2.2. Організація і методика проведення аудиторської перевірки касових операцій та безготівкових рахунків банку Аудит касових операцій

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами підприємства, а грошові операції носять масовий характер і охоплюють практично всі сфери господарської діяльності підприємства, а тому грошові кошти є найбільш вразливими до порушень і зловживань. Як правило, операції руху грошових коштів підлягають суцільній аудиторській перевірці.

Касові операції – це операції, пов’язані з прийманням, зберіганням, конвертацією та видачею готівкових коштів під час проведення розрахунків між банками, суб’єктами господарської діяльності, фізичними особами. До касових операцій відносять також операції з дорожніми чеками та банківськими металами (Додаток Д) [37, с.220].

Основними завданнями аудиту каси і касових операцій є перевірка:

забезпечення умов зберігання готівки і інших цінностей у касі підприємства, а також під час їх доставки на підприємство;

дотримання встановленого порядку ведення касових операцій:

54. правильності оформлення прибуткових та видаткових касових ордерів;

55. своєчасності та повноти відображення руху готівки в касовій книзі та в звіті касира;

56. дотримання встановленого порядку збереження чекових книжок;

57. дотримання ліміту наявності готівки в касі;

58. дотримання умов видачі готівки підзвіт на операційні і господарські витрати та інші потреби підприємства;

59. своєчасності та повноти оприбуткування грошей;

60. перевірка стану обліку касових операцій. [13].

Загальну структуру аудиту касових операцій можна подати за допомогою схеми (рис. 2.2.1).

Рис. 2.2.1. Схема послідовності аудиту коштів у касі та касових операцій

Робоча програма аудиту касових операцій відбувається в такій послідовності:

61. Контроль оснащення касового апарату банку відповідними засобами безпеки та технічними засобами:

62. візуальна перевірка наявності у сховищі охоронної та пожежної сигналізації, стелажів для зберігання цінностей;

63. перевірка оснащеності прибуткових та видаткових кас сейфами, тестерами купюр тощо;

64. перевірка наявності кімнати для перерахування готівки клієнтами.

65. Перевірка якості виконання касовим персоналом контрольних процедур, що забезпечують надійне зберігання готівки:

66. перевірка дотримання порядку щоденного відкриття і закриття грошового сховища банку;

67. перевірка дотримання касовим персоналом правил роботи з готівкою;

68. перевірка порядку проведення і наслідків інвентаризації грошового сховища та операційних кас банку.

69. Вибіркова перевірка касового планування:

70. Перевірка подання заявок-розрахунків клієнтами та встановлення їм ліміту каси;

71. Перевірка додержанням банком установлених термінів видачі клієнтам заробітної плати.

72. Перевірка документального оформлення касових операцій:

73. вибіркова перевірка порядку оформлення прибуткових касових операцій;

74. Вибіркова перевірка порядку оформлення готівки у вечірніх касах та касах перерахування;

75. вибіркова перевірка порядку оформлення видаткових касових операцій.

76. Перевірка бухгалтерського обліку касових операцій:

77. перевірка дозволів та бухгалтерського обліку міжбанківських касових операцій;

78. перевірка правильності обліку операцій із клієнтами банку;

79. перевірка правильності обліку операцій з персоналом банку;

80. перевірка правильності обліку руху готівки в банкоматах. [36, с.220-223].

Досвід свідчить, що найбільш типовими порушеннями, виявленими під час перевірки касових операцій, бувають:

— порушення ліміту каси;

— порушення граничних норм розрахунку готівкою грошей;

— неправильне документування і ведення касових операцій;

— виправлення в приходних і видаткових касових документах;

— несвоєчасне проведення інвентаризації каси і т. п. [30, с.119].

Аудит безготівкових розрахунків банку

Розрахунково-касові операції можна поділити на такі основні групи:

81. видаткові та приходні у безготівкові формі;

82. видаткові та приходні у готівкові формі.

Безготівкові розрахункові операції – це перерахування певних сум коштів із рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученнями підприємств і фізичних осіб, внесених ними готівкою в касу банку на рахунки одержувача коштів.

Проведення безготівкових розрахунків - це зарахування або списання коштів з рахунків клієнтів.

Основні завдання аудиту розрахункових операцій банку:

 перевірка правильності комплектування юридичних справ клієнтів та відкриття їм поточних рахунків;

 перевірка організації безготівкових розрахунків в банку;

 перевірка правильності оформлення розрахункових документів та своєчасності проведення платежів;

 перевірка дотримання банком законодавчих обмежень щодо розрахунків його клієнтів.

Робоча програма аудиту безготівкових операцій банку:

1. Перевірка правильності комплектування юридичних справ клієнтів банку;

2. Перевірка організації безготівкових розрахунків;

3. перевірка правильності правильності проведення розрахунків;

4. перевірка бухгалтерського обліку розрахункових операцій банку.(Додаток Ж ) [37, с.244-248].

Розрахункові операції у безготівковій формі здійснюються за допомогою меморіальних документів. Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення та відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку). Аудит розрахунків платіжними дорученнями. Платник має право зазначати в платіжному дорученні дату валютування, яка не може бути пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення.

Банк платника не приймає платіжного доручення, якщо дата валютування визначена пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами: за фактично відвантажену/продану продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо); у порядку попередньої оплати - якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством України та/або обумовлено в договорі; для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше строку, установленого законодавством України; для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках; для сплати податків і зборів/страхових внесків (обов'язкових платежів) до бюджетів та/або державних цільових фондів; в інших випадках відповідно до укладених договорів та/або законодавства України. Аудитор перевіряє, чи не було факту використання платіжного доручення не за призначенням. [11,12].

Банк приймає від платника платіжне доручення на перерахування заробітної плати на рахунки працівників підприємств, що відкриті в банках, або грошовий чек на отримання заробітної плати лише за умови одночасного подання платником у строк, установлений законодавством України, платіжних доручень на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів/страхових внесків до державних цільових фондів, або документального підтвердження їх сплати раніше.

Банк приймає від платника платіжне доручення на перерахування доходу або грошовий чек на виплату доходу, на який відповідно до законодавства України нараховуються страхові внески до Пенсійного фонду України, лише за умови одночасного подання платником у строк, установлений законодавством України, платіжних доручень на перерахування страхових внесків або документального підтвердження їх сплати раніше.

Завдання аудитора - встановити факт попередньої сплати клієнтом податків та зборів із заробітної плати чи особистого доходу перед перерахуванням банком коштів заробітної плати на рахунки працівників підприємств чи/або грошовий чек на виплату особистого доходу.

Аудит розрахунків акредитивами. Акредитив - це окремий договір від договору купівлі-продажу або іншого контракту, навіть якщо в акредитиві є посилання на них.

Покритий акредитив - акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на аналітичному рахунку "Розрахунки за акредитивами" відповідних балансових рахунків (далі в цьому підрозділі - аналітичний рахунок "Розрахунки за акредитивами"); непокритий - акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки, то акредитив є безвідкличним.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом). Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед бенефіціаром.

Безвідкличний акредитив - це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Безвідкличний акредитив, що підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.

Акредитив має містити лише ті умови, які банк може перевірити документально.

Не приймаються до оплати за акредитивом документи, які мають розбіжності з умовами акредитива або зміст яких суперечить один одному. Аудитору слід перевірити правильність заповнення всіх реквізитів акредитива, а також встановити чи немає розбіжностей з умовами акредитива або зміст яких суперечить один одному. [12].