29. Особливості викупу земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб. Стаття 146 зк - Викуп земельних ділянок для суспільних потреб

1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених цим Кодексом, мають право викупу земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для таких суспільних потреб:

а) під будівлі і споруди органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

б) під будівлі, споруди та інші виробничі об'єкти державної та комунальної власності;

в) під об'єкти природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) оборони та національної безпеки;

ґ) під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто- та газових терміналів, електростанцій тощо);

д) під розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв іноземних держав та міжнародних організацій;

е) під міські парки, майданчики відпочинку та інші об'єкти загального користування, необхідні для обслуговування населення.

2. Власник земельної ділянки не пізніше, ніж за один рік до майбутнього викупу має бути письмово попереджений органом, який приймає рішення про її викуп.

3. Викуп земельної ділянки здійснюється за згодою її власника. Вартість земельної ділянки встановлюється відповідно до грошової та експертної оцінки земель, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

4. Якщо власник земельної ділянки не згоден з викупною вартістю, питання вирішується в судовому порядку.

30. Набуття права власності на земельні ділянки в процесі паювання.

31. Поняття та види права землекористування. Поняття права землекористування

Право землекористування можна розглядати в різних аспектах:

1) в суб'єктивному розумінні -

• як правомочність користування земельними ділянками, тобто застосування їх корисних властивостей (правомочність користування, напр., є складовою класичної тріади повноважень власника) або

• як правовий титул, що надає фізичним та юридичним особам суб'єктивне право використовувати земельну ділянку не на титулі права власності. Такий титул є "ярликом", що відповідає певній сукупності повноважень щодо земельної ділянки - щодо (1) користування та (2) володіння (крім загального користування) в поєднанні, у певних випадках, із (3) обмеженим правом розпорядженням нею (наприклад, надаючи земельну ділянку в суборенду). Саме у такому розумінні буде розглядатися термін "право землекористування" в даній темі.

2) в об'єктивному розумінні - як інститут земельного права, сукупність правових норм, що регулюють здійснення суб'єктивного права землекористування, його виникнення, зміну та припинення.

В спеціальній юридичній літературі та в законодавстві немає єдності в питанні розмежування понять "користування землею" та "використання землі. У сьогоднішніх умовах підтримки заслуговує концепція, згідно якої землекористування - лише одна з форм використання землі (поряд з використанням землі на титулі права власності).

Землекористування є різновидом права природокористування, що є підставою для застосування до відносин із землекористування загальних актів екологічного законодавства, насамперед. Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища** (ст. ст. 38-40).

32. Підстави виникнення права землекористування. Особливості підстав виникнення припинення права землекористування

Підстави виникнення права землекористування

Підставами виникнення права землекористування є певні юридичні склади, які мають дуже багато спільного із підставами набуття права власності (див, тему "Набуття, перехід та припинення права вчасності на земельні

ділянки).

Розглянемо найскладніший із можливих юридичних складів - процедуру виникнення права користування (постійного або оренди), ускладненої викупом (вилученням) земельної ділянки:

1. Підстави виникнення, зміни та припинення права землекористування.

Надання земельних ділянок у користування, а також передача їх у колективну чи приватну власність здійснюється Радами народних депутатів на території яких знаходяться земельні ділянки. З метою забезпечення постійності землекористування захисту прав законних інтересів учасників земельних відносин земельним законодавством визначено визначено порядок та підстави надання земельних ділянок підстави для вилучення земельних ділянок, існує декілька стадій щодо таких процедур 1. стадія подачі та розгляду клопотання про надання земельної ділянки в користування 2. Стадія попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки або розміщення об єкта. 3 стадія відаоду у користування земельної ділянки 4 Видача документу що підтверджує право на земельну ділянку

Моментом виникнення права постійного землекористування є видача та реєстрація відповідного державного акту (ст. ст. 125,126 ЗК України).