3. Поняття про допуск розміру

Допуск розміру (Т) – різниця між найбільшим і найменшим розмірами чи алгебраїчна різниця між верхнім і нижнім відхиленням:

T_D=D_max-D_min=ES-EI;

T_d=d_max-d_min=es-ei .

Допуск – це інтервал, в межах якого повинен знаходитись дійсний розмір придатних деталей. Допуск може бути тільки додатним.

Допуск характеризує задану точність виготовлення деталей. Із збільшенням допуску якість виробів, як правило, погіршується, але вартість виготовлення зменшується.

Графічне зображення деталей з’єднаня дає можливість краще засвоїти співвідношення граничних розмірів отвору і вала.

Рис. 1.1. Графічне зображення деталей з’єднання (а) і схема розташування полів допусків деталей з’єднання (б)

Заштрихована зона між найбільшим і найменшим граничними розмірами називається полем допуску; висота його дорівнює допуску.

Схема деталей з’єднання (а), хоча вона і достатньо наочна, не може бути накреслена у масштабі через дуже велику різницю між значеннями номінального розміру, відхилень і допусків. Крім того, дуже складна. Тому на практиці використовують простішу схему полів допусків (б), де за початок підрахунку граничних відхилень прийнята нульова лінія, яка відповідає положенню номінального розміру.

Нульова лінія – лінія, яка відповідає номінальному розміру, від якої відкладаються відхилення розмірів при графічному зображенні полів допусків і посадок. Якщо нульова лінія розташована горизонтально, то додатні відхилення відкладають вверх від неї, а від’ємні – вниз.

4. Визначення посадки. Поняття про зазор і натяг

Посадка - характер з’єднання двох деталей, який визначається різницею їх розмірів до складання.

Зазор (S) – різниця між розмірами отвору і вала до складання, якщо розмір отвору (D) більший за розмір вала (d). Зазор визначається за формулою:

S=D-d.

Натяг (N) – різниця між розмірами вала і отвору до складання, якщо розмір вала (d) більший за розмір отвору (D). Натяг визначається за формулою:

N=d-D.

Натяг можна визначати як від’ємну різницю між розмірами отвору і вала, тобто зазор і навпаки:

S=-N; N=-S.

Розсіювання дійсних розмірів отвору і вала у межах допусків неминуче призводить до розсіювання зазорів і натягів у з’єднаннях. Для аналізу характеру з’єднаннях. Для аналізу характеру з’єднань важливо знати граничні значення зазорів і натягів.

Граничні зазори і натяги аналогічно визначаються так.

Н а й б і л ь ш и й з а з о р – різниця між найбільшим граничним розміром отвору і найменшим розміром вала в посадці із зазором чи у перехідній посадці:

S_max=D_max-d_min=ES-ei.

Н а й м е н ш и й з а з о р – різниця між найменшим граничним розміром отвору і найбільшим граничним розміром вала в посадці із зазором:

S_min=D_min-d_max=EI-es.

Н а й м е н ш и й н а т я г – різниця між найменшим граничним розміром вала і найменшим граничним розміром отвору в посадці з натягом чи у перехідній посадці:

N_max=d_max-D_min=es-EI

Н а й м е н ш и й н а т я г – різниця між найменшим граничним розміром вала і найбільшим розміром отвору в посадці з натягом:

N_min=d_min-D_max=ei-ES/

В залежності від взаємного розташування полів допусків отвору і вала може бути:

• із зазором;

• з натягом;

• перехідною (можливо отримання як зазору, так і натягу).

П о с а д к а і з з а з о ро м – посадка, при якої забезпечується зазор в з’єднанні (поле допуску отвору розташоване над полем допуску вала).

П о с а д к а з н а т я г о м – посадка, при якій забезпечується натяг в з’єднанні (поле допуску вала розташоване над полем допуску отвору).

П е р е х і д н а п о с а д к а – посадка, пи якій можливо отримання як зазору, так і натягу (поля допусків отвору і вала перекриваються частково або повністю).

Д о п у с к п о с а д к и – різниця між найбільшим і найменшим зазорами (допуск зазору у посадках із зазором) або найбільшим і найменшим натягами (допуск натягу у посадках з натягом):

T_s=S_max-S_min=(D_max-d_min) – (D_min-d_max)=D_max-D_min+d_max-d_min= T_D+T_d.

T_n=N_max-N_min=(d_max-D_min) – (d_min-D_max)=D_max-D_min+d_max-d_min=T_D+T_d.

Отже, допуск посадки є сума допусків отвору і вала:

T_s(T_N)=T_D+T_d.

У п е р е х і д н и х посадках допуск посадки – сума найбільшого зазору і найбільшого натягу:

T_S-N=S_max+N_max=T_D+T_d.