9.3. Економічна культура юриста

Економічна культура юриста – це рівень економіко-правового регулювання суспільних відносин на основі високої економічної обгрунтованості професійних дій з метою розвитку економічної незалежності України.

Принципи: цивілізованість, змобілізованість, компенсаційність, контрольованість, знання тіньового ринку, логічні економічні переконання, діловитість.

Функції: здійснення пошуку ефективних правових регуляторів в економіці, сприяння дотриманню фінансової дисципліни службовими особами й громадянами, недопущення фінансово-господарських зловживань у державі, активне сприяння перетворенню тіньової економіки у державну, запобігання негативним етнонаціональним наслідкам міграційних процесів, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між економічними та правовими явищами, формування нового економічного мислення та свідомості і ін.

Довідка:економіка (від грецьк. оселя і закон) — це правила ведення господарства як 1) сукупності засобів, об’єктів, процесів, що використовуються людьми для задоволення своїх потреб шляхом створення необхідних благ, умов і засобів існування за допомогою праці; 2) науки про господарство та способи його ведення, про відносини між людьми в процесі виробництва і споживання, обміну товарами та послугами.

Звідси:основну увагу слід приділити виявленню впливу економічних чинників на різноманітні форми соціальної поведінки, аналіз взаємовідносин таких феноменів як клас, статус, влада, мала група, соціалізація в цілісній системі суспільних відносин, включно з економічними.

Примітка:економічна злочинність — це сукупність суспільно-небезпечних діянь, що посягають на валютно-фінансову систему країни, вчинених на певній території за певний період часу.

Економічна культура юриста допомагає йому глибше зрозуміти суть економічних реформ ринкового типу, ознайомитись з основними методами саморегулювання господарства і особливостями розвитку нових форм господарювання, поглибити знання економічного потенціалу нашої держави і взагалі визначити наукові закономірності розвитку економіки.

Потрібно вміти систематизувати економічні судження для проведення аналізу протиправних дій, вирішувати значні логічні економічні завдання у правових явищах, зокрема стримувати інфляційні процеси у державі, захист прав вітчизняного виробника, на середню ланку власників, які можуть реально вивести країну з економічної кризи.

Нюанс: економічна злочинність виникає здебільшого у переломні періоди розвитку країни.

9.4. Акторська культура юриста

Акторська культура юриста – це ступінь володіння ним такими рисами, як акторська увага, рухи, мовна техніка – все те, що створює такий уявний образ, який би за допомогою сильної емоційно-юридичної пам’яті сприяв глибокому пізнанню правової істини.

Принципи: юридична дійсність, культура правової свободи. Культура віри у справедливе юридичне рішення, правова імпровізація, використання потенціалу юридичних дій.

Функції: вироблення умінь творчого висунення і розвитку продуктивних правових версій, формування здатності виявляти юридичний підтекст, створення необхідних емоційно-юридичих ситуацій, виховання навиків поведінки у правовому просторі, запобігання появі юридичної монотонності, подплання випадковостей у юридичній практиці, забезпечення динамічності службових відносин з громадянами.

Довідка: актор (від лат. — виконавець) — це виконавець ролей у драматичних виставах кінофільмах. В інших видах театрального мистецтва (опера, балет, естрада, цирк) виконавців здебільшого називають артистами. Артист (від франц., лат. — мистецтво) у переносному значенні — це особа , яка займається творчістю в певній галузі мистецтва і досягла високої майстерностію

Звідси:акторське мистецтво — це мистецтво театральної гри, сторення художніх образів у театрі, кіно, на телебаченні і радіо. Воно покликане втілити у виставі, кінофільмі тощо авторський задум, виявити глибину ідеального змісту твору, донести його до глядача, водночас збагатити п’єсу, лібретто, сценарій власною творчістю, життєвим досвідом актора.

Примітка:постійним джерелом акторського мистецтва є життя. Ставлячи себе в обставини п’єси (сценарію) і ролі, актор створює характер на основі сценічного перевтілення — зміни зовнішності, а головне осягнення й виявлення духовного світу персонажа. При цьому матеріалом для актора є його природні дані як зовнішні (голос, рух, жест, міміка), так і внутрішні (емоції, темперамент, уява, спостережливість). Важливими елементами акторського мистецтва є увага, уява, емоційна та моторна пам’ять, здатність до сценічного спілкудання, почуття ритму та ін.

Значення акторської культури юриста полягає у вироблення схеми своєї поведінки, уміння розподілити запас нервових сил, зберігати їх на кульмінаційні моменти. Акторський смак на реакцію несподіваних явищ, вміння легко і непомітно переключатися з одного правового явища на інший, помічати ті правові чи не правові явища, які відволікають увагу, зосередивши зусилля на потрібних юридичних діях. Глибоке проникнення у внутрішнє життя клієнта, перевтілення в особу, яка живе почуттями клієнта. Виконання своєї професійної ролі на високому рівні.

Нюанс: між актором та юристом існують спільні і відмінні риси.