4.4 Облік надходження запасів

На основі прийнятих рішень щодо вибору шляхів підтримання

оптимальних запасів і варіантів дій з надходження їх на підприємство

укладаються договори з постачальниками на поставку сировини й матеріалів.Для дотримання вимог управлінського обліку типові договори матеріально-технічного постачання потрібно суттєво доповнити. Зокрема, як додаток дотипових умов поставок необхідно чітко визначити обсяг окремих партій,терміни виконання кожного замовлення чи їхню періодичність. Особливо

важливим є обумовлення цього в договорах, коли на підприємстві прийняторішення створювати мінімальні виробничі запаси. Саме при такому підходівзаємовідносини підприємства й постачальників можуть будуватись запринципом “точно вчасно”, що має бути забезпечене в договорі матеріально-технічного постачання жорсткою системою фінансових санкцій: штрафів,пені, компенсацій, скидок, знижок чи надбавок. При цьому обов’язковою єдвобічність їх застосування, оскільки відносини підприємства зпостачальниками слід будувати на рівноправності та паритетності.

Заодно у договорі треба передбачати суворе дотримання

номенклатури та якості поставлених сировини і матеріалів, обумовитизаохочення за їхню високу якість і точну відповідність асортименту йкількості.Важливим аспектом є визначення в договорі умов оплати, особливотоді, коли поставки є ритмічними (щоденними, раз у тиждень), що дає змогуне тільки забезпечити повне довір’я між партнерами, а й чітко сплануватирух коштів.Оформлення надходження запасів відбувається в певній послідовності.

На підприємстві видають доручення типової форми експедитору чи іншомупрацівникові служби матеріально-технічного постачання, в якій вказуютьпрізвище, ім’я та по батькові одержувача, термін дії, від кого та за якимдокументом довірено отримати зазначені матеріальні цінності. На зворотномубоці стороні вказують їхній перелік із зазначенням кількості, що має бутиотримана, прописом.Важливим реквізитом, що дає змогу контролювати надходження запасів,

є термін видачі доручення. Тому в журналі реєстрації довіреностей (типова форма № М-3) необхідно зазначати не тільки дату її видачі представникупідприємства, а й термін дії, оскільки за цими даними можна контролюватисвоєчасність надходження запасів на підприємство, особливо в умовах, колипостачальник перебуває на значній віддалі від нього. Для цього в графі 6 цьогожурналу слід, окрім номера і дати наряду.

4.5 Облік та оцінка вибуття запасів

Для оцінки вибуття запасів є декілька методів, які визначено в Положенні(стандарті) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженому наказомМінфіну України від 20.10.99 р. № 246 (зареєстровано в Мін’юсті України23.07.99 р. за № 4999/3792, зі змінами та доповненнями). Насамперед слід

зазначити, що запаси підприємства – це активи, які:

• утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; • перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту

виробництва; • утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконанняробіт та надання послуг, а також управління підприємством. Запаси визнаються активом, якщо, по-перше, існує ймовірність того, щопідприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їхвикористанням, i по-друге, коли їх вартість може бути достовірнооцінено. Запаси є оборотними активами.

Всі запаси, які є на підприємстві, можна поділити на дві групи:

• запаси, які на правах власності належать підприємству;

• запаси, які не є власністю підприємства.

До власних запасів відносяться виробничі запаси (сировина, основні йдопоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності,що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, наданняпослуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; малоцінніта швидкозношувані предмети); незавершене виробництво; готова продукція;товари, які придбані (отримані) й утримуються підприємством з метоюподальшого продажу (тобто з метою отримання економічних вигод), а також

молодняк тварин i тварини на відгодівлі (у сільськогосподарських

підприємств). До запасів, які не є власністю підприємства, відносяться матеріали,прийняті для переробки; матеріальні цінності на відповідальномузберіганні та товари на комісії.

Вибуття запасів здійснюється шляхом відпуску їх у виробництво.

Для оцінки запасів, що вибули, може бути використано один з таких

методів: • ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• середньозваженої собівартості;

• собівартості перших за часом надходження запасів (метод ФІФО);

• собівартості останніх за часом надходження запасів (метод ЛІФО);

• нормативних затрат;

• ціни продажу.