- •1.Роль обліку в управлінні підприємством
- •2. Суть і функції управлінського обліку
- •3.Базові моделі управлінського обліку
- •4.Взаємозв’язок функцій управління та управлінського обліку.
- •5.Порівняння управлінського та фінансового обліку.
- •6.Етапи розвитку управлінського обліку.
- •7.Організація управлінського обліку на підприємстві
- •8.Роль бухгалтерів-аналітиків на підприємстві
- •9. Класифікація витрат для прийняття управлінських рішень
- •10. Класифікація витрат для оцінки запасів та визначення фінансового результату.
- •11. Групування та облік витрат за економічними елементами
- •12. Групування та облік витрат за статтями калькуляції.
- •13. Мета та завдання обліку витрат
- •14. Характеристика рахунків для обліку матеріальних витрат.
- •15. Характеристика рахунків для обліку витрат на оплату праці
- •16. Характеристика рахунків для обліку загальновиробничих витрат
- •17.Характеристика рахунків для обліку загальновиробничих витрат
- •18.Характеристика рахунків для обліку адміністративних витрат.
- •20.Визначення функції витрат за методом аналізу рахунків.
- •21.Визначення функції витрат за методом вищої-нижчої точки.
- •22.Облік і розподіл накладних витрат.
- •23. Характеристика основних методів калькулювання собівартості продукції.
- •2.Калькулювання собівартості продукції на основі повних витрат
- •3.Облік витрат за статтями калькуляції
- •24.Система обліку і калькулювання за замовленнями.
- •25. Система обліку і калькулювання за процесами.
- •26. Система обліку і калькулювання на основі діяльності.
- •27. Облік і калькулювання за системою директ-костинг.
- •29. Оптимальне використання ресурсів в умовах обмежень.
- •30. Рішення про виробництво чи купівлю комплектуючих виробів.
- •31. Рішення про спеціальне замовлення.
- •32. Мета та методи «витрати-обсяг-прибуток».
- •33.Точка беззбитковості та її розрахунок за допомогою рівнянь.
- •34.Аналіз чутливості прибутку до зміни обсягу діяльності.
- •35.Графічний аналіз взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибуток».
- •36.Аналіз «витрати-обсяг-прибуток» в умовах виробництва декількох видів продукції.
- •37.Суть бюджетування. Види бюджетів.
- •38.Гнучкі та фіксовані бюджети.
- •39.Облік за центрами відповідальності.
- •40.Класифікація та контроль відхилень.
27. Облік і калькулювання за системою директ-костинг.
Директ-кост - застосовується для прийняття управлінських рішень, щодо фактичної рентабельності продукції. В собівартість враховуються тільки змінні витрати.
Система калькулювання “Директ-кост” є однією з найбільш використовуваних в управлінні на сучасних підприємствах. У цьому випадку в калькуляцію включаються витрати, безпосередньо зв'язані з виготовленням даного виробу. Тому критерієм точності числення собівартості продукції повинна бути не повнота включення витрат у собівартість, а спосіб їхнього віднесення на виріб.
"Директ-кост" - це один з методів обліку витрат по неповній собівартості. Основною його особливістю є те, що собівартість продукції враховується і планується тільки в частині змінних витрат. Постійні ж витрати поетапно списуються за рахунок фінансового результату.
"Директ-кост" дозволяє реалізувати продукцію за маржинальною собівартістю, що найбільше актуально в даний час при неповному завантаженні виробничих потужностей, коли основна продукція поглинає всі накладні витрати. При цьому рентабельність продукції, розрахована на базі змінних витрат, підвищується, оскільки всі постійні витрати уже відшкодовані в складі повної собівартості основного продукту.
Однак необхідно відзначити, що границі застосування "директ-кост" на сучасному етапі розвитку економіки і підприємництва в країні має ряд особливостей. Ці особливості визначаються перевагами його використання, рівно як і недоліками.
Переваги використання системи "директ-кост" можна систематизувати за двома напрямками, в основі яких лежить логічний аналіз.
Характеризуючи перший напрямок переважного використання "директ-кост", слід зазначити те, що його реалізація виправдана на підприємствах з невеликим обсягом діяльності і малим по розмірах.
Другий напрямок припускає створення самостійної системи внутрішнього обліку і звітності на середніх і великих підприємствах зі складною організаційною структурою і здійснюючих масове виробництво. Організація обліково-аналітичної системи керування витратами є справою досить витратною, а тому під силу лише стійким у фінансовому відношенні і перспективним підприємствам.
З огляду на недоліки застосування системи "директ-кост", необхідно відзначити, що їхня конкретизація можлива в результаті вивчення особливостей виробничих процесів кожного конкретного підприємства. Найбільш типовими недоліками є наступні:
• складності в розподілі витрат на прямі постійні і прямі перемінні і як наслідок — неточність визначення собівартості (витрати виникають не в результаті виробництва, а внаслідок підтримки виробничих потужностей у робочому стані);
• складності калькулювання і як наслідок — необхідність додаткового навчання персоналу підприємства й ін.
28. Процес підготовки і прийняття управлінських рішень.
Значну частину робочого часу менеджер витрачає на прийняття різних управлінських рішень. Ці рішення можуть стосуватися як довгострокових перспектив розвитку підприємства, так і поточних проблем, що виникають у процесі господарської діяльності.
Довгострокові або стратегічні рішення пов'язані з майбутніми можливостями, які прогнозуються, і які потребують конкретних кроків сьогодні або найближчим часом. Об'єктом таких рішень зазвичай є інвестиції для збільшення виробничих потужностей, розробка нових виробів, опанування нових ринків тощо.
Поряд зі стратегічними рішеннями менеджери приймають рішення, пов'язані з використанням ресурсів у процесі поточної діяльності. Такі рішення називають короткостроковими або ; операційними. Вони стосуються головним чином нижчого та середнього рівнів управління. Об’єктом короткотермінових рішень можуть бути ціна і обсяг реалізації продукції, прийняття спеціальних замовлень, скорочення або розширення виробництва певних виробів тощо.
Здебільшого прийняття рішення передбачає вибір з кількох можливих варіантів того варіанта, який найкращим чином уможливлює досягнення необхідних результатів.
Отже, прийняття рішення— цілеспрямований вибір з кількох альтернативних варіантів такої дії, що забезпечує досягнення обраної мети або розв'язання певної проблеми.