16. Експертні системи та їх призначення

ЕС – це комп’ютерна система, яка втілює в собі досвід експерта, що ґрунтується на його знаннях в певній галузі. ЕС на основі обробки цих знань може давати інтелектуальні поради, приймати рішення на рівні експерта – професіонала, а також за бажанням користувача пояснювати хід розв’язування в разі відшукання того чи іншого рішення.

Основними характеристиками ЕС є такі: 1) ЕС, як правило, обмежена певною предметною областю; 2) ЕС має вміти приймати рішення за неповних чи неточних даних; 3) ЕС має вміти пояснювати свої дії при розв’язуванні задачі; 4) система повинна мати властивість розширення та нарощування функцій; 5) ЕС має вміти імітувати діяльність висококваліфікованого спеціаліста; 6) ЕС при розв’язуванні задач використовує, як правило, методи, які спираються на досвід та знання експерта;

ЕС складається з таких основних блоків: база знань – сукупність відомостей про предметну область, для якої розробляється ЕС; блок рішень – для пошуку та побудови логічних висновків, які видає користувачеві ЕС; блок логічного виводу – побудова логічного висновку на базі існуючих знань, які зберігаються в БД; блок управління – керує процесом пошуку рішення, тобто визначає послідовність використання різних правил і процедур маніпулювання знаннями; блок пояснень – для видачі за запитом користувача послідовності логічних висновків та міркувань, якими оперувала система у процесі пошуку рішення; блок спілкування – для організації діалогової взаємодії між системою і користувачем; блок нагромадження знань – для завантаження бази знань і виконання редагування знань, які зібрані в базі.

17. Електронна пошта, її призначення та принципи функціонування.

Електро́нна по́шта  — популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-відео файли, архіви, програми). Електронна пошта — типовий сервіс відкладеного зчитування (off-line). Після відправлення повідомлення, як правило, у вигляді звичайного тексту, адресат отримує його на свій комп'ютер через деякий період часу, і знайомиться з ним, коли йому буде зручно.

Функціонування електронної пошти побудовано на принципі клієнт-сервер, стандартному для більшості мережевих сервісів. Кожний абонент, підключений до поштового серверу, має свою електронну адресу або, образно кажучи, поштову скриньку. Доступ до цієї поштової скриньки захищений паролем абонента. Абонент і сервер для обміну повідомленнями використовують кабель або звичайну телефонну лінію.

Носієм електронних повідомлень між поштовими серверами може бути мережа будь-якого масштабу. Повідомлення перед переходом з одного сервера на інший може проходити ряд проміжних серверів. Поштові сервери обмінюються повідомленнями в автоматичному режимі, при чому маршрут руху повідомлень в мережі вибирається маршрутизаторами. .Коли повідомлення надходять на сервер призначення, адресат при черговому з’єднанні із сервером одержує повідомлення про надходження пошти. Повідомлення електронної пошти знаходить свого адресата за допомогою поштової адреси (E-mail). Ця адреса складається з двох частин, розділених значком @. Ліва частина адреси – це локальне ім’я користувача (ім’я поштової скриньки), а права частина – ім’я домену. Значок @ просто кажучи «собака», означає прийменник at («у, при»). Щоб користувач міг надсилати й одержувати електронні повідомлення, на його комп’ютері слід встановити програмне забезпечення клієнта електронної пошти. Існують різні поштові програми, які мають різні можливості і призначені для роботи в різних операційних системах. Широко застосовуються поштові програми Microsoft Exchange, Outlook Express, Microsoft Outlook, Internet Mail, Eudora, Exchange Mail тощо. Часто ці програми включають до складу ОС. Проте загальні функції у більшості пакетів однакові. До них можна віднести:

-підготовка тексту;

-імпорт файлів-додатків;

-відправка листа;

-перегляд і збереження кореспонденції;

-знищення кореспонденції;

-підготовка відповіді;

-коментування і пересилка інформації;

-експорт файлів-додатків.

Електронна пошта схожа на звичайну пошту. Електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, неінтерактивність) звичайної пошти.