографічних знімках із застосуванням спеціальних методик зіставлення, суміщення, графічного моделювання і роз­рахунків взаєморозташування ознак обличчя. Метою цих до­сліджень є визначення тотожності конкретної особи, зображеної на представлених досліджуваних об'єктах — фотознімках.

Фотопортретна експертиза призначається в ситуаціях, коли органи розслідування або суд не мають можливості іншим шля­хом достовірно встановити особу при розшуку безвісно зниклих або злочинців, огляду і дослідженні невпізнаного трупа, визначи­ти факт належності документів, що засвідчують особу, їх власни­кові та інші обставини, які мають істотне значення для розсліду­вання.

Об'єктами фотопортретної експертизи є фотознімки та їх ре­продукції, на яких зафіксовані портрети ототожнюваної особи. Це можуть бути фотознімки особи в документах (у паспорті, по­свідченні водія тощо), фотознімки в поліграфічній продукції, аматорські та професійні художні знімки, представлені свідками чи вилучені при проведенні слідчих дій. Разом'з фотопортретами, що підлягають дослідженню, на експертизу надаються порів-

144

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

145

няльні зразки. Найпридатніпіими для встановлення тотожності особи є фотознімки, виготовлені з додержанням правил сигнале-тичної (розпізнавальної) фотографії, а за їх відсутності викорис­товуються також поширені в побуті аматорські чорно-білі та ко­льорові знімки.

При дослідженні фотознімків невпізнаних трупів, у яких м'які тканини обличчя піддались руйнації, додатково можуть надава­тись рентгенівські знімки черепа або сам череп. У таких випад­ках призначається комплексна фотопортретна та медико-кримі-налістична портретна експертиза, при проведенні якої аналіз і порівняння ознак зовнішності особи за фотознімками поєдную­ться з дослідженням інших об'єктів (черепа, рентгенівського знім­ка тощо).

Як об'єкти дослідження на фотопортретну експертизу досить часто направляють зображення людини, отримані за допомогою фоторобота, малювання, ліплення тощо. Але ці зображення за своїм походженням є суб'єктивними, і результати експертного дослідження таких об'єктів не можуть мати доказового значення.

На вирішення фотопортретиої експертизи ставляться такі пи­тання:

ШІЇ

Рис. 35. Фото О. Пчілки.

Рис. 36. Фото невідомої.

1. Чи зображена на представленому фотознімку певна особа?

2. Чи є серед осіб на груповому фотознімку певна особа, зобра­ жена на пред'явлених порівняльних фотознімках-зразках?

3. Чи зображена на пред'явлених фотознімках, виготовлених у різні періоди, одна й та сама особа?

4. Чи зображений на фотознімку труп гр. Л.?

5. Чи зображена на досліджуваному фотознімку хто-небудь з осіб, чиї фотокартки-зразки пред'явлені на дослідження?

Рис. 37. Портретна ідентифікація за методом Ельбура.

Для вирішення поставлених питань експерти попередньо про­водять дослідження фотознімків на предмет відсутності в них будь-яких спотворень фотозображень, відбираються зразки, які співпадають або близькі до досліджуваних за ракурсом фото­зйомки, віком зафіксованої особи. Якість фотознімків має бути достатньою для виявлення дрібних деталей обличчя (родимок, зморшок, шрамів тощо), з добре проробленим малюнком вушної раковини та інших деталей обличчя. У подальшому експерти ви­користовують методи роздільного та порівняльного аналізу фото­зображень, за якими встановлюються загальні характеристики

Ю —4-2531

146

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

147

будови голови, зачіски, деталей обличчя, відносні розмірні дані окремих деталей. Якщо вже на цій стадії експертного досліджен­ня встановлюються розбіжності в загальних рисах осіб, то цього достатньо для висновку, що на досліджуваному та порівняльному фотознімках зафіксовані різні особи. При співпаданні загальних ознак проводиться дослідження особливостей зображення особи: асиметрії обличчя, будови деталей вушної раковини, родимок, шрамів тощо. Крім цього, експерти застосовують методику гра­фічних алгоритмів, яка дозволяє побудувати модель центральної проекції фотозображень у відповідності до фотографічного спо­собу отримання фотознімків. Це дозволяє об'єктивно встановити співпадання чи розбіжності в будові черепа осіб, фотозображен-ня яких досліджуються.

Рис. 38. Череп

невпізнаного

скелетованого

трупа.

Рис. 39. Фотознімок зниклої безвісти особи.

Рис. 40. Ототожнення

особи за черепом методом фотоаплікації.

Призначаючи експертизу, необхідно пам'ятати, що для успіш­ної ідентифікації особи за фотопортретом треба надавати порів­няльні зразки фотопортретів особи, близької за віком до особи, фотопортрет якої досліджується. Це пов'язано з тим, що у людей похилого віку м'які тканини можуть істотно змінюватись, спри­чинюючи неадекватне сприйняття окремих ознак будови облич­чя та черепа. Такі самі вимоги висуваються і до дослідження фо­топортретів дітей, особливо молодшого віку, що також обумов­лено можливими значними змінами м'яких тканин обличчя.

Для виготовлення фотопортретів невпізнаних трупів необхід­но попередньо провести косметику обличчя, зняти всі нашару­вання бруду, зробити зачіску таким чином, щоб було видно на знімку лінію росту волосся, тощо. Зйомку роблять у фас і в про-

філь. Якщо на обличчі трупа виявлені шрами, родимки та інші особливі ознаки, їх необхідно зафіксувати в протоколі огляду тру­па, а копію протоколу огляду надати експерту для ознайомлення.

У ході ідентифікації особи за знімками, надрукованими в по­ліграфічних виданнях, необхідно перевірити, чи не збереглись оригінали фотознімків у редакції чи інших місцях, та надати їх для експертного дослідження. Це пов'язано з тим, що при по­ліграфічному друкуванні фотознімків окремі дрібні деталі облич­чя можуть не передаватись або, навпаки, з'являються полігра­фічні «марашки» (дефекти друку), які можуть сприйматись як особливі ознаки.

Фотопортретна експертиза призначається у відповідності з процедурою, передбаченою КПК та ЦПК України, і порядок її проведення в цілому не відрізняється від загально встановленого для всіх інших видів криміналістичної експертизи. Фотопортретні експертизи в основному проводяться експертно-криміналістич­ними підрозділами МВС та інститутами судових експертиз Мініс­терства юстиції України. Комплексні медико-криміналістичні та фотопортретні експертизи проводять судово-медичні експертні установи МОЗ України.