56. Організація робіт по створенню інформаційних систем обліку.

Стадія створення ІС-ми – одна з частин процесу ств-ння ІС-ми, установленої нормат.док-ми та док-цією на ІС-му з описом повної мделі ІС на даному рівні, або прийняття ІС в експлуатацію.

Етапи ств-ння ІС – це складові стадії ств-ння, об’єднані характером робіт.

Держ.стандартом ГОСТ 34.601-90 «Автоматизированные системы.Стадии создания» визначено стадії та етапи ств-ння ІС. Основні роботи, що викон-ся на цих стадіях:

Іст.-передпроектне обстеження:1й етап-формування вимог, вивчення об’єкта проект-ння, розробка та вибір варіанта концепції сис-ми; 2й етап-ств-ння затвердження техніко-ек.завдання на проектування сис-ми на основі аналізу матеріалів обстеження,зібраних на першому етапі.

ІІст.-проектування:1й етап-технічне проект-ння,коли ведеться пошук раціон.проектних рішень щодо всіх аспектів розробки,ств-ся та опис-ся всі компоненти сис-ми, а рез-ти роботи відобр-ся в техн..проекті; 2йетап-робоче проект-ння, в процесі якого здійсн-ся розробка і доведення програм, коригування структур бази даних, складання док-ції на постачання. Установлення техн.засобів та інст-й їх експлуатації підготовка для кожного користувача сис-ми інструктивного матеріалу.

ІІІст.-введення сис-ми в дію:1йетап-установлення та введ. в експл-цію техн..засобів,завантаження БД і попередні випробування програм,навчання персоналу; 2йетап-проведення попер.випробувань для всіх компонентів сис-ми перед здаванням в експл-ю,навч.персоналу; 3йетап-уведення в експл-ю.

ІVст.-промислова експлуатація-функціонування сис-ми, що охоплює супроводження програмних засобів і всього проекту, операт.обслуговування та адміністрування БД.

57. Організація розрахунків за депонованою заробітною платою в умовах автоматизованої обробки даних.

У роботі з персоналом бувають ситуації, коли той чи інший співробітник із якихось причин своєчасно не отримав заробітну плату. Розробники програм пропонують користувачам модуль «Депоненти» як самостійний програмний продукт або у складі комплексної автоматизації обліку праці та її оплати. В останньому випадку створюється загальна база особових рахунків, що сприяє швидкому та безпомилковому депонуванню зарплати.

Автоматизований облік депонентів ведеться за допомогою депонентських карток. Створюється масив депонованої заробітної плати за номерами карток та сумами депонентів, який щомісяця доповнюється новими оперативними записами. Вхідна інформація в депонуванні — показники платіжних відомостей, а вихідна — витратні касові ордери. На період запровадження використовується книга депонентів для створення масиву залишків та довідник особових рахунків.

Головне меню модуля «Депоненти» передбачає дві функції (рис. 8.3).

Функція «Реєстр» використовується тільки після видання заробітної плати до закриття місяця в модулі «Зарплата» (у бухгалтерії), і забезпечує бухгалтера потрібною інформацією про депоновану заробітну плату та формує відповідну звітність.

Функція «Архів» імітує роботу бухгалтера з книгою депонентів, що вможливлює сортування та пошук інформації за різними ознаками, формування нових депонентських карток, їх перегляд, редагування та вилучення.