- •Індивідуальна робота
- •1.Підприємство в економічній системі сучасного суспільства
- •1.1. Підприємство як економічний суб'єкт господарювання
- •1.2. Основні теорії (концепції) підприємства
- •2. Функції та мета підприємства
- •3. Виклики нової економіки та прагматика реалізації змін на підприємстві
- •Висновки
- •Список використаних джерел
1.Підприємство в економічній системі сучасного суспільства
1.1. Підприємство як економічний суб'єкт господарювання
Функціонування підприємства як надскладної соціально-технічної відкритої системи та об'єкта управління забезпечується трьома головними процесами: отриманням засобів виробництва із зовнішнього середовища; виготовленням продукту; переданням продукту у зовнішнє середовище. Якщо один із цих процесів припиняється, підприємство не може існувати.
Роль підприємства набагато ширша, а питання про те, яким має бути підприємство у вітчизняній економіці, значно складніше. Для того щоб проілюструвати це, скористаємося такою таблицею (табл. 1.1).
З аналізу таблиці 1.1.можна зробити висновок щодо різноманітності функцій підприємства. Навіть їх простий перелік показує, що вони становлять основу існування суспільства. Деякі з них належать до соціальних, що відбивають фундаментальні потреби та права людини. Інші функції забезпечують рух матеріальних, фінансових, інформаційних потоків, переміщення робочої сили та реалізують дію економічних сил конкуренції на мікроекономічному рівні.
Згідно з макроекономічним аналізом роль підприємства як агента економіки полягає у виробництві товарів і послуг, на які є попит, тобто вони мають бути реалізовані.
За класичною економічною теорією процес реалізації створеного продукту (товарів та послуг) відбувається відповідно до фундаментального економічного закону Ж.-Б. Сея, згідно з яким "сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції", тому економічна криза неможлива. Роль підприємства та підприємця в цій теорії була не дуже важливою. Вона зводилася лише до виробничої функції.
Таблиця 1.1.
Взаємні очікування підприємства та інших суб'єктів економіки
Економічні суб'єкти |
Очікування суб'єкта |
Очікування даного підприємства |
Населення та його окремі групи (нинішні, потенційні та колишні працівники підприємства, члени їх сімей, власники, ін-новатори, власники фінансових засобів, інші громадяни, суспільство в цілому) |
Зайнятість. Засоби до існування. Можливість самореалізації в колективі. Повага колективу. Матеріальна та моральна підтримка в надзвичайних ситуаціях. Отримання доходів від коштів, укладених у дане підприємство. Попит на організаційно-технологічні винаходи. Урахування інтересів суспільства |
Залучення робочої сили. Попит на товари та послуги підприємства. Пропозиція інновацій. Залучення коштів населення через цінні папери. Відданість працівників корпоративним інтересам. Визнання суспільної цінності підприємства. Підтримка в надзвичайних ситуаціях |
Інші підприємства (реальні та потенційні партнери, конкуренти, власники нових технологій, вільних фінансових та інших ресурсів) |
Попит на товари та послуги іншого підприємства. Залучення кадрів, які мають досвід роботи на даному підприємстві. Попит на нові технології іншого підприємства |
Попит на товари та послуги даного підприємства. Залучення кадрів, котрі набули досвіду на іншому підприємстві. Отримання доходів від коштів, укладених в інше підприємство. Попит на нові технології даного підприємства |
Банки |
Попит на банківські послуги |
Депозитно-розрахункове та кредитне обслуговування |
НД і ДК організації |
Попит на НДДКР |
Пропозиція НДДКР |
Навчальні заклади |
Попит на випускників |
Пропозиція фахівців |
Податкові органи |
Своєчасна сплата податків |
Надання податкових пільг та відстрочок |
Дане підприємство |
Створення та розширення соціально-економічного потенціалу розвитку підприємства. Закріплення та вдосконалення технологічних навичок, передання виробничого досвіду |
Створення та розширення соціально-економічного потенціалу розвитку підприємства. Закріплення та вдосконалення технологічних навичок, передання виробничого досвіду |
Економічні суб'єкти |
Очікування суб'єкта |
Очікування даного підприємства |
Центральні та місцеві органи виконавчої та законодавчої влади |
Забезпечення достатнього обсягу податкових надходжень для формування центрального та місцевого бюджетів |
Бюджетне фінансування підприємства. Створення та підтримка зовнішніх умов діяльності підприємства |
Державні (центральні) органи регулювання економіки |
Реалізація структурної політики держави |
Інформаційна підтримка. Координація діяльності з іншими галузями |
У кейнсіанській економічній теорії в центрі стоїть проблема рівності заощаджень та інвестицій, які не завжди урівнюються. Тому підприємець при складанні плану інвестування і виробництва арrіоrі повинен передбачити, яким буде попит на засоби виробництва і предмети споживання. При цьому є ризик того, що попит на кредити для інвестування і пропозиція грошей не збігатимуться, оскільки ця пропозиція є функцією доходу домогосподарств (сімей), і якщо він буде дуже малим, сім'ї не зможуть заощадити необхідної суми для здійснення інвестицій. З іншого боку, чим більший дохід, тим меншою буде та частина, яка споживається (зменшується схильність до споживання).
Як бачимо, можливість нерівноваги дуже велика навіть арrіоrі. Більше того, Дж. М. Кейнс пояснює, що нерівновага кумулятивна: передбачуване зниження споживання породжує запрограмоване зниження виробництва, а значить і заробітної плати, а затим — зниження реального споживання. Звідси — важливість ролі підприємця та підприємства в економічній структурі суспільства. Кейнс вважав, що стан справ на підприємстві є функцією "темпераменту підприємця", тобто залежить від оптимізму чи песимізму його передбачень. А держава повинна впливати на поведінку підприємств, підтримуючи купівельну спроможність населення на достатньому рівні шляхом підвищення заробітної плати, соціальних виплат та стимулювання підприємців через низький рівень позичкового процента.
Слід також мати на увазі, що визначальна роль у процесі забезпечення рівноваги належить рішенням підприємств про обсяги виробництва та інвестиції. Держава може лише впливати на ці рішення через індикативне планування дій керівників підприємств, розробляючи господарську (економічну) політику, наприклад політику доходів, міжгалузеві та галузеві програми, націоналізуючи чи приватизуючи підприємства тощо.