20. Строки повноважень парламентів

Конституції зарубіжних країн закріплюють термін повно­важень парламенту, протягом якого він виконує покладені на нього функції.

Цей термін залишається незмінним або мо­же продовжуватися, скорочуватися за власним рішенням або рішенням глави держави чи уряду.

Термін повноважень однопалатного парламенту складає чотири або п'ять років. В окремих країнах з двопалатною структурою парламенту (Італія, Іспанія, Польща) термін повноважень палат збігається.

У деяких двопалатних парла­ментах строк функціонування нижньої та верхньої палат різ­ний. Так, палата представників США обирається на 2 роки. Сенат — на 6, палата депутатів Мексики — на 3, а палата сенаторів — на 6, Національні збори Франції — на 5, Сенат — на 9 років, в Японії палата представників — на 4, а палата радників — на 6 років і т. д.

Вiдмiнностi виявляються i в тому, що строк повноважень (так званий строк легiслатури) членiв верхнiх палат нерiдко бiльш тривалий. Так, у конгресi США членiв нижньої палати обирають на два роки, а верхньої - на шiсть. У парламентi Австралiї - вiдповiдно на три i шiсть рокiв, у Чехiї i Японiї - на чотири i шiсть, у Францiї - на п'ять i дев'ять. Бiльш тривалий строк повноважень членiв верхнiх палат ставить їх у меншу залежнiсть вiд виборцiв у порiвняннi з членами нижнiх палат. Крiм того, це зумовлює бiльшу стабiльнiсть в роботi, забезпечує депутатам верхнiх палат бiльшi можливостi для полiтичного маневру. Слiд та-кож пам'ятати, що в країнах з парламентарними формами правлiння до-строковому розпуску пiдлягають, як правило, тiльки нижнi палати. Однак головною особливiстю парламентiв з рiзними строками пов-новажень палат є те, що склад верхнiх палат частково оновлюється. У США i Чехiї кожнi два роки обирається третина членiв сенату, у Францiї це вiдбувається кожнi три роки. В Австралiї та Японiї кожнi три роки оновлюється половина складу верхнiх палат. На думку теоретикiв за-рубiжного парламентаризму, такий порядок має на метi забезпечити спадковiсть у роботi представницького органу. Разом з тим принцип часткового переобрання членiв верхнiх палат створює їм певнi органiзацiйно-функцiональнi переваги перед нижнiми палатами в процесi парламентської дiяльностi. Щ переваги можуть мати суттєве значення, наприклад коли верхня палата вiдхиляє законопроект, прийнятий нижньою палатою незадовго до закiнчення строку її повноважень. Природ-но, що немає нiяких гарантiй вчасного узгодження цього законопроекту па-латами. Ще бiльш проблематичним є повторне прийняття законопроекту новим складом нижньої палати. В умовах часткового переобрання верхня палата набуває якостi постiйного елементу парламентської побудови. У рядi країн, де верхнi палати повнiстю або частково формуються на основi виборчих процедур, встановленi однаковi строки повноважень обох палат. У Бельгiї, iспанiї, Нiдерландах, Польщi, Румунiї, Хорватiї, Швейцарiї i Югославiї це чотири роки, в iталiї та iрландiї - п'ять рокiв. Для членiв однопалатних парламентiв тривалiсть легiслатури вста-новлена, як правило, в межах чотирьох-п'яти рокiв. Прикладом може бути парламентська практика європейських країн. Чотирирiчний строк повнова-жень парламентiв визначений конституцiями Албанiї, Болгарiї, Грецiї, Ес-тонiї, iсландiї, Данiї, Норвегiї, Португалiї, Фiнляндiї та деяких iнших держав. На такий самий строк обираються депутати до нижнiх палат пар-ламентiв ряду федерацiй, де верхнi палати повнiстю або частково формують-ся на невиборних засадах (Росiя, ФРН) або де цей строк неможливо встано-вити через рiзнi умови виборiв депутатiв вiд окремих суб'єктiв (Австрiя). П'ятирiчний строк повноважень прийнятий для парламентiв Кiпру, Люксембургу, Мальти й Угорщини та для нижньої палати парла-менту Великобританiї. Серед європейських країн тiльки в Латвiї парла-мент обирається на три роки. З цього можна зробити висновок, що в дер-жавно-полiтичному життi країн свiту сформувались оптимальнi пiдходи до перiодичностi скликань представницьких органiв.

Сейм 1)назва однопалатного парламенту Латвії. До складу входять 100 депутатів. Строк повноважень 3 роки. 2)однопалатний парламент Литви. Склад – 141 деп. 4 роки 3)нижня палата парл-ту Польщі. Склад – 460 деп. Строк – 4 роки.

Кнесет – назва однопалатного парламенту Ізраїлю. До складу 120 деп. Строк – 4 роки

Едускунта – назва однопал парл-ту Фінляндії. 200 деп. 4 роки.

Стортинг – двопал парл. Норвегії. 157 деп (1/4 – ВП, ¾ - НП). 4 роки

Риксдаг – однопалатний парл Швеції. 349 деп. 4 роки

Федеральні збори – 1)двопалатний парл Австрії. НижняП (Національна рада) – 183 деп. 4 роки. Федеральна рада (ВП Бундесрат) – 63 деп. Строк повноважень відповідних ландтагів (земель) 2)двопалатний парл Росії. НП (Державна Дума) - 450 деп. 4роки. ВП (Рада Федерації) – по 2 представники від кожного суб’єкта РФ 3)назва двопалатного парламенту Швейцарії. НП (Нац. рада) – 200 деп. 4 роки. ВП (Рада Кантонів) – 46 деп