- •1. Статика абсолютно твердого тіла
- •1.1. Основні визначення, поняття і аксіоми статики. Предмет статики
- •1.2. Класифікація систем сил
- •1.3. Аксіоми статики
- •Модуль рівнодійної
- •1.4. Проекція сили на вісь, площину
- •1.5. Розклад сили на координатні складові
- •2. В'язі та їх реакції
- •3. Система збіжНихСил
- •3.1. Приведення до рівнодійної. Правило многокутника сил
- •3.2. Умови рівноваги системи збіжних сил
- •3.3. Теорема про три непаралельні сили
- •4. Момент сили відносно точки та осі. Складання паралельних сил. Пара сил, теореми про пари
- •4.1. Момент сили відносно точки
- •4.2. Момент сили відносно осі
- •4.3. Алгебраїчний момент сили відносно точки
- •4.4. Складання паралельних сил
- •4.4.1. Складання двох сил, напрямлених в один бік
- •4.4.2. Складання двох сил, напрямлених в різні боки
- •4.5. Пара сил. Момент пари. Теореми про пари сил
- •4.5.1. Визначення пари сил
- •4.5.2. Умови рівноваги системи пар сил
- •5. Довільна система сил у просторі й площині. Приведення до заданого центра (теорема пуансо)
- •5.1. Лема про паралельне перенесення сили
- •5.2. Приведення довільної системи сил у просторі до заданого центра. Теорема Пуансо (Основна теорема статики)
- •5.3. Властивості головного вектора, головного момента і результуючої приєднаної пари системи сил. Статичні інваріанти
- •5.4. Окремі випадки приведення просторової системи сил
- •5.5. Довільна система сил у площині
- •5.6. Теорема Варіньона про момент рівнодійної
- •5.7. Приклади розв’язання задач приведення
- •6. Умови рівноваги системи сил. Окремі випадки рівноваги
- •6.1. Рівновага довільної системи сил у просторі
- •6.2. Окремі випадки рівноваги системи сил
- •6.2.1. Рівновага довільної системи паралельних сил у просторі
- •6.2.2. Умови рівноваги довільної плоскої системи сил
- •6.3. Приклади розв’язання задач рівноваги
- •6.4. Методика розв’язання задач на рівновагу системи тіл
- •7. Тертя ковзання, кочення
- •7.1. Сили тертя ковзання. Закон Амонтона-Кулона
- •7.2. Кут тертя. Конус тертя
- •7.3. Тертя кочення. Коефіцієнт тертя кочення
- •7.4. Приклади розв’язання задач рівноваги з урахуванням сил тертя
- •Розв’язання
- •8. Розрахунок плоскої ферми
- •8.1. Основні визначення і припущення
- •8.2. Порядок розрахунку простої ферми
- •9. Центр паралельних сил і центр ваги
- •9.1. Центр паралельних сил
- •9.2. Центр ваги твердого тіла
- •9.2.1. Центр ваги однорідного твердого тіла
- •9.2.2. Центр ваги однорідної пластини
- •9 Lk.2.3. Центр ваги однорідного стержня
- •9.3. Способи визначення координат центра ваги
- •2. Спосіб розбиття.
- •9.4. Центри ваги простіших фігур
- •9.5. Стійкість твердого тіла при його перекиданні
- •ЗаПитання для самоконтролю
- •Розділ іі. Кінематика
- •§ 1. Швидкість точки
- •Контрольні запитання
- •§2. Прискорення точки
- •Контрольні запитання
- •§3. Поступальний рух твердого тіла
- •Контрольні запитання
- •§4. Обертальний рух твердого тіла навколо нерухомої осі
- •Контрольні запитання
- •§ 5. Плоский рух твердого тіла
- •Контрольні запитання
- •§6. Швидкість та прискорення точки в складному русі
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Задачі динаміки
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Відносний рух точки. Сили інерції
- •Контрольні запитання
- •§3. Невільний рух точки
- •§ 4. Теорема про рух центру мас механічної системи
- •Контрольні запитання
- •§ 5. Теорема про зміну та збереження імпульсу механічної системи
- •Контрольні запитання
- •§ 6.. Теорема про зміну та збереження моменту імпульсу механічної системи
- •Моменти інерції однорідних тіл
- •Контрольні запитання
- •§ 7. Теорема про зміну кінетичної енергії механічної системи
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Рух судна в області дії течії
- •§ 2. Задача розходження суден
- •Розглядаємо абсолютний рух суден
- •§ 3. Динаміка прямолінійного руху судна
- •§ 4. Диференціальні рівняння рухів твердого тіла
- •Контрольні запитання
- •§ 5. Остійність судна
- •§ 6. Бортові та кільові коливання судна, як коливання фізичного маятника
- •Контрольні запитання
- •§ 7. Гіроскоп та гіроскопічні сили
- •Прецесія гіроскопа
- •Гіроскопічні сили
- •Контрольні запитання
- •Список використаної літератури Основна
- •Додаткова
Контрольні запитання
Який рух твердого тіла називається плоским (плоскопаралельним)?
Якими рівняннями задається плоский рух?
Запишіть формулу для швидкості довільної точки плоскої фігури.
Що таке миттєвий центр швидкостей (МЦШ)?
Вкажіть методи знаходження МЦШ якщо:
а) швидкості точок та твердого тіла непаралельні;
б) швидкості точок та твердого тіла паралельні.
Якому закону задовольняють швидкості точок плоскої фігури, якщо відоме положення МЦШ?
Як знайти прискорення довільної точки плоскої фігури?
Як спрямовані тангенціальне () та нормальне прискорення (), які має довільна точка плоскої фігури внаслідок обертання навколо полюсу , відносно напряму на полюс?
§6. Швидкість та прискорення точки в складному русі
При розгляді багатьох задач механіки доцільно проводити дослідження руху точки одночасно по відношенню до двох систем відліку, з яких одна вважаєтьсянерухомою (її називають основною), а друга рухається певним чином по відношенню до неї.
Складним (абсолютним) називають рух точки відносно нерухомої системи відліку, який складається з відносного руху по відношенню до рухомої системи відліку і переносного руху разом з рухомою системою відліку. Прикладом може бути рух матроса чи якогось механізму по судну, яке, в свою чергу, здійснює рух відносно материка. В багатьох задачах кінематики переносним буває рух середовища, в якому знаходиться об’єкт, рух якого потрібно вивчити.
Розглянемо рух точки по відношенню до основної () і рухомої () систем відліку (рис. 6.1).
Рух точки по відношенню до рухомої системи відліку називають відносним рухом, а її траєкторію і швидкість – відносними траєкторією і швидкістю (індекс від латинського relativus - відносний).
Рух рухомої системи координат (або незміінно зв’язаного з нею тіла) відносно основної (нерухомої) системи відліку називають переносним рухом. Швидкість тієї точки тіла рухомої системи координат, з якою в даний момент часу співпадає положення рухомої точки , називають переносною швидкістю (індекс від латинського emporter – переносити). Траєкторія точки тіла – переносника, з якою в даний момент часу співпадає положення рухомої точки , позначена на рис. 6.1 як .
Рух точки по відношенню до основної системи відліку називають абсолютним (складним) рухом, а її траєкторію і швидкість – абсолютними траєкторією і швидкістю.
Якщо в складному русі умовно зупинити одну із складових руху, то з’являється можливість розглянути іншу складову.
Швидкість точок у складному русі
Розглянемо систему відліку , що рухається відносно основної системи (рис. 6.1). Якщо система рухається поступально зі швидкістю по відношенню до основної системи та обертається з кутовою швидкістю , то лінійна швидкість переносного руху точки має дві складові – (швидкість поступального руху) та (швидкість обертального руху, де - радіус вектор точки відносно довільної точки на осі обертання рухомої системи відліку). У цьому випадку для швидкості переносного руху точки отримуємо
. (6.1)
Якщо точка рухається зі швидкістю відносно рухомої системи координат тоді для абсолютної швидкості точки отримуємо
(6.2)
Отже, абсолютна швидкість точки в складному русі дорівнює векторної сумі швидкості відносного руху та швидкості переносного руху в даній точці рухомої системи .
Виходячи з того, що абсолютна швидкість точки визначається діагоналлю паралелограма побудованого на векторах і (рис. 6.1), модуль абсолютної швидкості точки можна знайти скориставшись теоремою косинусів
. (6.3)
У відсутності обертального руху переносника формула (6.2) спрощується до
. (6.4)
Розглянемо корисний приклад застосування законів складного руху на практиці. Так, у відсутності течії, судно під дією двигуна рухається істинним курсом (напрям за компасом) зі швидкістю , яку забезпечує двигун відносно нерухомого водного середовища (лагова швидкість). Якщо воно попадає в область, де діє течія, швидкість якої відома , то вектор абсолютної (шляхової) швидкості судна буде визначатися векторною сумою швидкості течії та лагової швидкості
, (6.5)
а величина абсолютної швидкості та шляховий напрям буде відрізнятися від та .
Прискорення точок у складному русі
Для знаходження абсолютне прискорення точки, тобто її прискорення по відношенню до основної системи координат беремо похідну від правої та лівої частини формули (6.3) і отримуємо
, (6.6)
отже, абсолютне прискорення дорівнює геометричній сумі прискорень відносного , переносного та Коріоліса .
Вектор відносного прискорення точки, тобто прискорення точки по відношенню до рухомої системи координат
. (6.7)
Вектор переносного прискорення, тобто прискорення, зумовленого рухом системи
, (6.8)
де та – кутова швидкість та кутове прискорення переносника відповідно, складається з векторів
(6.9)
- поступального прискорення переносника (початку рухомої системи координат – точки ),
(6.10)
- тангенціального (обертального) прискорення точки М сумісно з переносником,
(6.11)
- нормального прискорення точки М відносно миттєвої осі обертання.
Останній доданок в (7.2) –прискорення Коріоліса, яке обумовлено взаємним впливом переносного та відносних рухів і характеризує зміну напряму відносної швидкості, викликаної переносним рухом, та зміну величини переносної швидкості за рахунок відносного руху
. (6.12)
Напрям вектора прискорення Коріоліса (рис. 7.1) визначається згідно з правилом векторного добутку векторів , а його модуль дорівнює
. (6.13)
Прискорення Коріоліса відсутнє в ті моменти, коли:
1) , тобто коли переносний рух є чисто поступальним;
2) , тобто точка не рухається відносно рухомої системи відліку;
3) , тобто вектори i колінеарні.