6.Аграрні декрети часів Установчих та Законодавчих зборів Франції (хvііі ст.).

Одним з перших рішень Установчих зборів (листопад 1789 р.) стала конфіскація церковних земель, які б. оголош.«нац-м майном» і виставлені на продаж. У загальній складності розміри націоналізованого церковного майна склали близько 10% вартості всієї земельн. власн., нерухомості Фр. В подальшому б. також націоналізований ряд земель аристократії – гол. чином тих поміщиків, які емігрували або брали уч. у боротьбі проти револ. уряду. Проте з цих земель, виставлені на продаж, були скуплені за низькою ціною іншими поміщиками і дворянами.

Б. провед. адмін. реф.: провінції були об'єднані в 83 департаменту з єдиним судочинством.

Дотримуючись принципу громадянської рівності, Збори ліквідувало станові привілеї, скасував інститут спадкового дворянства, дворянські титули і герби.

Стала затверджуватися політика економічного лібералізму: було оголошено про зняття всіх обмежень на торгівлю; були ліквідовані середньовічні цехові гільдії і державна регламентація підприємництва, проте одночасно з цим за законом Ле Шапель були заборонені страйки і робочі організації - компаньонажі.

У липні 1790 р. Національні збори завершило церковну реформу: в усі 83 департаменту країни були призначені єпископи; всі служителі церкви стали отримувати платню від держави. Національні збори зажадало від священнослужителів присягнути на вірність не Папі Римському, а французькій державі. На цей крок зважилася лише половина священиків і всього лише 7 єпископів. Папа у відповідь засудив французьку революцію, всі реформи Національних зборів і особливо - «Декларацію прав людини і громадянина».

4 листопада 1848 р. Установчі збори затвердили Конституцію Другої республіки, кожний параграф якої містив свободу в загальній фразі, а ліквідацію цієї свободи - в застереженні. На чолі д-ви стояв президент, який обирався населенням на 4 роки і користувався величезною владою. 10 грудня президентом було обрано Луї-Наполеона Бонапарта - племінника Наполеона І. Ця постать влаштовувала не лише фінансову і торговельно-промислову буржуазію, значну частину робітників (останні голосували за нього, щоб не пройшла кандидатура генерала Кавеньяка), а й селянство. Воно вірило, що племінник Наполеона І захищатиме інтереси дрібних землевласників.

Вибори у Законод. збори.Незважаючи на обмежене виборче право, вибори 1791 р. привели в законодавчу владу, можливо, навіть волею меншості країни, осіб, які бажали продовжувати револ. надалі. Чільне місце серед законотворців займали члени клубу якобінців і його прихильн. по усій Фр.Вперше Законодавчі збори зустрілись 1 жовтня 1791 р. Склад.вони з 745 членів, і як ствердж. деякі історики, вони б. в осн. вихідцями сер. Класу. Члени зборів в більш. б. молодими і недосвідченими, і оскільки, жоден з них не брав участі в зборах нац-го масштабу, їм в значній мірі не вистач.політ.досвіду. Вони, як правило, б. людьми, що зробили політ. кар'єру у місцевій політ.

Праві у Законод. зборах (бажано розглядати як помірно правих, так як справді праві - «монархісти» не б. членами зборів) становили 165 осіб із фельянів, що керувалися головним чином особами ззовні, що унеможливлювало переобрання уже обраних членів Законодавчих зборів. Ліві, домінуюча частина Законодавчих зборів, складалась із 330 якобінців, які в подальшому стали більш відомі як жирондисти. Ліві відкрито проголошували антиемігрантські та антиклерикальні погляди. Також вони, хоча і не відкрито, виступали за створення республіки. Ці погляди підтримувалися більшістю непривілейованого класу в Парижі і усій Франції. Решта членів, близько 250 осіб, в основному не належали до жодної партії.

Прийняті рішенн.27 серпня 1791р. Пильницька декларація загрожувала Франції нападом сусідньої Австрії та Прусії. І хоча в оточенні короля Людовика XVI так само як і в кулуарах Законодавчих зборів не боялися війни, і навіть виступали за неї, все ж такі погляди призвели в квітні 1792 р. до першої французької революційної війни.

У перші дні Законодавчих зборів, король наклав вето на їхні доволі радикальні закони, зокрема на:Законодавство про боротьбу з емігрантами, прийнята 9 листопада 1791 р.Виконання положень Цивільного устрою духовенства: 29 листопада 1791 р.збори постановили, що кожен священнослужитель мав прийняти громадянську присягу упродовж вісьми днів, із можливістю втратити пенсії у випадку відмови. Король наклав вето на цю постанову.Законодавчі збори, які складались у більшості із якобінців, усунули короля від розгляду законопроектів. У цей момент Фр. впала в хаос. Новий антимонархічний уряд не мав законодавчих основ і спирався лише на громадську думку. Відповідно, довготривалість існування такого уряду була під загрозою.Законодавчі збори проіснували майже рік (з 1 жовтня 1791 по 21 вересня 1792) і поступилися місцем національному конвенту.

3 червня – 13/17 липня виріш агр. Пит.: 1) знищ всі сенйоріан повинності 2) конф емігрант земіл.

Березень 1894 р. Кантонські декрети(розпродаж земель емігрантів + учасникам револ надається земля

9.11.79 року закон проти емігрантів, заборона ств контревол загони.

15.05 91 закон про продаж емір зем, розстрочка на 20 років, потім до 10 і 4 аркани землі