Мікроклімат визначається параметрами:

• температурою повітря в приміщенні, ^оС;

• відносною вологістю повітря, %;

• рухом повітря, м/с;

• тепловим випромінюванням, Вт/м³.

Мікрокліматичні умови є оптимальні та допустимі.

Оптимальні – параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечить нормальний стан організму без напруги і порушення терморегуляції (фізіологічна функція організму).

Застосовуються для приміщень, де праця не пов’язана із застосуванням обладнань, що потребує енергетичних витрат або випромінюючих теплових потоків.

Допустимі – показники мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть призвести до дискомфорту, що обумовлюється напруженням механізмів терморегуляції, і не виходить за межі фізіологічних можливостей організму.

Застосовуються в приміщеннях, де теплові надлишки перевищують 23 Дж/м³с, тобто де встановлено обладнання, яке живиться тепловою або електричною енергією і випромінює при цьому тепло в повітря приміщення.

Людина є працездатною, якщо:

• t навколишнього повітря – 18-20 ^оС;

• відносна вологість – 40-60%

• швидкість руху повітря – 0,1-0,2 м/с.

Заходи щодо зниження негативного впливу мікроклімату:

• впровадження раціональних технологічних процесів

(наприклад, заміна гарячого способу холодним);

• механізація та автоматизація виробничих процесів;

• дистанційне управління, що виводить людину з несприятливих умов;

• захист працівників різними типами екранів;

• раціональна теплова ізоляція устаткування;

• раціональне розміщення устаткування;

• раціональне планування виробничих приміщень;

• раціональні вентиляція та опалення;

• раціональні режими праці та відпочинку (додаткові перерви);

• спеціальний питний режим (білково-вітамінні напої, квас, підсолена вода).

2.

Забруднення повітря виробничих приміщень шкідливими речовинами:

• за характером впливу на людину:

- токсичні (взаємодіють з організмом людини, викликаючи відхилення стану здоров’я)

- за фізіологічною дією на людину

І група – подразнювальні (діють на дихальні шляхи та слизову очей)

ІІ група – задушливі (пошкоджують процес засвоєння кисню тканинами організму)

ІІІ група – соматичні (викликають порушення діяльності всього організму або його окремих систем)

VІ група – наркотичні

- нетоксичні (чинять подразнювальну дію на слизові оболонки дихальних шляхів, очі та шкіру)

• за ступенем впливу на організм:

І клас – надзвичайно небезпечні; ІІ клас – високонебезпечні;

ІІІ клас – помірно небезпечні; VІ клас – мало небезпечні

• за показниками і нормою шкідливих речовин в повітрі робочої зони

- середня смертельна доза при введенні в шлунок

І клас –менше 15 мг/кг; ІІ клас – 15 -500 мг/кг;

ІІІ клас – 151 -5000 мг/кг; VІ клас –більше 5000 мг/кг

- середня смертельна доза при попаданні на шкіру

І клас –менше 100 мг/кг; ІІ клас – 100 -500 мг/кг;

ІІІ клас – 151 -2500 мг/кг; VІ клас –більше 2500 мг/кг

- середня смертельна концентрація в повітрі

І клас –менше 500 мг/м³; ІІ клас – 500 -5000 мг/м³;

ІІІ клас – 5001-50000 мг/м³; VІ клас –більше 50000 мг/м³

- гранично допустима концентрація шкідливості речовини в робочій зоні

І клас – менше 0,1 гр/м³ ;ІІ клас – 0,1-1,0 гр/м³;

ІІІ клас – 1 - 10 гр/м³; VІ клас – більше 10 гр/м³