3. Поняття судової ланки і судової інстанції

Суди загальної юрисдикції пов’язані організаційними і функціональними зв’язками.

Організаційні зв’язки судів визначаються законодавством про судоустрій і в цьому значенні суди пов’язані між собою як органи різних ланок судової системи.

Ланка – це сукупність однотипних судів рівнозначних територіальних утворень, які наділені однорідними повноваженнями. Ланка – це поняття судоустрою, ним визначається місце конкретного суду в системі судів у зв’язку з його діяльністю на певній території.

Судові ланки:

І ланка – місцеві суди

ІІ ланка – апеляційні суди

ІІІ ланка – Верховний Суд України

Для господарської та адміністративної юрисдикції ІІІ ланкою є відповідні вищі спеціалізовані суди, а ІV ланкою – Верховний Суд України.

Функціональні зв’язки полягають у тому, що кожен суд здійснює одну чи декілька судових функцій (видів судової діяльності). При здійснення правосуддя суди пов’язані між собою системою інстанцій (перша, апеляційна та касаційна інстанції).

Інстанція – це вид судової діяльності, властивий певній ланці у системі судів. Інстанція є поняттям судочинства, яке характеризує функції того чи іншого суду – це розгляд справи по суті, чи перегляд судового рішення, яке не вступило в законну силу, в апеляційному порядку, чи перегляд судового рішення, що набрало законної сили, у касаційному порядку.

Зазвичай виділяють три інстанції – першу, апеляційну та касаційну.

Поняття «судова ланка» і «судова інстанція» за змістом не тотожні. Судова ланка означає суди одного організаційного рівня у структурі судоустрою. Судова інстанція означає суди, які здійснюють один з видів провадження – розгляд справи по суті, апеляційне провадження, касаційне провадження, провадження у зв‘язку з винятковими обставинами. Різниця між цими поняттями заснована на багатозначності терміну «суд». Судова ланка визначається через поняття «суд» у значенні «судовий орган», а судова інстанція – через поняття «суд» у процесуальному значенні - «суд, що розглядає справу».

4. Загальна характеристика судових інстанцій:

1) Перша інстанція

Відповідає за розгляд справи по суті в повному обсязі з дослідженням доказів і прийняттям судового рішення: рішення у цивільній чи господарській справі, вироку у кримінальній справі, постанови в адміністративній справі. Найчастіше розгляд здійснюється професійним суддею одноособово, але можливе утворення колегій суддів. Судове рішення І інстанції, яке не набрало законної сили, може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції.

2) Апеляційна інстанція

Відповідає за перегляд судового рішення першої інстанції, яке не набрало законної сили, на предмет законності і обґрунтованості з можливістю дослідити докази. Перегляд здійснюється, як правило, в межах апеляційної скарги.

Перегляд в апеляційній інстанції здійснюється колегією суддів.

3) Касаційна інстанція

Відповідає за перегляд судових рішень судів першої і (або) апеляційної інстанції, які набрали законної сили, на предмет законності. Касаційна інстанція обставин у справі не встановлює і доказів не досліджує.

Перегляд у касаційній інстанції здійснюється колегією суддів.

Особливим різновидом касаційної інстанції є також суд, який переглядає судові рішення (у тому числі рішення касаційної інстанції) за винятковими обставинами, тобто у разі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції закону або у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, факту порушення Україною міжнародних зобов’язань.