- •1. Статика абсолютно твердого тіла
- •1.1. Основні визначення, поняття і аксіоми статики. Предмет статики
- •1.2. Класифікація систем сил
- •1.3. Аксіоми статики
- •Модуль рівнодійної
- •1.4. Проекція сили на вісь, площину
- •1.5. Розклад сили на координатні складові
- •2. В'язі та їх реакції
- •3. Система збіжНихСил
- •3.1. Приведення до рівнодійної. Правило многокутника сил
- •3.2. Умови рівноваги системи збіжних сил
- •3.3. Теорема про три непаралельні сили
- •4. Момент сили відносно точки та осі. Складання паралельних сил. Пара сил, теореми про пари
- •4.1. Момент сили відносно точки
- •4.2. Момент сили відносно осі
- •4.3. Алгебраїчний момент сили відносно точки
- •4.4. Складання паралельних сил
- •4.4.1. Складання двох сил, напрямлених в один бік
- •4.4.2. Складання двох сил, напрямлених в різні боки
- •4.5. Пара сил. Момент пари. Теореми про пари сил
- •4.5.1. Визначення пари сил
- •4.5.2. Умови рівноваги системи пар сил
- •5. Довільна система сил у просторі й площині. Приведення до заданого центра (теорема пуансо)
- •5.1. Лема про паралельне перенесення сили
- •5.2. Приведення довільної системи сил у просторі до заданого центра. Теорема Пуансо (Основна теорема статики)
- •5.3. Властивості головного вектора, головного момента і результуючої приєднаної пари системи сил. Статичні інваріанти
- •5.4. Окремі випадки приведення просторової системи сил
- •5.5. Довільна система сил у площині
- •5.6. Теорема Варіньона про момент рівнодійної
- •5.7. Приклади розв’язання задач приведення
- •6. Умови рівноваги системи сил. Окремі випадки рівноваги
- •6.1. Рівновага довільної системи сил у просторі
- •6.2. Окремі випадки рівноваги системи сил
- •6.2.1. Рівновага довільної системи паралельних сил у просторі
- •6.2.2. Умови рівноваги довільної плоскої системи сил
- •6.3. Приклади розв’язання задач рівноваги
- •6.4. Методика розв’язання задач на рівновагу системи тіл
- •7. Тертя ковзання, кочення
- •7.1. Сили тертя ковзання. Закон Амонтона-Кулона
- •7.2. Кут тертя. Конус тертя
- •7.3. Тертя кочення. Коефіцієнт тертя кочення
- •7.4. Приклади розв’язання задач рівноваги з урахуванням сил тертя
- •Розв’язання
- •8. Розрахунок плоскої ферми
- •8.1. Основні визначення і припущення
- •8.2. Порядок розрахунку простої ферми
- •9. Центр паралельних сил і центр ваги
- •9.1. Центр паралельних сил
- •9.2. Центр ваги твердого тіла
- •9.2.1. Центр ваги однорідного твердого тіла
- •9.2.2. Центр ваги однорідної пластини
- •9 Lk.2.3. Центр ваги однорідного стержня
- •9.3. Способи визначення координат центра ваги
- •2. Спосіб розбиття.
- •9.4. Центри ваги простіших фігур
- •9.5. Стійкість твердого тіла при його перекиданні
- •ЗаПитання для самоконтролю
- •Розділ іі. Кінематика
- •§ 1. Швидкість точки
- •Контрольні запитання
- •§2. Прискорення точки
- •Контрольні запитання
- •§3. Поступальний рух твердого тіла
- •Контрольні запитання
- •§4. Обертальний рух твердого тіла навколо нерухомої осі
- •Контрольні запитання
- •§ 5. Плоский рух твердого тіла
- •Контрольні запитання
- •§6. Швидкість та прискорення точки в складному русі
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Задачі динаміки
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Відносний рух точки. Сили інерції
- •Контрольні запитання
- •§3. Невільний рух точки
- •§ 4. Теорема про рух центру мас механічної системи
- •Контрольні запитання
- •§ 5. Теорема про зміну та збереження імпульсу механічної системи
- •Контрольні запитання
- •§ 6.. Теорема про зміну та збереження моменту імпульсу механічної системи
- •Моменти інерції однорідних тіл
- •Контрольні запитання
- •§ 7. Теорема про зміну кінетичної енергії механічної системи
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Рух судна в області дії течії
- •§ 2. Задача розходження суден
- •Розглядаємо абсолютний рух суден
- •§ 3. Динаміка прямолінійного руху судна
- •§ 4. Диференціальні рівняння рухів твердого тіла
- •Контрольні запитання
- •§ 5. Остійність судна
- •§ 6. Бортові та кільові коливання судна, як коливання фізичного маятника
- •Контрольні запитання
- •§ 7. Гіроскоп та гіроскопічні сили
- •Прецесія гіроскопа
- •Гіроскопічні сили
- •Контрольні запитання
- •Список використаної літератури Основна
- •Додаткова
Гіроскопічні сили
Тепер розглянемо гіроскоп, вісь якого закріплена. Визначимо взаємодію осі з підшипниками, коли змінюється орієнтація осі. Якщо зовнішні сили змінюють орієнтацію вісі гіроскопа, то вона чинить тиск на підшипники, викликаючи з боку останніх відповідну реакцію. Сили , з якими вісь гіроскопа тисне на підшипники, називаються гіроскопічними.
Для визначення напряму гіроскопічних сил користуються правилом Жуковського: якщо намагатися змінити орієнтацію осі гіроскопа, який обертається з кутової швидкістювласного обертання, то на підшипники, в яких закріплена вісь гіроскопа, починає діяти гіроскопічна пара сил з моментом, яка намагається найкоротшим шляхом сумісти вектор кутової швидкостіз вектором кутової швидкості вимушеного обертання(рис. 7.3).
Момент гіроскопічних сил дорівнює
=, (7.6)
де - момент інерції гіроскопа,- кутова швидкість обертання,- кутова швидкість повороту осі гіроскопа під дією зовнішніх сил. Отже момент гіроскопічних сил дорівнює векторному добутку моменту імпульсуна вектор кутової швидкості. Виникнення гіроско-пічних сил при вимушеному повороті осей тіл,які обертаються з великими кутовими швидкостями, відіграє важливу роль в техніці.
Розглянемо приклад. Судно, яке зображене на рис.7.3, робить правий поворот – тоді вектор направлений вздовж вертикальної осі вниз. При даній орієнтації векторівтавиникає момент гіроскопічних сил, який намагається підняти ніс та занурити корму (тобто викликати поворот вісі турбіни довкола горизонтальний осі, яка перпендикулярна площинімалюнка). При цьому виникає пара гіроскопічних сил та, яка намагається повернути вектор кутової швидкості валадо вектора кутової швидкостіповороту судна по найкоротшому шляху. Ці сили дії вала на підшипники можуть значно перевищувати вагу вала, викликаючи додаткове зношення, а часом і руйнування підшипників.
Зауважимо, що у випадку лівого повороту судна при такому ж напрямі виникає гіроскопічний момент протилежного напряму. Момент гіроскопічних сил виникає і при кільовій хитавиці. Якщо, наприклад, ніс судна занурюється, то для напряму обертання валу, який вказано на рис.7.3, гіроскопічний моментбуде спрямований вертикально вниз, а гіроскопічні сили будуть горизонтальними (до нас для носового підшипника, та від нас – для кормового).
Таким чином, гіроскопічні ефекти треба брати до уваги при управлінні судном. В залежності від напрямку обертання турбіни і напрямку повороту судна, в момент повороту судно набуває деферента на корму або на ніс.
Контрольні запитання
Яке тверде тіло називається гіроскопом?
Доведіть, що вільний гіроскоп (в кардановім підвісі) зберігає свій напрям і величину в інерціальній системі координат.
Пояснить рух осі гіроскопа, закріпленого в одній точці, під дією зовнішніх сил.
Від чого залежить кутова швидкість прецесії гіроскопа?
Коли виникає гіроскопічний момент і як він спрямований?
Запишіть формулу для обчислення гіроскопічного моменту та поясніть її складові.
Як взаємно зорієнтовані вектори гіроскопічного моменту та вектор зміни моменту імпульсу гіроскопу?
Чому дорівнює гіроскопічний момент валу гвинта судна при наявності тільки бортової хитавиці?