28. Інформаційне забезпечення, його структура.
Інформаційне забезпечення інформаційних систем обліку передбачає створення єдиного інформаційного фонду, систематизацію та уніфікацію показників і документів, розроблення засобів формалізованого опису даних тощо.
Інформаційне забезпечення — важливий елемент автоматизованих інформаційних систем обліку, призначений для відображення інформації, що характеризує стан керованого об’єкта і є основою для прийняття управлінських рішень.
У процесі розроблення інформаційного забезпечення варто визначити:
склад інформації, що охоплює перелік інформаційних одиниць або сукупностей, потрібних для розв’язання комплексу задач;
структуру інформації та перетворення її, тобто формування показників документів;
характеристики руху інформації, тобто обсяг потоків, маршрути, терміни;
характеристику якості інформації;
способи перетворення інформації.
Організація інформаційного забезпечення ведеться паралельно з програмним забезпеченням та інформаційною технологією, зорієнтованою на кінцевого користувача. Інформаційне забезпечення інформаційної системи поділяється на позамашинне та внутрішньомашинне.
Структуру інформаційного забезпечення наведено на рис. 1.3.
Основою інформаційного забезпечення ІС є інформаційна база (ІБ), що використовується у функціонуванні ІС. За складом, змістом вона повинна відповідати вимогам тих задач, проектувати ті системи, які розв’язуються на її основі. За сферою функціонування виділяють позамашинну та внутрішньомашинну ІБ.
29. Інформаційні бд, їх особливості.
Інформаційну систему (ІС) можна визначити як сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів (абонентів). Найдавнішими і найпоширенішими різновидом ІС слід вважати бібліотеки.
ІС класифікуються:
1) за призначенням (фактографічні, документальні та змішані);
2) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні)
3) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);
4 за локалізацією (локальні та розподілені);)
5) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);
Розглянемо по черзі і детальніше кожний з критеріїв.
1) за призначенням.
Фактографічні системи мають факти різних типів, що зв'язані в системі в більш чи менш складні структури. Дані, що є результатом пошуку, можуть стати складовою частиною звітів або використовуються різноманітними обчислювальними процесами. Документальні системи орієнтовані на обробку та зберігання документа, внутрішню структуру якого система майже повністю ігнорує, тобто він неподільний з точки зору системи. Споживачем результатів пошуку як правило виступає, кінцевий користувач. Змішані системи включають в себе риси обох вищеназваних варіантів. Переважну більшість сучасних систем слід віднести до змішаних.
До документальних система відносять:
Дескрипторні або документальні АІС (ДАІС) історично були першими - їх мовою була природна мова - перші ДАІС були призначені для пошуку книг та документів у бібліотеках і великих сховищах, тому їх і почали називати документо-графічними. Основним елементом була анотація або реферат книги, документа, явища чи об'єкта.
2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);
Замкнуті системи самостійно забезпечують користувача всіма необхідними засобами для локалізації даних,і для їх постпошукової чи передпошукової обробки. Недоліком таких систем є - відсутність (або малоефективність) засобів для розробки надбудов – проблемно-орієнтованих комплексів. Системи з базовою мовою передбачають взаємодію користувача з СУБД з середовища якоїсь іншої мови програмування, де і виконуються більшість постпошукових перетворень даних. Такий підхід зручний для розробки різного роду систем як надбудов над СУБД, бо дає можливість створювати високоефективні програми постпошукової обробки даних.
3) за локалізацією (локальні та розподілені);
Локальність передбачає розташування всього програмного забезпечення і даних на одному ізольованому комп’ютері, а розподіленість означає розташування системи на мережі комп’ютерів з певною стратегією рознесення даних.
4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);
Головним призначенням будь-якої системи баз даних є підтримка функцій локалізації даних, що зберігаються, але дуже важливою властивістю, що може значно підняти інтерфейсний рівень системи, є наявність постобробки даних після їх локалізації в базі даних, чи попередньої обробки.
5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).
Для систем з «ієрархічною» структурою базовою структурою даних є дерево; як правило, вони мають найвищу ефективність функціонування, але виразові можливості їх відносно низькі. Системи з структурами даних типу «мережа» мають кращі виразові можливості, але програють у ефективності функціонування, бо від користувача вимагається значно вищий рівень кваліфікації для ефективної експлуатації таких систем. Сьогодні найбільшого розповсюдження зазнали СУБД «реляційного типу», з щонайпростішою структурою даних ,але суттєвим є підвищений рівень мов маніпулювання даними, що максимально употужнює виразові можливості та знижує ефективність функціонування, тому для таких систем потрібні потужні комп’ютери, і вони дуже чутливі до росту об’ємів даних.