7.1 Склад витрат виробництва

Формування інформації про витрати підприємства всіх форм власності та їх розкриття у фінансовій звітності регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". Теоретично складові витрат, що відображають собівартість продукції, а саме - витрати уречевленої (знос основних засобів, використання оборотних) і живої праці (оплата праці), на практиці виділяють дещо в інші групи витрат. Відповідно до завдання, що постає, їх групують за двома ознаками: елементами витрат і статтями калькуляції.

Елемент витрат - це економічно однорідний вид витрат незалежно від того, на які види виробів і на якій ділянці вони використані. Він відповідає на запитання, що саме витрачено. За економічним змістом витрати групують за такими елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація основних засобів і нематеріальних активів;

- інші операційні витрати.

У США в калькуляції собівартості виділяють три елементи: основні матеріали, праця виробничих працівників, виробничі накладні витрати. Принципова відмінність від методики, прийнятої в Україні, полягає у відкиненні елемента "амортизація основних засобів".

До складу матеріальних витрат вводять сировину та матеріали промислового й сільськогосподарського походження, що аграрні підприємства використовують у процесі виробництва. Зокрема, витрати на насіння, корми, закупівельні напівфабрикати і комплектувальні вироби, паливно-мастильні матеріали, енергію, добрива, отрутохімікати, підстилку, запасні частини, тару і пакувальні матеріали, допоміжні й інші матеріали.

7.2 Калькулювання витрат виробничої собівартості

Будь-яке аграрне підприємство в процесі діяльності здійснює матеріальні, грошові й трудові витрати на просте та розширене відтворення основних фондів і оборотних засобів, виробництво і реалізацію продукції, соціальний розвиток трудового колективу тощо.

Найбільшу питому вагу в усіх цих витратах мають витрати на виробництво продукції.

Витрати підприємства - сукупні витрати живої й уречевленої праці на виробництво певного виду продукції, вони вимірюються робочим часом. Це дійсні витрати підприємства незалежно від форми власності. В умовах товарного виробництва витрати виступають у вартісній формі. Як суспільні витрати вони формують вартість продукту, що визначається кількістю суспільно необхідної праці. Загальний вигляд суспільних витрат:

де с - вартість спожитих засобів виробництва; о - вартість продукту, створеного необхідною працею; т - вартість продукту, створеного додатковою працею.

Однак кожне окреме підприємство зазнає індивідуальних витрат на виробництво продукції. Вони складаються із вартості спожитих у процесі виробництва матеріальних витрат (амортизація основних засобів виробництва, вартість насіння, добрив, отрутохімікатів, кормів, паливно-мастильних матеріалів, запасних частин та ін.) і витрат на оплату праці працівників підприємства. Крім того, підприємство несе витрати, пов'язані з транспортуванням, зберіганням і реалізацією продукції, її первинною переробкою. У короткостроковому періоді виробництва різні види витрат можуть належати до постійних або змінних