Види нещасних випадків:

Больові процеси, що розвиваються в організмі при нещасних випадках обумовлюються характером і ступенем ушкодження тканин та органів, місцевою або загальною реакцією організму на травмуючий чинник.

Больова реакція організму може спричинятися механічною, тепловою, хімічною, електричною або комбінованою дією виробничих небезпечних чинників.

Від сили й тривалості дії травмуючого чинника та локалізації травми залежить відповідна реакція організму, що може проявитися у місцевому виливі крові, запальному процесі, омертвінні (некрозі) та загибелі тканини, органів або навіть людини.

Найбільш характерними наслідками впливу професійних шкідливостей є професійні отруєння й захворювання.

Професійне отруєння – це гостра або хронічна інтоксикація , викликана шкідливим хімічним чинником в умовах виробництва.

Професійне захворювання – захворювання, що викликане дією шкідливого чинника в умовах виробничої діяльності.

До професійних захворювань переважає пилова етіологів, віброшумова патологія, загазованість у таких галузях промисловості як металургійна, машинобудівна, хімічна, будівельна.

3. Виконайте тестове завдання.

1. Які проблеми можуть бути предметом угод на національному рівні:

а) максимальна тривалість робочого тижня; б) вимоги до організації та нормування праці; в) охорона праці та довкілля; г) задоволення духовних потреб населення.

2. Соціальне партнерство — це спільна діяльність уряду, підприємців і профспілок, спрямована па узгодження інтересів і вирішення проблем у:

а) соціальній діяльності; б) економічній діяльності;

в) виробничій діяльності; г) юридичній діяльності.

3. Причини виробничого травматизму поділяють на:

а) три групи; б) чотири групи; в) дві групи.

4. Комісія з рослідування має проаналізувата обставини нещасного випадку протягом:

а) 10 днів; б) 7 днів; в) 3 днів.

5. Умови праці класифікуються на:

а) нестерпні, комфортні, допустимі, несприятливі;

б) напружені, легкі, важкі; в) естетичні, комфортні, допустимі, несприятливі

6. Шкідливий чинник у разі порушення правил безпеки може призвести до:а) граничного або патологічного травмвтизму;

б) професійного травмвтизму;в) професійного захворювання.

7. Техніка безпеки - це:

а) система заходів про теорію і практку захисту людини від шкідливостей виробничого обладнання;б) система заходів спрямована проти дії небезпечного і шкідливого впливу на середовище виробничої діяльності;

в) система заходів і засобів, спрямована на відвернення впливу на прцюючих небезпечних виробничих чинників.

8. Якими факторами, в основному, визначається середовище у виробничих приміщеннях:

а) Рівнем шуму; б) Випромінюванням; в) Освітленням; г) Мікрокліматом

д) Наявністю шкідливих речовин та матеріалів; е) Чисельністю працюючих.

9. Заземлення - це

а) навмисне з’єднання не струмоведучих частин обладнання з нульовим проводом; б)навмисне з’єднання не струмоведучих частин обладнання із землею; в)миттєве відключення ушкоджених ділянок кола.

10. Вуглекислотою можна гасити:

а) матеріали, що тліють; б) легкозаймисті та горючі рідини;

в) електричні двигуни та обладнання, що знаходяться під напругою;

г) лужні метали.

11. Дозвукове горіння поділяється на:

а) ламінарне і турбулентне; б) хімічно однорідне і неоднорідне;

в) кінетичне і дифузійне;

12. До заходів запобігання травматизму та захворювань

зараховують: а) організаційні; б) організаційні, технічні, медико-профілактичні;в) медико-профілактичні, санітарно-виробничі, організаційні,

технічні.

№27

1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу та в процесі роботи.

Всі працівники при прийомі на роботу й в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж (навчання) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій відповідно до типового положення, затвердженого Держнаглядом з охорони праці.

Основний нормативний акт про навчання і перевірку знань з охорони праці - „Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці ”, затверджене Держнаглядохоронпраці 26.01.2005 р.

Воно встановлює порядок і види навчання, інструктажів, порядок перевірки знань з питань охорони праці робітників, посадових осіб, спеціалістів, учнів вихованців, студентів і поширюються на всі підприємства, установи і організації, навчально-виховні заклади незалежно від форми власності, кількості працюючих та видів їх діяльності. На основі цього Положення наказом керівника підприємства розробляються і затверджуються положення та плани-графіки проведення навчання і перевірки знань за його відповідальністю. Допуск до роботи без навчання і перевірки знань забороняється.

До обов’язків керівника підприємства входить організація навчання, перевірки знань та забезпечення проведення інструктажів з питань охорони праці для всіх працівників під час прийняття на роботу та в процесі роботи.

Навчання з охорони праці – підвищення рівня знань працівників, що є одним з основних принципів державної політики, основа безпеки праці та умова удосконалення управління охорони праці і профілактики запобігання аварій і травматизму на виробництві.

Відповідальність за організацію навчання покладається на керівника підприємства, а в структурних підрозділах на керівників підрозділів.

Контролює своєчасне проведення навчання - служба охорони праці.

Працівники, зайняті на роботі з підвищеною небезпекою, повинні проходити попереднє спеціальне навчання та 1раз на рік перевірку знань нормативних актів.

Посадові особи відповідно до Переліку посад, перед початком виконання своїх обов’язків та періодично, один раз на 3 роки, за наказом керівника підприємства перевіряються знання тих нормативних актів про охорону праці, виконання яких входить до їх службових обов’язків. Форма перевірки знань з питань охорони праці – це екзамен.

2.Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом .

Небезпека ураження людського організму електрострумом залежить від факторів:

• величина струму, що проходить через тіло людини:

- 0,6- 1,5 мА (змінний струм); 5 – 7 мА (постійний струм) –

пороговий відчутний струм

- 10 -15 мА (змінний струм); 50 -80 мА (постійний струм)-

пороговий невідпускаючий струм, який викликає судомні скорочення м’язів руки, в якій затиснено провідники

- понад 100 мА за частоти 50 Гц (змінний) і більше 300 мА (постійний) – фібриляційний, смертельний струм

• електричний опір тіла людини– визначається опором шкіри проходженню струму через людину і залежить від:

• величини опору тіла людини;

• стану рогового шару шкіри;

• наявності на її поверхні вологості та забруднень

• стану здоров’я;

• місця накладання електродів;

• частоти струму;

• тривалості його дії

Електричний опір тіла людини умовно вважають рівним 1000 Ом

• тривалість дії струму:

допустимі величини безпечного струму:

6 мА за дії до 30 с;75 мА за дії до 0,7 с; 65 мА за дії до 1 с;

100 мА за дії до 0,5 с;250 мА за дії до 0,2 с

• вид струму і частота:

- постійний струм викликає термічну і електролітичну дії;

- змінний струм викликає біологічну дію;

- змінний струм напругою понад 500 В і більше не безпечніший ніж постійний струм

• індивідуальні особливості організму людини:

- фізичний стан

- психофізіологічний стан

- вік

- стать

• шляхи проходження струму:

«рука - рука»;«рука - нога»;«нога - нога»;«права рука –ліва нога»;

«ліва рука –права нога»

Шлях струму «рука – рука» та «нога – нога» - найбільш небезпечний, тому що проходячи через легені та серце охоплюється велика кількість нервових закінчень. Найчастіше струм проходить шляхом «права рука – ліва нога», який не завдає суттєвої втрати працездатності і є найменш небезпечним. Втрата працездатності людини більш, ніж на три робочих дні викликає проходження струму по шляху «рука – рука».

Найменша імовірність ураження людини струмом – 0,2 сек. Опіки тіла людини з’являються при струмі більше 1 А. Небезпека ураження електричним струмом зникає але залишається небезпека опіків теплової дії при частоті 450-500 к Гц

Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом:

• електричного характеру (сила струму, напруга, опір тіла людини, вид та частота струму);

• неелектричного характеру:

(тривалість дії струму, шлях проходження струму через тіло людини, індивідуальні особливості людини, умови навколишнього середовища).