2. Технологія розрахунків у сеп в іноземній валюті

Уповноважений банк може здійснювати Міжбанківські розрахунки в іноземній валюті:

а) з банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямі кореспондентські відносини за допомогою:

- пошти, телеграфу, телекса, інших засобів зв'язку при умові забезпечення цілісності й конфіденційності інформації;

- міжнародних телекомунікаційних систем, зокрема S.W.І.F.Т.;

- програмних і технічних засобів формування і передавання розрахункових документів та повідомлень у форматі платіжної системи банку-кореспондента (резидента та нерезидента), наданих цим банком, при умові забезпечення цілісності й конфіденційності інформації;

б) із банками-резидентами через систему електронних платежів НБУ в мультивалютному режимі.

Мультивалютний режим функціонування СЕП - відокремлене передавання та зберігання в СЕП інформації про платежі в кожній конкретній валюті при однаковому функціональному призначенні цієї інформації та технології її обробки.

Порядок виконання уповноваженим банком розрахунків в іноземній валюті через СЕП аналогічний до порядку здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП НБУ в грошовій одиниці України.

Нормативно-довідковою інформацією для мультивалютного режиму функціонування СЕП є:

- довідник іноземних валют, із якими працює СЕП;

- довідник валютних рахунків банків-учасників СЕП.

Філія уповноваженого банку може здійснювати Міжбанківські розрахунки в іноземній валюті через кореспондентський рахунок банку-юридичної особи. Порядок виконання таких розрахунків регулюється відповідними документами уповноваженого банку і повинен відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

Банк-резидент, який не має ліцензії на відкриття кореспондентських рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними, може виконувати міжнародні розрахунки за допомогою мережі кореспондентських рахунків іншого банку України, який уповноважений на здійснення таких розрахунків.

Розрахункові документи, які передаються за допомогою телеграфу, телекса або інших засобів зв'язку, мають бути структуровані з метою спрощення їх подальшої автоматизованої обробки, при цьому доцільно використовувати формати, наближені до форматів міжнародної системи S.W.І.F.Т.

Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні

Постанова Правління Національного банку України

від 27 грудня 1999 року N 621

Глава II

МІЖБАНКІВСЬКІ РОЗРАХУНКИ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

Розділ 1. Шляхи здійснення міжбанківських розрахунків

1.1. Уповноважений банк може здійснювати міжбанківські розрахунки в іноземній валюті:

а) з банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямі кореспондентські відносини на підставі укладеного договору (додаток 15) за допомогою:

(абзац перший підпункту "а" пункту 1.1 із змінами,

 внесеними згідно з постановою Правління

 Національного банку України від 12.02.2001 р. N 60)

пошти, телеграфу, телекса, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації (при цьому виконання розрахункових документів, одержаних за допомогою факсимільного зв'язку, не дозволяється);

міжнародних телекомунікаційних систем, зокрема S.W.I.F.T.;

програмних та технічних засобів формування і передавання розрахункових документів та повідомлень у форматі платіжної системи банку-кореспондента (резидента та нерезидента), наданих цим банком, за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації;

б) з банками-резидентами через систему електронних платежів Національного банку України в мультивалютному режимі.

Порядок виконання уповноваженим банком розрахунків в іноземній валюті через СЕП аналогічний порядку, визначеному в розділі 4 глави I та в додатку 11 до цієї Інструкції.

Нормативно-довідковою інформацією для мультивалютного режиму функціонування СЕП є:

довідник іноземних валют, з якими працює СЕП;

довідник валютних рахунків банків - учасників СЕП.

1.2. Пункт 1.2 розділу 1 виключено

 (згідно з постановою Правління Національного

 банку України від 11.07.2001 р. N 267,

 у зв'язку з цим пункти 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 вважати

 відповідно пунктами 1.2, 1.3, 1.4, 1.5)

1.2. Банк-резидент, який не має ліцензії на відкриття кореспондентських рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними, може виконувати міжнародні розрахунки за допомогою мережі кореспондентських рахунків іншого банку України, який уповноважений на здійснення таких розрахунків.

1.3. Розрахункові документи, що прийняті за допомогою поштового зв'язку, мають бути автентифіковані як такі, що підписані відповідними уповноваженими особами банку-платника.

1.4. При прийманні розрахункових документів за допомогою телеграфу, телекса та інших засобів зв'язку для автентифікації, розшифрування та перевірки цілісності інформації мають використовуватися контрольні ключі. Ці ключі мають передаватися між банками-кореспондентами засобом, який гарантує їх цілісність та конфіденційність. Не дозволяється використання контрольних ключів, цілісність та конфіденційність яких порушена.

1.5. Розрахункові документи, які передаються за допомогою телеграфу, телекса або інших засобів зв'язку, мають бути структуровані з метою спрощення їх подальшої автоматизованої обробки, при цьому доцільно використовувати формати, наближені до форматів міжнародної системи S.W.I.F.T.

Рекомендовані формати текстових полів для розрахункових документів, повідомлень та виписок за кореспондентськими рахунками, які найчастіше використовуються уповноваженими банками при міжнародних розрахунках, наведено в додатку 18 до цієї Інструкції.