Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2 sir jsir.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
256.51 Кб
Скачать

Основні карбонові кислоти, які входять до складу природних олій і жирів.

Кислота Формула Умовні позначення

Насичені жирні кислоти

Лауринова СН3 – (СН2)10 – СООН С012

Мірістинова СН3 – (СН2)12 – СООН С014

Пальмітинова СН3 – (СН2)14 – СООН С016

Стеаринова СН3 – (СН2)16 – СООН С018

Арахінова СН3 – (СН2)18 – СООН С020

Ненасичені жирні кислоти

Олеїнова СН3 – (СН2)7 – СН =СН - (СН2)7 - СООН С118- 9-цис

Ерукова СН3 – (СН2)7– СН =СН - (СН2)11 – СООН С122 -13-цис

Лінолева СН3 – (СН2)4– СН =СН - СН2 – СН =СН - (СН2)7 - СООН С2 18 - 9цис, 12-цис

Ліноленова СН3 – (CН2 - СН=СН)3 – (СН2 )7 – СООН С318-9-цис 12-цис, 15-цис

Арахідонова СН3 – (СН2)3 – (CН2 - СН=СН)4 - (СН2)3 - СООН С420- 5- цис,8-цис,11-цис,

14-цис

Оксикислоти

Рациноленова СН3 – (СН2)5 - СНОН – СН2 - СН=СН - (СН2)7 - СООН С118- 9-цис, 12-ол

Збільшення числа атомів карбону у молекулах насичених жирних кислот супроводжується підвищенням їх температури плавлення. Так, наприклад, температура плавлення каприлової кислоти (С8) становить 4-16°С, лауринової (С12) +43,5°С, а стеаринової (С18) +69,6°С. Збільшення числа подвійних зв'язків у молекулах ненасичених жирних кислот призводить до зниження їхньої температури плавлення. Жирні кислоти з довгим вуглецевим ланцюгом практично не розчинні у воді, їх натрієві і калієві солі утворюють у воді міцели.

Таблиця

Склад жирних кислот і характеристика олій, масел і жирів

Жири і олії

Склад жирних кислот ( у %)

Характеристика

Насиче

них

Ненаси

чених

Основних

t0

кристалізації

Число омилення

Іодне число

Олії і масла

Соєва

14-20

75-86

С218 46-65

-18

191-193

120-140

Бавовняна

22-30

75-76

С21845-46

2-4

191-198

101-116

Соняшникова

10-12

До 90

С218 46-70

16-18

186-194

119-136

Ріпакова

2-6

94-98

С118 6-44

0-10

167-181

94-103

Оливкова

9-18

82-91

C11870-82

0-6

185-200

72-89

Кокосове

масло

До 90

10

С01244-52

16-25

251-264

7-12

Пальмова

44-57

43-56

С01639-47

31-41

196-210

52-58

Пальмо – ядрове

79-83

17-21

С01610-19

19-24

240-257

15-20

Масло -какао

58-60

40-42

С11823-25

21-27

192-196

34-36

Тваринні жири

Яловичий

45-60

43-52

С11824-29

30-38

190-200

32-47

Баранячий

52-62

38-48

С01825-31

32-45

192-198

31-46

Свинячий

33-49

48-64

С11825-32

32-45

193-200

46-66

Китовий

10-22

48-90

-----

-----

181-193

100-161

Доведено, що деякі ненасичені жирні кислоти не синтезуються в організмі людини і тварин або утворюються в недостатній кількості. Тому їх називають незамінними, або есенціальними (від франц. essential — виключний) кислотами. До таких жирних кислот відносять лінолеву, ліноленову, арахідонову та деякі інші вищі ненасичені жирні кислоти. Основним джерелом поповнення ними організму людини є льняна, конопляна, кукурудзяна та соняшникова олія. Ці рослинні жири містять переважно лінолеву і ліноленову кислоти. Вершкове масло, яйця, субпродукти, мозок багаті на арахідонову кислоту. Нестача ненасичених жирних кислот в організмі зумовлює припинення росту молодих тварин, викликає захворювання шкіри, яке нагадує екзему. Є дані про те, що нестача ненасичених кислот призводить також до порушення обміну речовин, зокрема холестерину, холіну та фосфору.

Доведена участь цих сполук у побудові клітинних мембран організму людини і тварин, синтезі простагландинів, у регулюванні обміну речовин, кров’яного тиску, агрегації тромбоцитів. Вони виводять з організму холестерин, зміцнюють еластичність стінок кровоносних судин. Найбільш активна арахідонова, потім лінолева кислота, активність ліноленової у 8-10 разів нижча.

Вміст жирних кислот у харчовому раціоні повинен бути збалансованим: 10-20% - поліненасичених, 50-60% - мононенасичених і 30% насичених жирних кислот. Це співвідношення забезпечується при використанні 1/3 рослинних і 2/3 тваринних жирів. Для людей похилого віку і хворих на серцево-судинні захворювання вміст лінолевої кислоти у харчовому раціоні повинен бути близько 40%, а співвідношення ненасичених і насичених жирних кислот 2:1.

До поліненасичених жирних кислот, названих сімейством омега-3 (-3) входять: -ліноленова, ейкозапентаєнова, докозагексаєнова. Лінолева, -ліноленова, арахідонова входять до сімейства -6. Рекомендоване вченими співвідношення -6: -3 = 10:1, а для лікувального харчування від 3:1 до 5:1.

За сучасними уявленнями найефективніше вживати в їжу збалансований склад жирів кожного разу, а не вживати жирові продукти різного складу протягом доби.