Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
10_Basidiomycota.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
18.12 Mб
Скачать

Родина ентоломові, або рожевопластинникові - Entolomataceae.

Плодові тіла гімнокарпні, без вольви та часткового покривала. Шапинка та ніжка гомогенні. Трама пластинок правильна. Спори з рожевим відтінком, багатокутні, з товстою оболонкою. Спорова маса також рожева. Містить як їстівні, так і отруйні гриби. Практичне значення у межах цієї родини мають лише види роду ентолома, або рожевопластинник (Entoloma), причому тільки ті, в яких плодові тіла досить великі (наприклад, в отруйного рожевопластинника жовтувато-сизого або їстівного рожевопластинника садового).

Рожевопластинник жовтувато-сизий отруйний - Entoloma sinuatum (рис.). Плодові тіла великі, 6-15 см у діаметрі. Шапин­ка товста, м'ясиста, опукло-розпростерта, з рівним опушеним краєм, дещо клейкувата, при всиханні блискуча, має брудно-біле, кремово-сіре або жовтувато-сіре забарвлення. Ніжка циліндрична, значно коротша за діаметр шапинки, біля основи іноді бульбовидно потовщена, біла. М'якуш білий, щільний, свіжий з приємним смаком та ароматом борошна. Пластинки прирослі, широкі, рожеві. Гіменіальний шар із цистидами. Спорова маса рожева. Спори п'ятикутасті, товстостінні, рожеві. Росте на ґрунті у широколистяних лісах. Смертельно отруйний гриб, містить високі концентрації нейротоксинів мускаринової групи.

Рис. Entoloma sinuatum: А - зовнішній вигляд плодового тіла; Б – спора

Рожевопластинник садовий - Entoloma clypeatum - дуже подібний до попереднього виду, від якого відрізняється, в першу чергу, за місцем зростання: він зазвичай росте у садах і утворює мікоризу з вишнею та іншими кісточковими деревами.

Родина гігрофорові - Hygrophoraceaa.

Плодові тіла гімнокарпні, без вольви та часткового покривала. Шапинка та ніжка гомогенні. Трама пластинок різноманітна – білатеральна, правильна або неправильна. Спори безбарвні, округлі, гладенькі або злегка пунктировані.

Спорова маса біла. Характерні особливості - наявність великих базидій (їх довжина більше ніж у десять разів перевищує довжину спор), товстих пластинок та яскравого забарвлення карпофорів. Отруйних видів у межах родини немає, хоча смакові якості цих грибів низькі. Провідний рід родини - гігрофор (Hygrophorus).

Родина трихоломові - Tricholomataceae.

Плодові тіла гімно-карпні або геміангіокарпні, без вольви та переважно (але не завжди) без часткового покривала. Шапинка та ніжка гомогенні. Трама пластинок правильна або неправильна. Спори безбарвні або світлозабарв-лені, округлі, гладенькі або бородавчасті, але не кутасті. Спорова маса біла або блідозабарвлена. Від близької родини гігрофорових відрізняється, в першу чергу, нормальними розмірами базидій. До родини входить чимало їстівних та деякі отруйні види. Багато представників через незначні розміри практичного значення не мають. Найпоширенішими та найвідомішими родами є міцена, маразміус, говорушка, трихолома, опеньок.

Рід міцена - Мусеnа - об'єднує гриби з дуже дрібними гімнокарпними карпофорами. Пластинки у видів роду прирослі, шапинки переважно дзвоникоподібні або розпростерті, проте з горбочком у центрі. Ніжка тонка, переважно капіляроподібна. Майже всі види міцен є підстилковими сапротрофами.

Міцена чиста - Мусеnа риrа - є одним з найбільших видів роду за розміром карпофорів. Діаметр її шапинки може сягати 7 см. Шапинка забарвлена у бузково-рожевий колір, гладенька, з рубчастим краєм. Ніжка одного кольору із шапинкою, напівпрозора, гладенька. М'якуш тонкий, з неприємним запахом та смаком гнилої картоплі. Пластинки широкі, злегка рожевуваті. Росте гриб на ґрунті в листяних та хвойних лісах. Гриб є отруйним, містить мускарин-подібний токсин.

У деяких видів плодові тіла на зламі виділяють червоний молочний сік (наприклад, у М. haematopoda -міцени кривавоногої, яка росте на гнилій деревині (рис.).

Рис. Мусеnа haematopoda: А -загальний вигляд плодового тіла; Б – спори

Рід маразміус - Marasmius - також має дрібні гімнокарпні плодові тіла. їх особливістю є здатність переходити у стан анабіозу при відсутності вологи і поновлювати ріст при настанні сприятливих умов. Шапинка у видів роду опукла або дзвоникоподібна, часто рубчаста. Ніжка тонка, капіляровидна, з порожниною. Пластинки приростають до ніжки. Найбільш відомим видом є опеньок лучний.

Опеньок лучний - Marasmius oreades (рис.). Шапинка може сягати 5-8 см у діаметрі, спочатку опукла, згодом плоска, з бугорком, гладенька, зі слабо рубчастим краєм, забарвлена у світлі кремові відтінки. Ніжка щільна, одного кольору із шапинкою. М'якуш білий, на зламі кольору не змінює, з приємним запахом та смаком. Пластинки прирослі до ніжки, рідкі, білі або світло-кремові. Споровий порошок білий. Спори гладенькі, безбарвні. Дуже поширений вид в Україні. Він зростає поодиноко або великими групами переважно на відкритих трав'янистих місцях, зокрема на пасовищах, на лісових галявинах, на луках, у парках. Часто утворює т. зв. «відьмині кільця». їстівний гриб високих смакових якостей. Містить ряд цінних лікарських речовин.

Деякі види роду характеризуються різким часничним запахом (наприклад, Marasmius aitiaceus - часничник великий). Такі гриби, незважаючи на їх дрібні розміри, також належать до їстівних і використовуються як ароматична приправа до страв.

Рис. Marasmius oreades: зовнішній вигляд плодових тіл

Рід говорушка - Clitocybe. Види цього роду мають великі або середні за розміром гімнокарпні плодові тіла з пластинчастим гіменофором, що спускається на ніжку. Серед видів із великими плодовими тілами є як їстівні, так і отруйні. Найбільш небезпечні види роду мають карпофори, забарвлені у білий колір (наприклад, говорушка біла).

Говорушка біла, або клітоцибе восковий - Clitocybe cerrusata (рис.). Шапинка у цього гриба товстом'ясиста, лійкоподібна, з віком плоско-розпростерта, з тупим горбочком у центрі, біла, блискуча, гола. Пластинки білі, злегка спускаються на ніжку. Ніжка циліндрична, біла, гола, щільна, пізніше в нижній половині з порожниною. Спори широкоовальні. М'якуш білий, з приємним грибним запахом. Зростає переважно у листяних та хвойних лісах, на фунті, досить часто утворює т. зв. «відьмині кільця». Гриб отруйний, містить токсин мускарин.

Рис. Clitocybe cerrusata: А - загальний вигляд плодового тіла; Б - розріз через плодове тіло; В – спора

Рід трихолома - Tricholoma. Види роду також мають великі або середні за розміром гімнокарпні карпофори з пластинчастим гіменофором, але, на відміну від говорушки, пластинки прирослі і не спускаються на ніжку. До цього роду належать біля десяти видів їстівних та три види помірно отруйних грибів, а також біля двадцяти видів, що не мають харчового значення. Найкращі смакові властивості має зеленушка.

Трихолома жовто-зелена, або зеленушка - Tricholoma flavo-virens (рис.). Добре розпізнається за жовтувато-зеленим або сіру­вато-зеленим забарвленням шапинки, гіменофору та ніжки. Трама пластинок правильна. Споровий порошок білий. Спори безбарвні, гладенькі. М'якуш спочатку білий, пізніше жовтуватий, з приємним м'яким смаком та запахом борошна. Росте зеленушка на піщаному ґрунті у хвойних лісах, плодові тіла напівзаглиблені у ґрунт. Відрізняється від усіх інших пластинчастих грибів тим, що зберігає свій зелений колір навіть після відварювання.

Рис. Tricholoma flavo-virens. А - загальний вигляд плодового тіла; Б – спори

Рід опеньок - АrтіІІаrіа – один з небагатьох родів трихоломових грибів, що має часткове покривало, залишки якого на зрілих капрофорах зберігаються у вигляді кільця на ніжці, тобто плодове тіло є геміангіо-карпним. Більшість видів є сапротро-фами, які розвиваються на відмерлій деревині, або факультативними па­разитами. Деякі види належать до добре відомих їстівних грибів, зокре­ма опеньок осінній.

Опеньок осінній - Аrтillаrіа mellea (рис.). Плодові тіла середнього розміру, рідше великі, з частковим покривалом. Шапинка напівкуляста, згодом плоско-розпростерта, іноді з горбочком у центрі, з тонким краєм, рудувато-коричнювата, темнолуската. Шкірка легко знімається. Пластинки густі, тонкі, білуваті, прирослі, іноді злегка спускаються на ніжку. Грама правильна. Спорова маса кремова. Спори безбарвні, еліпсоїдні, гладенькі, неамілоїдні. Ніжка центральна, циліндрична або злегка потовщена донизу, щільна, волокниста, пластівчастолуската, з часом майже гола, кольору шапки або світліша, біля основи жовтувата, густоволокниста або повстиста. Кільце на ніжці білувате, з віком здебільшого зникає. Довгі чорні ризоморфи роз­иваються під корою уражених дерев. М'якуш білий, з приємним грибним запахом. їстівний гриб, зростає переважно великими групами у листяних та хвойних лісах. Паразитує на багатьох видах дерев та чагарників, належить до небезпечних дерево-руйнуючих грибів.

Рис. Аrmіllаrіа mellea: група плодових тіл на деревині

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]