3.Базові моделі управлінського обліку

Система управлінського обліку (базові моделі) характеризується обсягом інформації, поставленими перед нею цілями, критеріями і засобами досягнення цілей, складом елементів і їхньою взаємодією. Ознаки класифікації систем управлінського обліку:  широта охоплення інформацією: систематичний облік; проблемний облік.  Ступінь взаємозв’язку фінансового й управлінського обліку: інтегрована; автономна.  Оперативність: фактичних (минулих історичних) витрат; стандартних (нормованих) витрат.  Повнота внесення в собівартість: повних витрат; часткових витрат. 1) Систематичний облік витрат – це фінансовий облік витрат на виробництво з його регламентацією за складом витрат, способом реєстрації, ідентифікації й групування, вираження в звітності. Проблемний облік формує інформацію про економічну, технологічну, конструкторську й організаційну підготовку виробництва; про ціни і реалізацію продукції; про управління виробничими запасами і раціоналізації витрат виробничих ресурсів. 2) Моністична – інтегрована система, що поєднує систематичний і проблемний облік на основі прямого і зворотного зв’язку на рахунках бухгалтерського обліку. Інтегрована система обліку застосовується підприємствами, невеликими за обсягом виробництва, чи такими, що випускають однорідну за своїм складом продукцію. Автономна система – відокремлене створення систематичного і проблемного обліку. Зв'язок між фінансовим і управлінським обліком здійснюється за допомогою так званих парних контрольних рахунків того самого найменування. 3) Система обліку фактичних (минулих) витрат складається у формуванні інформації для розрахунку собівартості і доходу від реалізації одиниці готової продукції конкретного найменування. Система обліку стандартних витрат враховує розробку стандартів на витрати з придбання і використання матеріалів, основних фондів, на витрати праці, накладних витрат; складання калькуляцій собівартості з нормативних витрат і облік фактичних витрат з виділенням відхилень від нормативів і кошторисів. 4) Система обліку повних витрат виражається традиційним обліком витрат на виробництво і калькулюванням собівартості. Основним групуванням витрат є їх розподіл на прямі (що спрямовуються між об’єктами калькулювання) і непрямі (що розподіляються між об’єктами калькулювання пропорційно якій-небудь базі)витрати.

4.Взаємозв’язок функцій управління та управлінського обліку.

Оскільки управлінський облік не підлягає регламентації та регулюванню зі сторони держави, то доцільність його ведення визначається керівництвом підприємства згідно з принципами і методами, які розробляються національними і міжнародними професійними організаціями у галузі бухгалтерського обліку.

В більшості випадків на підприємстві створюється спеціальна служба управлінського обліку або контролінгу (залежно від концепції, яку застосовує підприємство - американську чи німецьку), яка підпорядковується керівнику з виробництва або головному менеджеру. На цю службу покладено функції управління витратами, надання оперативних даних, необхідних для прийняття управлінських рішень з метою підвищення ефективності виробництва. Для більшості транснаціональних корпорацій характерна децентралізована побудова управлінського обліку з метою наближення його до місць виникнення витрат і прийняття рішень.

Формування даних управлінського обліку в значній мірі здійснюється на рахунках бухгалтерського обліку і залежить від того, яку систему обліку використовує підприємство - загальну, інтегровану чи переплетену.

Загальна система обліку характерна для підприємств сфери послуг, торгівлі, та невеликих промислових підприємств. Облік витрат ведеться за елементами, доходів - за видами. В кінці звітного періоду всі рахунки витрат і доходів закриваються шляхом списання їхнього сальдо на рахунок "Прибутки і збитки", за даними якого визначається фінансовий результат. При інтегрованій системі через "монтування" рахунків виробничого обліку в загальну систему рахунків відображається кореспонденція цих рахунків з рахунками фінансового обліку. Переплетена система обліку передбачає роздільне ведення рахунків фінансового та виробничого обліку, які не кореспондують одні з одним 4. Взаємозв'язок фінансового та виробничого обліку досягається з допомогою спеціальних контрольних рахунків ("Контрольний рахунок фінансового обліку", "Контрольний рахунок виробничого обліку").

Основними об'єктами управлінського обліку є витрати і доходи, які перегруповуються за їх цільовим призначенням (видами продукції, замовленнями, процесами, центрами відповідальності тощо).