140. Уніфікація та стандартизація облікових документів.

Із розвитком тех.-ій та швидким процесом автоматизації оброблення інф. виникла гостра потреба уніфікації та стандартизації всієї документації. Відповідно, було визначено вимоги до уніфікованої системи док-ї (УСД). Вона охоплюють комплекс взаємопов’язаних док-в, що відповідають єдиним правилам і вимогам побудови. До складу УСД входить облікова, звітно-статист., фін., банківська, розрах-платіжна та ін. інформація. Кожному док-ту присвоєно код відповідно до загальнодерж. класифікатора управлінської док-ї.

Уніфікація поставила такі вимоги до документів:

- стандартна форма побудови;

- пристосування до автоматизованого оброблення;

- мінімізація показників;

- крім дублювання;

охоплення всіх складових для цілей управління показників.

Документація, яка діє у фін-кред. установах, є пов­ністю уніфікованою для всіх організацій. Що стосується перв. Док-ї для /о, то створити повністю уніфіковані сист. Док-ї на всіх ділянках поки що не можна з причин різноманіття галузевих форм і методик для деяких ділянок обліку.

Так, для обліку ОЗ, фін. операцій створено єдині для всіх підприємств міжгалузеві уніфіковані док-ти. Для праці та з/п, обліку матеріалів розроблено галузеві типові форми док-в, які пристосовуються до чинних облікових методик і конкретної галузі.

Вимоги до уніфікованої док-ї вимагають мати стандартну форму побудови док-в, що передбачає виокремлення в документі трьох частин: заголовкової, змістової, оформ­лювальної.

На попередній стадії проектування автоматизованого оброблення вивчаються всі види і форми перв. док-в, що використовуються для розв’язування задач обліку. При цьому виявляються уніфіковані док-ти, а також з’ясовується можливість заміни чинних док-в уніфікованими. Коли такої можливості немає, здійснюється розроблення нових перв.докв, тобто заміна чинних док-в новими, пристосованими до автоматизованого оброблення. Цю роботу виконують спеціалісти з автоматизації спільно з користувачами.

141 . Фасетний метод класифікації.

Фасетний метод класифікації. Фасетний метод класифікації передбачає паралельний поділ множини об’єктів на незалежні класифікаційні угруповання. При цьому не передбачається жорсткої класифікаційної структури і наперед побудованих кінцевих угруповань. Класифікаційні угруповання формуються шляхом комбінації взятих із відповідних фасетів. Послідовність розташування фасетів під час утворення класифікаційного угруповання задається фасетною формулою. Кількість фасетних формул визначається можливими поєднаннями ознак.

До класифікатора, побудованого з використанням фасетного методу класифікації, пред’являються такі вимоги:

1.Повинен дотримуватись принцип неперетину фасету, тобто склад ознак одного фасету не повинен повторюватись в інших фасетах цього ж класу;

2.До складу класифікатора повинні бути включені лише такі фасети, які необхідні для вирішення конкретних задач.

Основною перевагою класифікації з використанням фасетного методу є гнучкість структури її побудови. Зміни в будь-якому з фасетів не спричиняють суттєвого впливу на всі інші. Більша гнучкість класифікації обумовлює легкість її пристосування до змін характеру задач, для вирішення яких вона створювалась. У фасетній класифікації з’являється можливість агрегації об’єктів і здійснення інформаційного пошуку за будь-яким поєднанням фасетів.

Недоліком фасетного методу класифікації є неповне використання місткості, нетрадиційність, а інколи і складність використання.