- •1.«Союз справедливих». В. Вейтлінг.
- •2.Австрійська імперія в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •3.Австрійська імперія в період революції 1848-1849 рр.
- •4.Австрійська монархія на початку хіх – 40-х рр. Хіх ст.
- •5.Аграрне питання та його вирішення в ході французької революції кінця хvііі ст.
- •6.Аграрні декрети часів Установчих та Законодавчих зборів Франції (хvііі ст.).
- •7.Американські просвітники. Б.Франклін, т.Джефферсон, т.Пейн.
- •8.Англія в період реставрації. “Славна революція” в Англії.
- •9.Англія в роки політичної реакції. Народні рухи 1815-1819 рр.
- •10.Боротьба двох течій в італійському національно-визвольному русі. К. Кавур, д. Мадзіні, д. Манін.
- •11.Буржуазна революція та національно-визвольна війна Іспанії (1808 – 1814 рр.).
- •12.Вестфальський мир та його наслідки.
- •13.Віденський конгрес та його рішення.
- •14.Війна за іспанську спадщину (1701 – 1713 рр.) та її наслідки.
- •15.Внутрішня та зовнішня політика Великої Британії в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •16.Всезагальний німецький робітничий союз. Лассаль і лассальянство.
- •17.Встановлення французької гегемонії в Європі в другій половині хvіі ст.
- •18.Декларація незалежності сша.
- •19.Дж. Вашингтон та його роль у становленні американської державності.
- •20.Друга громадянська війна в Англії. Проголошення республіки.
- •21.Другий період громадянської війни в сша та її наслідки.
- •22.Економічна політика Франції в роки імперії.
- •23.Економічний розвиток Італії в роки наполеонських війн.
- •24.Економічний розвиток Франції 1830-1848 рр.
- •25.Економічний розвиток Франції в роки реставрації.
- •26.Економічний та політичний розвиток Австрії в кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •27.Економічний та політичний розвиток Італії в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •28.Етапи чартистського руху та його особливості.
- •29.Європейський абсолютизм як суспільно-політичне явище.
- •3 Етапи розвит абсолютист.Монархій:
- •30.Загострення пруссько-австрійських суперечностей упродовж 40-х р. Хvііі ст.
- •31.Законодавство Довгого парламенту в період англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •32.Зміни в соціально-економічному розвитку Англії напередодні буржуазної революції хvіі ст.
- •33.Зовнішня політика сша 1815-1850 рр. Доктрина Монро.
- •34.Зовнішня політика Франції в 50-60-ті р. Хіх ст.
- •35.Зовнішня політика Франції в роки другої імперії.
- •36.Зовнішня політика Франції в роки правління Людовіка хіv.
- •37.Індепендентська республіка: внутрішня і зовнішня політика.
- •38.Іспанія в 50-х – початку 70-х рр. Хіх ст.
- •39.Іспанія в другій половині хvіі – хvііІст.
- •40.Іспанія в першій половині хіх ст.
- •41.Історична концепція й. Гердера.
- •42.Італія в першій половині хіх ст.
- •43.Італія на поч. 60-х р. Хіх ст.
- •44.Колоніальна політика Великої Британії (1815 – 1850 рр.)
- •45.Конституційний період Громадянської війни сша.
- •46.Конституція 1787 р. В сша. Білль про права.
- •47.Консульство н. Бонапарта.
- •48.Липнева революція 1830 р. Та падіння монархії Бурбонів.
- •49.Лібералізм в Європі ( середина хіх ст.): Луї Блан, п’єр Прудон. Соціалістична концепція к. Маркса.
- •50.Лібералізм в Європі в сер. Хіх ст. Л. Блан, п. Прудон.
- •51.Міжнародні відносини 30-х р. Хvііі ст..
- •52.Міжнародні відносини кінця хvіі – хvііі ст.
- •53.Міжнародні відносини на початку хіх ст.
- •54.Міжнародні відносини першої половини хvііі ст. Становлення Вестфальської системи міжнародних відносин.
- •55.Національно-визвольні рухи в багатонаціональній Австрійській монархії в першій половині хіх ст.
- •56.Німецьке просвітництво: й.Мозер, й. Гердер, г. Лесінг, і.Кант.
- •57.Німеччина в 30 – 40-х рр. Хіх ст. Створення митного союзу.
- •58.О. Фон Бісмарк та об’єднання Німеччини.
- •59.Об’єднавчі процеси в німецьких землях в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •60.Особливості революцій 1848-1849 рр. У Франції, Австрійській імперії, Німеччині та Італії.
- •61.Особливості робітничого руху сша в першій половині хіх ст.
- •63.Парламентська реформа 1832 р. В Англії на початок чартистського руху.
- •64.Перший період громадянської війни в сша.
- •65.Політика європейських країн стосовно сша в 1861 – 1865 рр. Дипломатія а. Лінкольна.
- •66. Політичний розвиток Австрії на поч. Хіх ст.
- •67. Португалія в кінці хvіі – початку хvііі ст.
- •68. Похід «тисячі» д. Гарібальді.
- •69. Початок Англійської революції XVII ст. Перша громадянська війна.
- •70. Початок громадянської війни в сша. Президентські вибори в сша. А.Лінкольн.
- •71.Початок французької революції кінця хуш ст. Законодавство Установчих зборів у 1789-1790 рр.
- •72. Причини поширення утопічного соціалізму на поч. Хіх ст.
- •73.Причини та передумови Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •74.Причини та передумови громадянської війни в сша.
- •75.Промисловий переворот в Англії та його основні риси.
- •76.Пруссько-австрійські суперечності в 40 – х роках хviii ст. Війна за австрійську спадщину.
- •77.Революційні події 1854 – 1856 р. В Іспанії та політика лібералів.
- •78.Революція 1820-1821 рр. У Неаполітанському королівстві та п’ємонті.
- •79. Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії.
- •80. Революція 1848-1849 рр. В Німеччині.
- •81. Революція в Португалії (1820-1823 рр.).
- •82.Режим Протекторату: внутрішня і зовнішня політика.
- •83.Релігійно-ідеологічний фактор у підготовці англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •85.Реформи Марії-Терезії та Йосипа іі.
- •86. Робітничий рух в Німеччині. Діяльність а.Бебеля, в.Лібкнехта.
- •87.Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (20– 40-ві рр. Хіх ст.).
- •88.Рух дигерів. Д. Уінстенлі.
- •89.Рух левелерів. Конфлікт між парламентом і армією. Позиція о.Кромвеля.
- •90.Семилітня війна. Боротьба європейських держав за колонії.
- •91.Соціальні погляди г. Бабефа та бубафістів
- •92.Соціально-економічний розвиток північно-американських колоній Англії в кінці хvіі ст. – початок хvііі ст.
- •93.Соціально-економічний та політичний розвиток Австрійської імперії в 50 – 60-х рр. Хіх ст. Утворення Австро-Угорщини.
- •94.Соціально-економічний та політичний розвиток сша напередодні громадянської війни 1861 – 1865 рр.
- •95.Соціально-політичні умови розвитку історичної науки в Німеччині.
- •96.Створення італійського королівства та його внутрішня та зовнішня політика.
- •97.Створення та діяльність «Священного союзу монархів і народів».
- •98.Суспільно-політична думка в роки Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •99.Суспільно-політичні ідеї індепендентів: д.Мільтон, д.Стрігге, г.Айртон.
- •100.Суспільно-політичні ідеї сша: д.Адамс, д.Медісон, о.Гамільтон.
- •101.Суспільно-політичні погляди левеллерів. Д.Лільберн.
- •102.Таємні республіканські товариства Франції та їх діяльність (30-ті рр.. Хіх ст.).
- •103.Термідоріанський конвент. Внутрішня та зовнішня політика Франції.
- •104.Утопічний соціалізм першої половини хіх ст.: а. Сен-Сімон, ш. Фур’є, р. Оуен.
- •105.Філософи-фізіократи та їхній вплив на французьке суспільство.
- •106.Франція в другій половині хvii. Кольберизм.
- •107.Франція в період Директорії.
- •108.Франція в період консульства та першої імперії: зовнішня політика.
- •109.Франція в період революції 1848 – 1849 рр.
- •110.Франція в період реставрації династії Бурбонів.
- •111.Франція в роки Липневої монархії.
- •112.Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: скинення монархії. Політична боротьба на другому етапі революції.
- •113.Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: сутність якобінської диктатури.
- •114.Французька буржуазна революція кінця хуш ст.: революційні війни 1792-1795 рр.
- •115.Французька Конституція 1791 р. Діяльність Законодавчих зборів.
- •116.Французькі просвітники д. Дідро, а. Гельвецій, п. Гольбах, г. Рейналь.
- •117. Французькі просвітники хуш ст. Ф.Вольтер, ш.Монтеск’є, ж.-ж.Руссо.
- •118.Функціонування «Віденської системи» у 20-40-х рр. Хіх ст.
- •119.Чартистський рух. Етапи та особливості.
- •120.Якобінська диктатура.
6.Аграрні декрети часів Установчих та Законодавчих зборів Франції (хvііі ст.).
Одним з перших рішень Установчих зборів (листопад 1789 р.) стала конфіскація церковних земель, які б. оголош.«нац-м майном» і виставлені на продаж. У загальній складності розміри націоналізованого церковного майна склали близько 10% вартості всієї земельн. власн., нерухомості Фр. В подальшому б. також націоналізований ряд земель аристократії – гол. чином тих поміщиків, які емігрували або брали уч. у боротьбі проти револ. уряду. Проте з цих земель, виставлені на продаж, були скуплені за низькою ціною іншими поміщиками і дворянами.
Б. провед. адмін. реф.: провінції були об'єднані в 83 департаменту з єдиним судочинством.
Дотримуючись принципу громадянської рівності, Збори ліквідувало станові привілеї, скасував інститут спадкового дворянства, дворянські титули і герби.
Стала затверджуватися політика економічного лібералізму: було оголошено про зняття всіх обмежень на торгівлю; були ліквідовані середньовічні цехові гільдії і державна регламентація підприємництва, проте одночасно з цим за законом Ле Шапель були заборонені страйки і робочі організації - компаньонажі.
У липні 1790 р. Національні збори завершило церковну реформу: в усі 83 департаменту країни були призначені єпископи; всі служителі церкви стали отримувати платню від держави. Національні збори зажадало від священнослужителів присягнути на вірність не Папі Римському, а французькій державі. На цей крок зважилася лише половина священиків і всього лише 7 єпископів. Папа у відповідь засудив французьку революцію, всі реформи Національних зборів і особливо - «Декларацію прав людини і громадянина».
4 листопада 1848 р. Установчі збори затвердили Конституцію Другої республіки, кожний параграф якої містив свободу в загальній фразі, а ліквідацію цієї свободи - в застереженні. На чолі д-ви стояв президент, який обирався населенням на 4 роки і користувався величезною владою. 10 грудня президентом було обрано Луї-Наполеона Бонапарта - племінника Наполеона І. Ця постать влаштовувала не лише фінансову і торговельно-промислову буржуазію, значну частину робітників (останні голосували за нього, щоб не пройшла кандидатура генерала Кавеньяка), а й селянство. Воно вірило, що племінник Наполеона І захищатиме інтереси дрібних землевласників.
Вибори у Законод. збори.Незважаючи на обмежене виборче право, вибори 1791 р. привели в законодавчу владу, можливо, навіть волею меншості країни, осіб, які бажали продовжувати револ. надалі. Чільне місце серед законотворців займали члени клубу якобінців і його прихильн. по усій Фр.Вперше Законодавчі збори зустрілись 1 жовтня 1791 р. Склад.вони з 745 членів, і як ствердж. деякі історики, вони б. в осн. вихідцями сер. Класу. Члени зборів в більш. б. молодими і недосвідченими, і оскільки, жоден з них не брав участі в зборах нац-го масштабу, їм в значній мірі не вистач.політ.досвіду. Вони, як правило, б. людьми, що зробили політ. кар'єру у місцевій політ.
Праві у Законод. зборах (бажано розглядати як помірно правих, так як справді праві - «монархісти» не б. членами зборів) становили 165 осіб із фельянів, що керувалися головним чином особами ззовні, що унеможливлювало переобрання уже обраних членів Законодавчих зборів. Ліві, домінуюча частина Законодавчих зборів, складалась із 330 якобінців, які в подальшому стали більш відомі як жирондисти. Ліві відкрито проголошували антиемігрантські та антиклерикальні погляди. Також вони, хоча і не відкрито, виступали за створення республіки. Ці погляди підтримувалися більшістю непривілейованого класу в Парижі і усій Франції. Решта членів, близько 250 осіб, в основному не належали до жодної партії.
Прийняті рішенн.27 серпня 1791р. Пильницька декларація загрожувала Франції нападом сусідньої Австрії та Прусії. І хоча в оточенні короля Людовика XVI так само як і в кулуарах Законодавчих зборів не боялися війни, і навіть виступали за неї, все ж такі погляди призвели в квітні 1792 р. до першої французької революційної війни.
У перші дні Законодавчих зборів, король наклав вето на їхні доволі радикальні закони, зокрема на:Законодавство про боротьбу з емігрантами, прийнята 9 листопада 1791 р.Виконання положень Цивільного устрою духовенства: 29 листопада 1791 р.збори постановили, що кожен священнослужитель мав прийняти громадянську присягу упродовж вісьми днів, із можливістю втратити пенсії у випадку відмови. Король наклав вето на цю постанову.Законодавчі збори, які складались у більшості із якобінців, усунули короля від розгляду законопроектів. У цей момент Фр. впала в хаос. Новий антимонархічний уряд не мав законодавчих основ і спирався лише на громадську думку. Відповідно, довготривалість існування такого уряду була під загрозою.Законодавчі збори проіснували майже рік (з 1 жовтня 1791 по 21 вересня 1792) і поступилися місцем національному конвенту.
3 червня – 13/17 липня виріш агр. Пит.: 1) знищ всі сенйоріан повинності 2) конф емігрант земіл.
Березень 1894 р. Кантонські декрети(розпродаж земель емігрантів + учасникам револ надається земля
9.11.79 року закон проти емігрантів, заборона ств контревол загони.
15.05 91 закон про продаж емір зем, розстрочка на 20 років, потім до 10 і 4 аркани землі