1. Фінансовий аудит.
При фінансовому аудиті доцільно знайти підстави для підтвердження інформації, що відноситься головним чином до фінансової сфери. Фінансовий аудит в основному проводиться зовнішніми аудиторами, результатом роботи яких є висновок щодо фінансових звітів. Внутрішні аудитори можуть проводити фінансові перевірки, але це не є їх головним завданням. Особливістю фінансового аудиту є те, що в процесі його проведення підтверджуються факти, які містяться не тільки у фінансовій, але й в управлінській звітності.
2. Аудит на відповідність.
Мета аудиту на відповідність – визначити, чи дотримуються функціональні та виробничі підрозділи банку специфічних процедур або правил, які визначені вищим керівництвом. Перевірки на відповідність проводяться як зовнішніми, так і внутрішніми аудиторами.
3. Управлінський аудит.
Управлінський аудит - це визначення ділових операцій з метою розробки рекомендацій щодо економного й ефективного використання ресурсів, досягнення кінцевого результату і розробки політики підприємства. Його мета - допомагати керівникам у виконанні їх функцій і приводити до підвищення рентабельності суб’єкта господарювання. Це визначення певною мірою можна віднести і до банків як особливого типу підприємств.
В управлінському аудиті перевірки не обмежуються бухгалтерським обліком. Вони можуть включати оцінку організаційної структури, комп'ютерних програм, методів банківського маркетингу та будь-якої іншої сфери банківської діяльності. Виконання управлінського аудиту і повідомлення про його результати визначаються важче ніж при інших типах аудиту. [34, с. 30-33].
Класифікація внутрішнього аудиту в банках – це виділення однотипних груп внутрішнього контролю, згрупованих за певними ознаками. ( Додаток А)
Крім цього є ще такі види аудиту.
Аудит розслідування. Виконується для виявлення протизаконних дій, шахрайства з метою їх упередження. При проведенні цього виду аудиту важливою є також оцінка ризику та потенційних наслідків протизаконних дій.
Аудит відповідності договорів. Виконується з метою оцінювання відповідності змісту експортно-імпортних та інших договорів вимогам чинного законодавства.
Аудит системи внутрішнього контролю. Виконується для того, щоб оцінити систему внутрішнього контролю банку, з’ясувати її ефективність щодо запобігання операційним недолікам та порушенням внутрішніх положень та процедур, а також визначити, як забезпечує система внутрішнього контролю охорону активів та належний запис операцій.
Аудит конкретних подій. Виконується для того, щоб оцінити певну ситуацію, обставину, операцію тощо в установі. [38].
Ще одну класифікацію аудиту банківської установи зображено на рис. 1.2.
Обов’язковий аудит виконується відповідно до вимог чинного законодавства.
Необов’язковий аудит проводиться банком на добровільній основі.
Періодичний аудит проводиться як мінімум один раз на рік. Його перевагою є регулярний переогляд фінансової звітності, прогнозування та систематизація можливих ризиків банківської установи. Результативність систематичних перевірок зростає при спеціалізації аудиторів. Недоліком періодичного аудиту є те, що аудиторський персонал, спеціалізований на перевірці окремих ділянок діяльності банківської установи, може втратити об’єктивність, вважаючи себе своєрідним працівником відділу, який перевіряється.
Неперіодичний аудит здійснюється в міру необхідності та відповідно до плану перевірок. Його перевагою є економія часу, а також гнучкість щодо залучення різних фахівців. Недоліком неперіодичного аудиту є те, що до перевірок залучається персонал, що працює не на постійній основі.
Раптовий аудит є незапланованою перевіркою, що здійснюється в разі виникнення певних проблемних ситуацій [27, с.364-365].
Залежно від мети та обсягу, а також від способів та заходів проведення розрізняють такі методи аудиту:
* обстеження;
* економічний аналіз;
Обстеження -- це метод фактичного контролю, який здійснюється на місті шляхом аналізу зведених документів, фінансової, статистичної звітності, особистого досвіду, експертної оцінки. При обстеженнях, як правило, не користуються первинними документами. [29].
Економічний аналіз -- це метод документального контролю, який є способом вивчення фінансово-господарської діяльності господарських органів за матеріалами обліку та звітності. Аналіз фінансово-господарської діяльності клієнтів - основа економічної роботи банків. Банки комплексно вивчають економіку та фінанси своїх клієнтів для того, щоб через свої операції здійснювати вплив на ефективний розвиток їх виробництва. [29].
Сьогодні необхідність внутрішнього аудиту у банках обумовлена такими причинами:
посиленням конкурентної боротьби між банками, яка викликає об’єктивну потребу у підвищені рівня банківського менеджменту і вимагає більш аналітичного і професійного підходу до виконання різних банківських операцій і надання банківських послуг, що може бути забезпечено, завдяки наявності та дійовому функціонуванню служби внутрішнього аудиту;
ускладненням організаційної структури банків (наявність розгалуженої філіальної мережі). Для великих банків із складною організаційною структурою виникла потреба у постійному мобільному підрозділі, який має бути здатним здійснювати оперативні перевірки широкого діапазону;
ускладненням характеру активних операцій банків, що призводить до зростання ризиків та доцільності посилення контролю за своєчасною ідентифікацією;
неможливість отримати ефективну інформацію від адміністрації у випадках конфлікту між нею і користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами);
прагненням акціонерів та інвесторів одержати рекомендації від незалежної та об’єктивної служби щодо підвищення ефективності контролю, економного використання ресурсів, підвищення прибутковості операцій. У більшості випадків рада банку не є професійною і не здатна інтерпретувати інформацію, що надається правлінням щодо ефективності діяльності банку;
бажанням банків зберегти банківську таємницю;
віддаленістю філій від головного банку;
необхідністю реагування на ризики, притаманні банківській індустрії. [28, с.56-57].
Значення внутрішнього аудиту полягає в тому, що:
внутрішній аудит контролює раціональне витрачання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;
дотримання законності господарських операцій, виявлення допущених зловживань чи порушень.
внутрішній аудит передбачає внутрішній контроль на стадії розгляду первинних документів, під час візування договорів, наказів, кошторисів.
Таким чином, внутрішній аудит є системним і суворо документальним, безперервним, універсальним (суцільним) заходом. Внутрішньому аудитору доцільно забезпечити співпрацю з юрисконсультом з питань дотримання законів, положень (стандартів) бухгалтерського обліку тощо [31, с.84-85].