Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міністерство освіти і науки України Звіт.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
460.29 Кб
Скачать

1) Будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів - не менше одного разу на три роки;

2) Музейних цінностей - відповідно до строків, встановлених Міністерством культури України;

3) Бібліотечних фондів - один раз на 5 років;

4) Інших основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів: у міністерствах, інших центральних

органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, їхніх управліннях (відділах), виконавчих органах місцевих рад ~ не менше одного разу на 2 роки; в інших установах — не менше одного разу на рік.

Інвентаризація основних засобів провадиться не раніше 1 жовтня.

Обробка результатів інвентаризації полягає у регулюванні розходжень фактичної наявності основних засобів з даними бухгалтерського обліку, встановленими при інвентаризації.

Об'єкти, помилково включені до складу основних засобів, переводяться до складу малоцінних і швидкозношуваних предметів.

3. Облік нематеріальних активів

Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

права користування природними ресурсами (права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);

права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);

права на об’єкти про мислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);

гудвіл (перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання);

інші нематеріальні активи (право на провадження діяльнос­ті, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Планом рахунків для відображення в обліку нематеріальних активів призначений активний рахунок 12 «Нематеріальні активи».

За дебетом рахунка 12 «Нематеріальні активи» відображається придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцін­ки таких активів, за кредитом — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

3.1 Оцінка нематеріальних активів Оцінка ( визначення вартості нематеріальних активів) залежить від способу їх придбання. Нематеріальні активи можуть бути внесені в якості внеску до статутного капіталу, придбані за плату у інших організацій, отримані безоплатно, створені на самому підприємстві. Тому оцінка може бути проведена за домовленістю сторін, виходячи з витрат на придбання, за ринковою вартістю, за вартістю виготовлення.

Первісна вартість нематеріальних активів, придбаних за плату, визначається як сума всіх фактичних витрат на придбання та приведення їх до стану, у придатний для використання у запланованих цілях.

Первісна вартість нематеріальних активів, створених самою організацією, розраховується як сума всіх фактичних витрат на їх створення, виготовлення (витрачені матеріальні ресурси, оплата праці, послуги сторонніх організацій, патентні мита, пов'язані з одержанням патентів, свідоцтв, і т.п .).

Первісна вартість нематеріальних активів, внесених у рахунок вкладу до статутного (складеного) капітал організації, обчислюється виходячи з їх грошової оцінки, узгодженої засновниками (учасниками) організації.

Первісна вартість нематеріальних активів, отриманих організацією безоплатно ), відповідає їх ринкової вартості на дату прийняття до бухгалтерського обліку.

В оцінці нематеріальних активів можна використовувати три основних підходи: дохідний; витратний; порівняльний.

Відповідно до дохідним підходом вартість об'єкта нематеріальних активів приймається на рівні поточної вартості тих переваг, які має підприємство від його використання. Як приклад можна навести метод звільнення від роялті, який використовується для оцінки вартості патентів та ліцензій. Роялті - це періодичне відрахування ліцензеру (продавцю) за користування інтелектуальною власністю. Зазвичай роялті складає 5-20% додаткового прибутку, одержуваної підприємством, що купили інтелектуальну власність. Якщо об'єкт інтелектуальної власності є основою нового продукту (технології), роялті може складати до 50%.