- •2007-2008 Навчальний рік
- •Тема 1. Предмет, система і основні поняття навчальної дисципліни «Судоустрій України»
- •1. Поняття судоустрою і його предмет як галузі права і навчальної дисципліни
- •2. Система навчальної дисципліни «Судоустрій України»
- •3. Зв'язок навчальної дисципліни «Судоустрій України» з іншими навчальними дисциплінами
- •4. Правові джерела навчальної дисципліни «Судоустрій України»
- •5. Основні категорії судоустрою
- •Тема 2. Правосуддя. Засади (принципи) організації і діяльності судів
- •Здійснення правосуддя лише судом
- •Недопустимість існування особливих і надзвичайних судів
- •Доступність правосуддя
- •Спеціалізація
- •Територіальність
- •Інстанційність
- •Поєднання обрання суддів і їх призначення
- •Незалежність суддів та їх недоторканність
- •Поєднання одноособового і колегіального розгляду справ
- •Верховенство права
- •Законність
- •Участь народних засідателів та присяжних у суді першої інстанції
- •Гласність та відкритість судового процесу
- •Рівність учасників судового процесу перед законом і судом
- •Змагальність сторін
- •Диспозитивність
- •Обов’язковість судових рішень
- •Державна мова судочинства
- •Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором
- •Забезпечення обвинуваченому права на захист
- •Офіційне з'ясування обставин у справі
- •Тема 3. Сучасна система судів в Україні
- •1. Поняття судової системи і системи судів
- •2. Характеристика сучасної системи судів в Україні
- •3. Поняття судової ланки і судової інстанції
- •4. Загальна характеристика судових інстанцій:
- •1) Перша інстанція
- •2) Апеляційна інстанція
- •3) Касаційна інстанція
- •5. Загальна характеристика судових ланок:
- •1) Місцеві суди
- •2) Апеляційні суди
- •3) Вищі спеціалізовані суди
- •4) Верховний Суд України
- •Тема 4. Статус суддів України
- •1. Поняття статусу суддів. Суддя як носій судової влади. Присяга та обов’язки професійного судді
- •2. Вимоги до претендентів на посаду судді
- •3. Гарантії незалежності суддів
- •4. Порядок призначення та обрання суддів
- •5. Кваліфікаційні комісії суддів: завдання, система, склад, повноваження
- •6. Вища рада юстиції: склад і повноваження щодо суддівського корпусу
- •7. Кваліфікаційна атестація суддів. Кваліфікаційні класи суддів
- •8. Дисциплінарна відповідальність суддів: підстави, порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Види дисциплінарних стягнень
- •9. Звільнення судді з посади
- •10. Суддівське самоврядування: завдання, організаційні форми
- •11. Статус присяжних і народних засідателів
- •Тема 5. Система забезпечення судів
- •1. Органи, діяльність яких пов’язана із забезпеченням судів
- •2. Державна судова адміністрація: структура і повноваження
- •3. Особливості організаційного і фінансового забезпечення Конституційного Суду України, Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів
- •Тема 6. Місцеві суди
- •1. Місцевий суд – основна ланка судової системи. Види і мережа місцевих судів
- •2. Повноваження місцевого суду
- •3. Склад місцевого суду. Порядок розподілу судових справ. Спеціалізація суддів
- •4. Одноособовий та колегіальний розгляд судових справ у місцевому суді. Порядок відводу (самовідводу) суддів
- •5. Голова місцевого суду, його повноваження
- •6. Апарат місцевого суду: структура і повноваження. Організація роботи в місцевому суді
- •7. Досвід модельних судів
- •Тема 7. Апеляційні суди
- •1. Апеляційний суд, його місце в системі судів загальної юрисдикції. Види і мережа апеляційних судів
- •2. Повноваження апеляційного суду
- •3. Склад апеляційного суду. Порядок розподілу судових справ. Склад суду при розгляді справ в апеляційному суді
- •4. Голова апеляційного суду, його повноваження
- •5. Заступники голови апеляційного суду, їх повноваження
- •6. Судові палати в апеляційному суді, їх повноваження
- •7. Президія апеляційного суду: склад і повноваження
- •8. Апарат апеляційного суду: структура і повноваження. Організація роботи в апеляційному суді
- •Тема 8. Вищі спеціалізовані суди
- •1. Вищі спеціалізовані суди – вищі органи в системі спеціалізованих судів
- •2. Повноваження вищих спеціалізованих судів
- •3. Склад вищих спеціалізованих судів. Склад суду при розгляді справ у вищому спеціалізованому суді
- •4. Голова вищого спеціалізованого суду, його повноваження
- •5. Заступники голови вищого спеціалізованого суду, їх повноваження
- •6. Судові палати у вищому спеціалізованому суді, їх повноваження
- •7. Президія вищого спеціалізованого суду: склад і повноваження
- •8. Пленум вищого спеціалізованого суду: склад і повноваження
- •9. Апарат вищого спеціалізованого суду: структура і повноваження. Організація роботи у вищому спеціалізованому суді
- •Тема 9. Верховний Суд України
- •1. Верховний Суд України – найвищий судовий орган в системі судів загальної юрисдикції
- •2. Повноваження Верховного Суду України
- •3. Склад Верховного Суду України. Склад суду при розгляді справ у Верховному Суді України
- •4. Голова Верховного Суду України
- •5. Заступники голови Верховного Суду України
- •6. Судові палати у Верховному Суді України. Військова судова колегія.
- •7. Президія Верховного Суду України: склад і повноваження
- •8. Пленум Верховного Суду України: склад і повноваження
- •9. Апарат Верховного Суду України
- •Тема 10. Конституційний Суд України
- •1. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції
- •2. Повноваження Конституційного Суду України
- •3. Склад Конституційного Суду України
- •4. Голова Конституційного Суду України: порядок обрання і повноваження
- •5. Організація роботи в Конституційному Суді України
Поєднання одноособового і колегіального розгляду справ
(ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій України», ст. 18 ЦПК України, ст. 4-6 ГПК України, ст. 23-24 КАС України, ст. 17 КПК України)
У суді першої інстанції справи розглядають професійний суддя одноособово, колегія суддів (у тому числі з участю народних засідателів), а також суд присяжних.
Зазвичай усі цивільні, господарські, адміністративні та кримінальні справи розглядаються професійним судом одноособово. Лише деякі категорії цивільних справ в окремому провадженні можуть розглядатися колегією у складі професійного судді і двох народних засідателів.
Залежно від категорії і складності господарської справи її може бути розглянуто колегією у складі трьох професійних суддів.
Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються колегією у складі трьох суддів. Адміністративні справи розглядаються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів також за клопотанням однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді в разі їх особливої складності. Адміністративні справи, підсудні Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше п'яти суддів.
Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років, розглядаються в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд. Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачена можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, в суді першої інстанції розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
У судах вищих інстанцій страви розглядаються колегією суддів відповідно до процесуального закону. В суді апеляційної інстанції цивільні, господарські, адміністративні та кримінальні справи розглядають колегії у складі трьох суддів. В суді касаційної інстанції кримінальні справи розглядаються колегією у складі трьох суддів, цивільні і господарські - у складі не менше трьох суддів, адміністративні - у складі не менше п'яти суддів.
Верховенство права
(ст. 3, ч. 1 ст. 8 Конституції України, преамбула Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8 КАС України)
Вперше характеристику вимог принципу верховенства права подано у Рішенні Конституційного Суду у справі про призначення судом більш м'якого покарання7. Відповідно до розуміння Конституційного Суду “верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо...
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права”. Тож Конституційний Суд, характеризуючи принцип верховенства права, розглядає право, не як закон чи систему нормативних актів, а як утілення справедливості. Невипадково, право і справедливість мають один корінь. Протилежністю верховенства права є свавілля. Держава не може діяти свавільно, вона обмежена правом, тобто не лише законодавством, що створене нею, але й правом, яке існує апріорі, незалежно від її розсуду - «природнім правом», або природними правами кожної людини.
Найважливіше значення принцип верховенства права має саме для судової гілки влади. Як принцип судової діяльності, він визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості, що і є правосуддям. Справедливим повинен бути як судовий процес, так і результат судочинства.
Основне значення верховенства права полягає у тому, що людина, її права визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Таким чином, принцип верховенства права як загальна засада судочинства визначає спрямованість судочинства на захист прав людини. Цей принцип зобов'язує суд при вирішенні справи давати таке тлумачення закону чи іншому правовому акту, яке б утверджувало права людини. Суд не повинен допускати тлумачення правового акту, що несправедливо б обмежувало ці права.
Принцип верховенства права означає також, що неповне чи суперечливе законодавче регулювання певних правовідносин або ж його відсутність не можуть бути підставою для відмови у розгляді звернення і вирішенні судом заявлених вимог.