5. Загальна характеристика судових ланок:

1) Місцеві суди

В Україні діють 680 місцевих загальних судів (міських, районних, районних у містах, міськрайонних, військових судів гарнізонів), 27 місцевих господарських судів (областей, міст Києва, Севастополя, Автономної Республіки Крим), утворюються 27 місцевих (окружних) адміністративних судів (областей, міст Києва, Севастополя, Автономної Республіки Крим).

Місцеві суди діють лише як суд першої інстанції. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення (військові суди розглядають лише окремі категорії кримінальних справ щодо військовослужбовців). Місцеві господарські суди розглядають господарські справи. Місцеві адміністративні суди повинні розглядати адміністративні справи.

2) Апеляційні суди

В Україні діє 29 апеляційних загальних судів (областей, міст Києва, Севастополя, Автономної Республіки Крим, військовий апеляційний суд Центрального регіону, військовий апеляційний суд ВМС), 11 апеляційних господарських судів, утворюються 7 апеляційних адміністративних судів. Передбачено також створення Апеляційного суду України.

Апеляційні суди є судами апеляційної інстанції. Апеляційні загальні суди в окремих категоріях кримінальних справ діють і як суди першої інстанції - саме для перегляду їх рішень в апеляційному порядку передбачено Апеляційний суд України.

3) Вищі спеціалізовані суди

В Україні діють:

1) Вищий господарський суд – як суд касаційної інстанції в господарських справах;

2) Вищий адміністративний суд – як суд касаційної інстанції в адміністративних справах. В окремих категоріях виборчих спорів, як виняток, він також діє як суд першої і останньої інстанції, а також як суд апеляційної і останньої інстанції.

4) Верховний Суд України

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Він здійснює функції касаційної інстанції у цивільних та кримінальних справах, а також переглядає за винятковими обставинами свої судові рішення у цивільних та кримінальних справах, а також судові рішення вищих спеціалізованих судів у господарських та адміністративних справах.

Тема 4. Статус суддів України

План

1. Поняття статусу суддів. Суддя як носій судової влади. Присяга та обов’язки професійного судді.

2. Вимоги до претендентів на посаду судді.

3. Гарантії незалежності суддів.

4. Порядок призначення та обрання суддів.

5. Кваліфікаційні комісії суддів: завдання, система, склад, повноваження.

6. Вища рада юстиції: склад і повноваження щодо суддівського корпусу.

7. Кваліфікаційна атестація суддів. Кваліфікаційні класи суддів.

8. Дисциплінарна відповідальність суддів: підстави, порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Види дисциплінарних стягнень.

9. Звільнення судді з посади.

10. Суддівське самоврядування: завдання та організаційні форми.

11. Статус присяжних і народних засідателів.

1. Поняття статусу суддів. Суддя як носій судової влади. Присяга та обов’язки професійного судді

Статус судді (за визначенням Юридичної енциклопедії, том 5, с. 628) – це визначені законом правові засади, які регламентують принципи та гарантії діяльності суддів, їх повноваження та обов’язки, порядок обрання (призначення) на посаду та звільнення з посади, підстави притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, заходи їх державного і соціального захисту.

Професійні судді та залучені у визначених законом випадках для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні.

Професійним суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів і здійснює правосуддя на професійній основі.

Народними засідателями і присяжними є громадяни України, які у випадках, визначених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя у конкретній справі, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Обов‘язковою умовою набуття статусу професійного судді є складення присяги. Присяга судді має не лише велике моральне, але й правове значення, адже порушення присяги відповідно до статті 126 Конституції України є підставою для звільнення з посади судді. Відповідно до статті 10 Закону України «Про статус суддів», присяга судді складається перед Президентом України, який здійснює перше призначення на посаду судді. Обов‘язки, яких суддя присягає виконувати, визначені статтями 5-6 Закону України «Про статус суддів»:

1) при здійсненні правосуддя дотримуватися Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об‘єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків;

2) додержувати службової дисципліни та розпорядку роботи суду;

3) не належати до політичних партій та профспілок, не брати участі у будь-якій політичній діяльності, не мати представницького мандата, не обіймати будь-які інші оплачувані посади та не виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої;

4) не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які суддя дізнався під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання;

5) не допускати вчинків та будь-яких дій, що дискредитують посаду судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.