- •1.«Союз справедливих». В. Вейтлінг.
- •2.Австрійська імперія в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •3.Австрійська імперія в період революції 1848-1849 рр.
- •4.Австрійська монархія на початку хіх – 40-х рр. Хіх ст.
- •5.Аграрне питання та його вирішення в ході французької революції кінця хvііі ст.
- •6.Аграрні декрети часів Установчих та Законодавчих зборів Франції (хvііі ст.).
- •7.Американські просвітники. Б.Франклін, т.Джефферсон, т.Пейн.
- •8.Англія в період реставрації. “Славна революція” в Англії.
- •9.Англія в роки політичної реакції. Народні рухи 1815-1819 рр.
- •10.Боротьба двох течій в італійському національно-визвольному русі. К. Кавур, д. Мадзіні, д. Манін.
- •11.Буржуазна революція та національно-визвольна війна Іспанії (1808 – 1814 рр.).
- •12.Вестфальський мир та його наслідки.
- •13.Віденський конгрес та його рішення.
- •14.Війна за іспанську спадщину (1701 – 1713 рр.) та її наслідки.
- •15.Внутрішня та зовнішня політика Великої Британії в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •16.Всезагальний німецький робітничий союз. Лассаль і лассальянство.
- •17.Встановлення французької гегемонії в Європі в другій половині хvіі ст.
- •18.Декларація незалежності сша.
- •19.Дж. Вашингтон та його роль у становленні американської державності.
- •20.Друга громадянська війна в Англії. Проголошення республіки.
- •21.Другий період громадянської війни в сша та її наслідки.
- •22.Економічна політика Франції в роки імперії.
- •23.Економічний розвиток Італії в роки наполеонських війн.
- •24.Економічний розвиток Франції 1830-1848 рр.
- •25.Економічний розвиток Франції в роки реставрації.
- •26.Економічний та політичний розвиток Австрії в кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •27.Економічний та політичний розвиток Італії в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •28.Етапи чартистського руху та його особливості.
- •29.Європейський абсолютизм як суспільно-політичне явище.
- •3 Етапи розвит абсолютист.Монархій:
- •30.Загострення пруссько-австрійських суперечностей упродовж 40-х р. Хvііі ст.
- •31.Законодавство Довгого парламенту в період англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •32.Зміни в соціально-економічному розвитку Англії напередодні буржуазної революції хvіі ст.
- •33.Зовнішня політика сша 1815-1850 рр. Доктрина Монро.
- •34.Зовнішня політика Франції в 50-60-ті р. Хіх ст.
- •35.Зовнішня політика Франції в роки другої імперії.
- •36.Зовнішня політика Франції в роки правління Людовіка хіv.
- •37.Індепендентська республіка: внутрішня і зовнішня політика.
- •38.Іспанія в 50-х – початку 70-х рр. Хіх ст.
- •39.Іспанія в другій половині хvіі – хvііІст.
- •40.Іспанія в першій половині хіх ст.
- •41.Історична концепція й. Гердера.
- •42.Італія в першій половині хіх ст.
- •43.Італія на поч. 60-х р. Хіх ст.
- •44.Колоніальна політика Великої Британії (1815 – 1850 рр.)
- •45.Конституційний період Громадянської війни сша.
- •46.Конституція 1787 р. В сша. Білль про права.
- •47.Консульство н. Бонапарта.
- •48.Липнева революція 1830 р. Та падіння монархії Бурбонів.
- •49.Лібералізм в Європі ( середина хіх ст.): Луї Блан, п’єр Прудон. Соціалістична концепція к. Маркса.
- •50.Лібералізм в Європі в сер. Хіх ст. Л. Блан, п. Прудон.
- •51.Міжнародні відносини 30-х р. Хvііі ст..
- •52.Міжнародні відносини кінця хvіі – хvііі ст.
- •53.Міжнародні відносини на початку хіх ст.
- •54.Міжнародні відносини першої половини хvііі ст. Становлення Вестфальської системи міжнародних відносин.
- •55.Національно-визвольні рухи в багатонаціональній Австрійській монархії в першій половині хіх ст.
- •56.Німецьке просвітництво: й.Мозер, й. Гердер, г. Лесінг, і.Кант.
- •57.Німеччина в 30 – 40-х рр. Хіх ст. Створення митного союзу.
- •58.О. Фон Бісмарк та об’єднання Німеччини.
- •59.Об’єднавчі процеси в німецьких землях в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •60.Особливості революцій 1848-1849 рр. У Франції, Австрійській імперії, Німеччині та Італії.
- •61.Особливості робітничого руху сша в першій половині хіх ст.
- •63.Парламентська реформа 1832 р. В Англії на початок чартистського руху.
- •64.Перший період громадянської війни в сша.
- •65.Політика європейських країн стосовно сша в 1861 – 1865 рр. Дипломатія а. Лінкольна.
- •66. Політичний розвиток Австрії на поч. Хіх ст.
- •67. Португалія в кінці хvіі – початку хvііі ст.
- •68. Похід «тисячі» д. Гарібальді.
- •69. Початок Англійської революції XVII ст. Перша громадянська війна.
- •70. Початок громадянської війни в сша. Президентські вибори в сша. А.Лінкольн.
- •71.Початок французької революції кінця хуш ст. Законодавство Установчих зборів у 1789-1790 рр.
- •72. Причини поширення утопічного соціалізму на поч. Хіх ст.
- •73.Причини та передумови Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •74.Причини та передумови громадянської війни в сша.
- •75.Промисловий переворот в Англії та його основні риси.
- •76.Пруссько-австрійські суперечності в 40 – х роках хviii ст. Війна за австрійську спадщину.
- •77.Революційні події 1854 – 1856 р. В Іспанії та політика лібералів.
- •78.Революція 1820-1821 рр. У Неаполітанському королівстві та п’ємонті.
- •79. Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії.
- •80. Революція 1848-1849 рр. В Німеччині.
- •81. Революція в Португалії (1820-1823 рр.).
- •82.Режим Протекторату: внутрішня і зовнішня політика.
- •83.Релігійно-ідеологічний фактор у підготовці англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •85.Реформи Марії-Терезії та Йосипа іі.
- •86. Робітничий рух в Німеччині. Діяльність а.Бебеля, в.Лібкнехта.
- •87.Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (20– 40-ві рр. Хіх ст.).
- •88.Рух дигерів. Д. Уінстенлі.
- •89.Рух левелерів. Конфлікт між парламентом і армією. Позиція о.Кромвеля.
- •90.Семилітня війна. Боротьба європейських держав за колонії.
- •91.Соціальні погляди г. Бабефа та бубафістів
- •92.Соціально-економічний розвиток північно-американських колоній Англії в кінці хvіі ст. – початок хvііі ст.
- •93.Соціально-економічний та політичний розвиток Австрійської імперії в 50 – 60-х рр. Хіх ст. Утворення Австро-Угорщини.
- •94.Соціально-економічний та політичний розвиток сша напередодні громадянської війни 1861 – 1865 рр.
- •95.Соціально-політичні умови розвитку історичної науки в Німеччині.
- •96.Створення італійського королівства та його внутрішня та зовнішня політика.
- •97.Створення та діяльність «Священного союзу монархів і народів».
- •98.Суспільно-політична думка в роки Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •99.Суспільно-політичні ідеї індепендентів: д.Мільтон, д.Стрігге, г.Айртон.
- •100.Суспільно-політичні ідеї сша: д.Адамс, д.Медісон, о.Гамільтон.
- •101.Суспільно-політичні погляди левеллерів. Д.Лільберн.
- •102.Таємні республіканські товариства Франції та їх діяльність (30-ті рр.. Хіх ст.).
- •103.Термідоріанський конвент. Внутрішня та зовнішня політика Франції.
- •104.Утопічний соціалізм першої половини хіх ст.: а. Сен-Сімон, ш. Фур’є, р. Оуен.
- •105.Філософи-фізіократи та їхній вплив на французьке суспільство.
- •106.Франція в другій половині хvii. Кольберизм.
- •107.Франція в період Директорії.
- •108.Франція в період консульства та першої імперії: зовнішня політика.
- •109.Франція в період революції 1848 – 1849 рр.
- •110.Франція в період реставрації династії Бурбонів.
- •111.Франція в роки Липневої монархії.
- •112.Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: скинення монархії. Політична боротьба на другому етапі революції.
- •113.Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: сутність якобінської диктатури.
- •114.Французька буржуазна революція кінця хуш ст.: революційні війни 1792-1795 рр.
- •115.Французька Конституція 1791 р. Діяльність Законодавчих зборів.
- •116.Французькі просвітники д. Дідро, а. Гельвецій, п. Гольбах, г. Рейналь.
- •117. Французькі просвітники хуш ст. Ф.Вольтер, ш.Монтеск’є, ж.-ж.Руссо.
- •118.Функціонування «Віденської системи» у 20-40-х рр. Хіх ст.
- •119.Чартистський рух. Етапи та особливості.
- •120.Якобінська диктатура.
14.Війна за іспанську спадщину (1701 – 1713 рр.) та її наслідки.
Война за испанское наследство (1701—1714)- крупный европейский конфликт, начавшийся в 1701 г. после смерти последнего испанского короля из династии Габсбургов, Карла II. Карл завещал все свои владения Филиппу, герцогу Анжуйскому — внуку французского короля Людовика XIV — который впоследствии стал королем Филиппом V Испанским. Война началась с попытки императора Священной Римской империи Леопольда I защитить право своей династии (также Габсбургов) на испанские владения. Когда же Людовик XIV начал более агрессивно расширять свои территории, некоторые европейские державы (главным образом Англия и Голландская республика) выступили на стороне Священной Римской империи, чтобы воспрепятствовать усилению Фр. Другие государства присоединились к союзу против Франции и Испании, чтобы попытаться заполучить новые территории или же защитить уже имеющиеся. Война проходила не только в Европе, но и в Северной Америке, где локальный конфликт был назван англ. колонистами Войной королевы Анны.
Война длилась более десятилетия, и в ней проявились таланты таких известных полководцев, как герцог де Виллар и герцог Бервик (Фр.), герцог Мальборо (Англия) и принц Евгений Савойский (Австрия). Война завершилась подписанием Утрехтского (1713) и Раштаттского (1714) соглашений. В результате Филипп V остался королём Испании, но лишился права наследовать французский престол, что разорвало династический союз корон Фр. и Испании. Австрийцы получили большую часть испанских владений в Италии и Нидерландах. В результате гегемония Фр. над континентальной Европой окончилась, а идея баланса сил, нашедшая свое отражение в Утрехтском соглашении, стала частью международного порядка.
Предпосылки: Две династии претендовали на испанский престол: французские Бурбоны и австрийские Габсбурги; обе королевские семьи были тесно связаны с последним испанским королём.
По Утрехтскому мирному договору Филипп б.признан королём Филиппом V Испанским, однако он отказался от права наследования франц. престола, тем самым разорвав союз королевских родов Фр. и Испании. Филипп сохранил за Испанией её заокеанские владения, однако Испанские Нидерланды, Неаполь, Милан, Президи и Сардиния отошли к Австрии; Австрия также получила Мантую после пресечения там в 1708 году профранцузской Гонзага-Неверской династии; Сицилия, Монферрат и западная часть герцогства Миланского были присоединены к Савойе, Верхний Гелдерн — к Пруссии; Гибралтар и остров Минорка — к Великобритании. Британцы также добились права монопольной торговли рабами в испанских колониях в Америке («асьенто»).
Заботясь о политической организации своей империи Филипп, применив централизующий подход Бурбонов во Фр., издал декреты, положившие конец политической автономии королевств Арагона, поддержавших в войне эрцгерцога Карла. С другой стороны, Наварра и баскские провинции, поддержавшие короля, не утратили своей автономии и сохранили свои институты власти и законы.
Серьёзных изменений границ Франции в Европе не произошло. Хотя французы и не утратили накопленных ими земель, их экспансия в центральную Европу была остановлена. Франция прекратила поддерживать претендентов на английский трон из династии Стюартов и признала Анну законной королевой. Также французы отказались от некоторых территорий в Северной Америке, признав господство Англии над Землёй Руперта, Ньюфаундлендом, Акадией и своей частью острова Сент-Китс. Голландия получила несколько фортов в Испанских Нидерландах и право аннексировать часть испанского Гелдерланда.
С подписанием Утрехтского мирного договора французская гегемония в Европе, характеризовавшая, подошла к концу.
Утрехтский мир, 1713 г. Осн. полож. всех этих условий было: не соединять под одним скипетром Фр. и Испанию. Филипп V, обратившийся уже в совершенного испанца, охотно отказался для себя и для своего потомства от всяких притязаний на французский престол. Его примеру, но в отношении испанской короны, последовал Орлеанский королевский дом, к которому теперь перешли права на французский престол. Зато Филипп Анжуйский торжественно был признан королем Испании и Индии. Людовик XIV обязался срыть укрепления в Дюнкирхене и осушить гавань. Кроме того, он уступил англичанам остров Св. Христофора (Вест-Индия) и некоторые спорные владения в Северной Америке. Испанцы уступили англичанам Гибралтар и остров Минорку, с условием, что населению будет предоставлена полная свобода исповедывать католическую веру. Испания, равно как и Фр., должна была признать права Ганноверского дома на английский престол. Для Фр. и для Пруссии остались в прежней силе условия Вестфальского договора, испанская же часть Обергельдерна (Obergeldern) отошла к Пруссии и за ней было признано королевское достоинство. Испанцам пришлось отдать Сицилию Савойскому дому, к которому также должно было перейти и королевство испанское, если бы Филипп V умер бездетным, с сицилийскими же владениями был связан также и королевский сан. Соглашение, состоявшееся между Португалией и обеими державами, не имеют значения.