11. Статус присяжних і народних засідателів

Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг 25-річного віку, постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, і дав згоду на включення його до списку народних засідателів. Присяжним може бути громадянин, який досяг 30-річного віку.

Народні засідателі залучаються до здійснення правосуддя в порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їх участі. Присяжні залучаються для розгляду конкретної справи. При вирішенні всіх питань, пов'язаних з розглядом справи й ухваленням судового рішення, народні засідателі мають такі самі права, як і професійний суддя.

Гарантії незалежності і недоторканності професійних суддів, передбачені законом, поширюються на народних засідателів і присяжних на час виконання ними обов'язків щодо здійснення правосуддя.

Народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода. Їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові.

Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. Список народних засідателів місцевого військового суду за поданням голови цього суду затверджується начальником відповідного гарнізону.

Список присяжних за поданням голови апеляційного суду формується на підставі списків виборців і затверджується рішенням відповідної ради. Списки присяжних апеляційних військових судів за поданням голів цих судів затверджується рішенням відповідної ради, на території якої розташований гарнізон.

Тема 5. Система забезпечення судів

План

1. Органи, діяльність яких пов’язана із забезпеченням судів.

2. Державна судова адміністрація: структура і повноваження.

3. Особливості організаційного і фінансового забезпечення Конституційного Суду України, Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів.

1. Органи, діяльність яких пов’язана із забезпеченням судів

До забезпечення судів у тій чи іншій мірі залучені усі гілки влади. Державні органи та установи, які відповідають за визначення судоустрою і статусу суддів, формування системи судів та суддівського корпусу, проведення державної політики у сфері розвитку правосуддя, організаційне забезпечення судової діяльності, у своїй сукупності утворюють систему інституцій, які забезпечують діяльність судів.

Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади розглядає законопроекти та приймає закони про права і свободи людини та громадянина, гарантії цих прав і свобод; судоустрій, судочинство, статус суддів. До її повноважень належить затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання. Тобто парламент здійснює законодавче забезпечення судової діяльності, зокрема й щодо фінансування судів. Верховна Рада України також обирає суддів безстроково.

Президент України у визначеному законом порядку утворює суди загальної юрисдикції та призначає на посаду судді вперше. Президент України має право законодавчої ініціативи.

Вища рада юстиції вносить подання щодо призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, приймає рішення щодо порушення суддями вимог щодо несумісності, здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розглядає скарги на рішення про притягнення суддів апеляційних та місцевих судів до дисциплінарної відповідальності.

Кваліфікаційні комісії суддів проводять кваліфікаційну атестацію кандидатів на посаду судді та суддів, дають рекомендації на посаду судді та присвоюють кваліфікаційні класи, а також здійснюють дисциплінарне провадження стосовно суддів апеляційних та місцевих судів.

Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, є суб‘єктом законодавчої ініціативи, розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого парламентом Державного бюджету України, звітує перед парламентом про його виконання.

Міністерство юстиції України як центральний орган виконавчої влади відповідає за розроблення і здійснення державної політики у сфері реформи правосуддя. Міністерство юстиції проводить законопроектні роботи з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів тощо. Воно забезпечує повне і своєчасне примусове виконання судових рішень, проведення судових експертиз, а також укладає угоди про правове співробітництво з відповідними органами інших держав і міжнародними організаціями, організовує взаємодію з ними, забезпечує виконання міжнародних зобов’язань України з правових питань.

Державна судова адміністрація є централізованою системою органів виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи.

Академія суддів України є відповідальною за здійснення підготовки кадрів для судової системи та підвищення їх кваліфікації, проведення наукових досліджень з питань вдосконалення організації та діяльності судів, науково-методичне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України. Згідно із Законом України «Про судоустрій України», Академія суддів України діє при Державній судовій адміністрації України.