4.6 Переоцінка запасів

Згідно з П(с)БО 9 запаси на дату балансу відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів.

У бухгалтерському обліку сума уцінки списується на інші витрати операційної діяльності.

Уцінка ТМЦ на підприємстві проводиться за рішенням власника (керівника) за обліковими даними чи даними інвентаризації на перше число місяця. Уцінка проводиться комісією, у склад якої повинні входити заступник керівника, головний бухгалтер, товарознавець, економіст по цінам. Уцінці підлягають залежалі товари, що не мають збуту понад 3 місяці, товари та продукція, що втратили свою первісну якість. Дані з переоцінки записуються в опис-акт у двох екземплярах, підписуються членами комісії і затверджуються керівником. Не підлягають уцінці товар і продукція на відповідальному збереженні, а також технічно складні товари, на які немає виробничого паспорта, зіпсовані та непридатні до експлуатації.

У бухгалтерському обліку сума уцінки відображається в тому місяці, в якому складено і затверджено акт-опис.

Суми уцінки в торгівельних організаціях у межах торгівельної надбавки відображаються проводкою за дебетом рахунка 285 “Торгова націнка” та кредитом рахунка 28 “Товари”, а при уцінці понад торгівельну надбавку — за дебетом рахунка 946 “Втрати від знецінення запасів” та кредитом рахунка 28 “Товари”.

Уцінені товари перемарковують шляхом перекреслення старої ціни та запису нової на кожній одиниці товару і завіряють підписом голови комісії з уцінки.



4.7 Облік мшп

До малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) зараховують засоби праці, що придбані для використання у статутній діяльності установи на строк менше одного року. За функціональною роллю у процесі відтворення вони належать до оборотних активів, тому для них характерні всі ознаки, що стосуються цієї групи засобів. У той же час малоцінні та швидкозношувані предмети, як засоби праці, мають певну специфіку використання: вони можуть використовуватися у діяльності установи тривалий час (протягом декількох місяців), не змінюючи при цьому зовнішнього вигляду та основних фізичних властивостей. До таких засобів зараховують дрібний господарський інвентар, інструменти, сценічно-постановчі засоби вартістю до 10 грн. за одиницю (комплект), посуд тощо.

Для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ передбачено окремий синтетичний рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", облік за яким ведеться на двох субрахунках: 221 "Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації"; 222 "Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення".

Рух малоцінних та швидкозношуваних предметів у бюджетних установах оформляється первинними документами типових міжвідомчих форм, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22.05.1996 р. № 145:

— ф. № МШ—1 "Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)";— ф. № МШ-"2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів";

— ф. № МШ-3 "Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)";

— ф. № МШ-4 "Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів";

— ф. № МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні";— ф. № МШ—6 "Особова картка № обліку спецодягу,

спецвзуття та запобіжних пристроїв";

— ф. № МШ-7 "Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";

— ф. № МШ—8 "Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів".