Харчування в обороні

Взвод забезпечення в обороні розгортає всі елементи продовольчого пункту. При розміщенні БПП враховуються можливості використання захисних властивостей місцевості (природні укриття), а при наявності часу для укриття автомобілів і кухонь обладнаються інженерні спорудження. Гаряча їжа готується три рази в день переважно зі свіжих продуктів.

Прийом їжі особовим складом організується, як правило, на батальйонному продовольчому пункті в спеціально обладнаних місцях. Роздача гарячої їжі робиться безпосередньо в казанок кожному солдату або в термоси на підрозділ через підношувачів.

Організація харчування офіцерського складу

В польових умовах (навчаннях, маневрах) офіцери підрозділів приймають їжу на продовольчому пункті своїх підрозділів разом з солдатами. У господарчому взводі для готування їжі для офіцерів в управлінні полку є дві плити переносні ПП-40 (ПП-1), а у взводі забезпечення для готування їжі офіцерам управління батальйону – одна плита переносна ПП-40 (ПП-1). До складу плити переносної ПП-40 входять: плита ПП-40 – один комплект, намет УЗ-68 – один комплект, приналежності, інструмент і запасні частини один комплект. Для розгортання плити ПП-40 вибирається площадка розміром 9 х 9 м поруч із кухнею причіпною або автомобільною, що обслуговується старшим кухарем (командиром господарчого відділення). Намет УЗ-68 розгортається порядком, викладеному у посібнику з експлуатації і збереження наметів у військовій частині.

У наметі розміщуються: плита ПП-40, кухонні і столові меблі, шухляди з продовольством, із ЗІП, столово-кухонний посуд, інвентар. Столовий посуд перебуває з 25 комплектів тарілок, кухлів, ложок, вилок і т.д. У комплект меблів входять: кухонна стіл-шафа для укладки і збереження кухонного інвентарю і столового посуду, 5 складних столів із гігієнічним покриттям і 20 складних табуретів. Харчування офіцерського складу управління полку організується на двох продовольчих пунктах. Перший пункт обладнається начальником їдальні поблизу розташування командного пункту, де він розгортає переносну плиту ПП-40 (ПП-1). Їжу готує інструктор-кухар. Для офіцерів тилового пункту управління господарчий взвод розгортає, другий, продовольчий пункт, що також має переносну плиту ПП-40. Забезпечення харчуванням офіцерів управління з'єднання організує господарче відділення комендантської роти, що розгортає два продовольчих пункти – один на КП, інший на ТПУ з'єднання. На кожному пункті встановлюється переносна плита ПП-40.

Організація хлібопечення у польових умовах

Організує хлібопечення у польових умовах начальник продовольчої служби з'єднання. Для випікання хліба використовуються польові технічні засоби хлібопечення. До польових технічних засобів випікання хліба відносять:

• п ересувний хлібозавод ПМХ з чотирма пічками ХПК-50М2 (рис. 10); його продуктивність – до 12 т хліба за добу;

• похідний хлібозавод ПХЗ з двома блоками хлібопекарськими автомобільними АХБ-2,5; його продуктивність – до 5 т хліба за добу (рис. 11).

Основною сировиною для приготування хліба є:

• борошно;

• дріжджі;

• вода;

• сіль.

Допоміжною сировиною є органічні кислоти (молочна, лимонна, оцет), які використовуються при прискорених способах приготування хліба. В якості підсобної сировини застосовується олія для протирання хлібопекарських форм. Борошно в залежності від зерна, із якого воно виробляється, може бути житнє або пшеничне.

Для випікання хліба в військових хлібопекарнях застосовують слідуючи сорти борошна:

• житнє борошно – 95 % виходу;

• пшеничне обдирне – 96 % виходу;

• пшеничне 1-го сорту – 72 % виходу.

Якісні показники борошна встановлені державними стандартами. Вони визначаються методом лабораторних випробувань. Методом визначають: колір, запах, смак, мінеральні домішки, лабораторним методом визначають: вологість борошна, зольність, величину помолу, кількість і якість клейковини, металодомішків, зараженість амбарними шкідниками, кислотність. Колір борошна є найбільш доступною ознакою для визначення якості. Колір житнього борошна сіро-білий з помітними частинками оболонки. Колір борошна пшеничного обдирного – білий з жовтим або сірим відтінком з помітними частинками оболонки. Борошно пшеничне 1-го сорту має білий колір з жовтим відтінком.

Запах борошна. Борошно не повинно мати стороннього запаху, який в ньому тривало зберігається і передасться хлібу.

Вологість борошна. Вологість борошна впливає на якість і вихід хліба. Кращий за якістю хліб виходить з борошна з вологістю 14 %.

Смак борошна. Нормальний смак свіжого борошна трохи солодкуватий. Гіркий або кислий смак вказує на зіпсованість борошна, або на наявність в борошні домішок полину, в'язелю та інших.

Рис. 11. Хлібопекарський блок похідного хлібозаводу ПХЗ (АХБ 2,5):

А – загальний вигляд; Б – аксонометрія; 1 – кузов-фургон; 2 – тістоприготувальний агрегат; 3 – дозатор борошна;

4 – солерозчинник; 5 – щит управління; 6 – стелажі для розтойки тіста та укладки хліба; 7 – хлібопекарська піч;

8 – бак для води; 9 – установка для прийому, зберігання та просіювання борошна; 10 – бензоелектричний агрегат;

11 – повітродувка; 12 – переносний шнековий живильник; 13 – шасі автопоїзда.

Борошняні шкідники. Найбільш розповсюдженими шкідниками є борошняна вогнівка, великий і малий борошняний хрущак, борошняний кліщ. Борошно, яке заражене комірними шкідниками, використовувати заборонено.

Зберігання борошна. У польових умовах борошно зберігається у наметах підсобного призначення. Мішки з борошном не повинні торкатися боків і верху намету.