44. Парламентські читання у законодавчому процесі

Це - обговорення проектів законів та ін. нормат.-прав. акгів на пленар. засіданнях парламенту (окр. палати). Є однією зі стадій законодавчого процесу. Термін «читання» з'явився у парлам. практиці поряд з виникненням законод. процедури у зв'язку з тим, що текст проекту акта зачитувався парламентаріям. У парламентах різних країн Ч. п. мають свою специфику, у зв'язку з чим кількість читань може бути різною: від одного до чотирьох. Обговорення проектів законів та ін. нормат.-прав. актів шляхом одного читання практикується в Іспанії, Швеції. Розрізняють такі його стадії: подання доповіді пост, комісії з висновком уряду; заг. дискусія; обговорення статей законопроекту та поправок до них; пояснення мотивів голосування; голосування в цілому та по проекту.

Формула двох Ч. п. існує в Єгипті, Мексиці, Франції. Перше Ч. п. включає обговорення заг. засад законопроекту з наступним його направленням до постійної або спец, комісії палати чи відхиленням проекту; друге Ч. п. — детальне обговорення проекту і пропозицій комісії та остаточне голосування.

При трьох читаннях перше є концептуальним і полягає у розгляді осн. засад проекту закону та з'ясуванні його актуальності; друге — має постатейний характер; третє здійснюється за змістом проекту з внесенням невеликих поправок. Модель трьох читань практикується у Великобританії, Данії, Ізраїлі, Німеччині, США, РФ, Фінляндії та ін. країнах.

В Україні обговорення законопроекту відбувається шляхом трьох Ч. п. В Україні засади законодавчого процесу визнача­ються Конституцією України, докладно законодавчий процес (законодавча процедура) — від вимог щодо оформлення законо­проектів і до опублікування прийнятого закону — регулюється Регламентом Верховної Ради України.

Здійснюються відповідно до процедур, вимог Регламенту Верховної Ради України. Осн. завдання першого читання полягає у з'ясуванні принципової необхідності прийняття закону. При цьому виявляється реальна потреба у врегулюванні проблемної ситуації і відповідність проблеми рівню закону. Зазвичай на перше Ч. п. законопроект вноситься у редакції суб'єкта законодавчої ініціативи. В цілому при розгляді ВР України законопроекту в першому читанні обговорюється його концепція, дається оцінка відповідності осн.

В англомовних i багатьох iнших країнах наступною пiсля внесення законопроекту стадiєю є так зване перше читання, У Францiї першим чи-танням називається вся робота над законопроектом в однiй палатi до пе-редачi його в iншу, а другим читанням - розгляд законопроекту тiєю ж палатою пiсля повернення його з iншої палати.

Зареєстрований у палатi законопроект може бути поставлений за чергою у порядок денний, хоча черговiсть нерiдко залежить вiд мiркувань голови палати. Внесенню законопроекту в порядок денний засiдань пала-ти передує голосування з цього приводу, пiсля якого законопроект вва-жається прийнятим до розгляду. Дебати щодо законопроекту на стадiї першого читання в переважнiй бiльшостi країн не проводяться. Саме на цiй стадiї iде в небуття багато законопроектiв, iнiцiйованих окремими де-путатами i не пiдтриманих парламентською бiльшiстю.

Наступною стадiєю законодавчого процесу можуть бути дебати в палатi щодо законопроекту. Ця стадiя визначається як друге читання, вона передбачає постатейне обговорення, внесення поправок, голосування тощо. Залежно вiд особливостей регламенту загальнi дебати проводяться до (Великобританiя та iншi країни, що сприйняли засади британської конституцiйної системи) або пiсля розгляду законопроекту в постiйнiй парламентськiй комiсiї (комiтетi). Цей момент має принципово важливе значення. Якщо законопроект передається в комiсiю пiсля його обгово-рення в палатi з прийнятим нею рiшенням, то таке рiшення зобов^зує комiсiю, i вона практично дiє за iнструкцiєю палати. Якщо ж законопро-ект надходить у комiсiю ще до його детального розгляду в палатi, то са-ме комiсiя у багатьох випадках вирiшує його долю i визначає його змiст.

Однiєю iз стадiй законотворчостi є розгляд законопроекту в комiсiї (комiтетi). У будь-якому випадку постiйнi комiсiї суттєво впливають на остаточне рiшення палат, а iнодi навiть фактично їх пiдмiняють. Робота парламентської комiсiї за своєю процедурою мало вiдрiзняється вiд робо-ти самої палати на стадiї загальних дебатiв, хоча звичайно ця робота про-водиться в закритих засiданнях. За її результатами комiсiя готує до-повiдь. Пiсля цього законопроект надходить або повертається в палату.

У країнах, де загальнi дебати щодо законопроекту передують розгля-ду в комiсiї, пiсля повернення його в палату вiн детально розглядається (так звана стадiя доповiдi). Це дає змогу депутатам вiдкоригувати змiст законо-проекту. Пiсля цього вiдбувається третє читання, в процесi якого законо-проект ще раз обговорюється i приймається без принципових змiн. У США на стадiї третього читання внесення поправок до законопроекту взагалi не припускається, однак палата до голосування може повернути його в комiтет.

У рядi країн комiсiйна стадiя передує читанням у палатi: законопро-ект вiдразу ж передається на розгляд постiйної комiсiї. Комiсiя детально розглядає його i зi своїми поправками пропонує палатi. В Швейцарiї зако-нопроекти на цiй стадiї'обговорюються за участю членiв уряду. На основi до-повiдi комiсiї триває подальша робота над законопроектом у палатi.

Наведений аналiз законодавчого процесу є загальною схемою. Прак-тично в кожнiй країнi проходження законопроекту в парламентi має свої особливостi

Відповідно до Регламенту розгляд законопроекту в першому читанні, як правило, проводиться за процедурою повного обгово­рення законопроектів, яка, зокрема, включає: доповідь народно­го депутата — ініціатора внесення пропозиції або іншого суб'єкта права законодавчої ініціативи чи його представника, запитання доповідачу і відповіді на них; співдоповідь визначеного головним комітетом (комітетом, який визначається головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту) співдоповідача, запи­тання співдоповідачу та відповіді на них; виступи представників депутатських фракцій, народних депутатів; заключне слово допо­відача і співдоповідача; уточнення та оголошення головуючим на пленарному засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорю­ваного законопроекту і будуть ставитися на голосування. За наслідками розгляду законопроекту в першому читанні Верховна Рада України може прийняти рішення про: 1) прийнят­тя законопроекту за основу з дорученням головному комітету під­готувати його до другого читання; 2) відхилення законопроекту; 3) повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціати­ви на доопрацювання або направлення його до головного комітету для підготовки на повторне перше читання; 4) опублікування за­конопроекту у визначеному Верховною Радою України друкова­ному засобі масової інформації для всенародного обговорення, до­опрацювання його головним комітетом з урахуванням наслідків обговорення і подання на повторне перше читання. Законопроект вважається відхиленим, якщо жодне з позитивних рішень не під­тримано необхідною кількістю голосів народних депутатів. Під час розгляду законопроекту в другому читанні Верховна Рада України проводить його постатейне обговорення та голо­сування. До другого читання законопроект подається у вигляді порівняльної таблиці, яка має містити: 1) текст законопроекту, прийнятого за основу; 2) усі внесені та не відкликані пропозиції, поправки із зазначенням ініціаторів їх внесення; 3) висновок го­ловного комітету щодо внесених пропозицій, поправок; 4) оста­точну редакцію статей законопроекту, що пропонується головним комітетом для прийняття у другому читанні.

За результатами розгляду законопроекту в другому читанні Верховна Рада України приймає рішення про: 1) прийняття за­конопроекту в другому читанні та доручення головному комітету підготувати його до третього читання; 2) прийняття законопро­екту в другому читанні та в цілому; 3) прийняття законопроек­ту в другому читанні за винятком окремих розділів, глав, статей, частин статей та направлення їх головному комітету на доопра­цювання з наступним поданням законопроекту на повторне дру­ге читання; 4) повернення законопроекту головному комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читан­ня. У третьому читанні розглядаються і приймаються рішення щодо поправок, поданих після прийняття законопроекту в друго­му читанні. Розгляд законопроекту у третьому читанні включає: 1) голосування щодо статей законопроекту, текст яких зазнав змін після їх прийняття у другому читанні; 2) голосування щодо проекту постанови, внесеного народними депутатами — членами головного комітету, про схвалення підготовленого Кабінетом МіністрівУкраїни плану організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансо-мих, інформаційних заходів щодо введення в дію закону після при­йняття законопроекту; 3) голосування законопроекту в цілому. За результатами розгляду законопроекту у третьому читан­ні Верховна Рада України може прийняти рішення про: 1) при­йняття закону в цілому і направлення його на підпис Президенту України; 2) перенесення голосування щодо законопроекту в ціло­му у зв'язку із прийняттям рішення про перенесення розгляду за­конопроекту або до подання Кабінетом Міністрів України проек­тів актів, прийняття яких передбачено в законопроеті, що розгля­дається; 3) схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум; 4) відхилення законопроек­ту. У разі, якщо Верховною Радою України не прийнято жодного з таких рішень, законопроект вважається відхиленим.