ЛЕКЦІЯ 7 (модуль 4
Організація праці
План:
1. Поняття, зміст і завдання організації праці.
2. Поділ і кооперація праці.
3. Організація і обслуговування робочих місць.
4. Умови праці і фактори їх формування.
1. Поняття, зміст і завдання організації праці.
Організація праці – це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва, з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів.
Організація праці є невідємною частиною трудової діяльності людини і повинна сприяти вдосконаленню всіх процесів праці виробничих структур для досягнення найвищої ефективності суспільного виробництва.
Завдання організації праці:
Економічна група – передбачається досягнення максимальної економії як живої так і уречевленої праці, підвищення продуктивності праці, зниження витрат в процесі виробництва і надання послуг.
Соціально-психологічна група – завдання передбачають створення таких умов праці, які забезпечували б високий рівень працездатності зайнятих, крім того, зайняті мають отримати задоволення від роботи.
Напрямки організації праці на підприємстві:
Поділ і кооперація праці – передбачає науково обґрунтований розподіл працівників за певними трудовими функціями, робочими місцями, а також об’єднання працівників у виробничі колективи;
Організація і обслуговування робочих місць – сприяє раціональному використанню робочого часу;
Удосконалення умов праці – передбачає зведення до мінімуму шкідливості виробництва і важких фізичних і психологічних навантажень, естетики виробництва, а також формування системи охорони і безпеки праці;
Оптимізація режиму праці і відпочинку – встановлення найбільш раціонального чергування часу роботи і відпочинку протягом робочого дня, зміни, тижня, місяця, року. Відпочинок має сприяти максимізації працездатності протягом робочого часу;
Нормування праці;
Організація підбору персоналу та його розвиток, що включає планування потреби в робочій силі, профорієнтацію і профпідбір, наймання персоналу, розробку концепції розвитку персоналу та її реалізацію;
Раціоналізація трудових процесів і методів праці на основі узагальнення прогресивного досвіду;
Зміцнення дисципліни праці;
Творча активність, мотивація, оплата праці…
2. Поділ і кооперація праці.
Форми поділу праці в економіці країни:
між галузями;
в середині галузі;
в середині підприємства.
Поділ праці на підприємстві передбачає спеціалізацію окремих працівників на виконання певної частини спеціальної роботи.
Форми поділу праці на підприємстві:
Технологічний – це поділ виробничого процесу за видами, фазами, циклами;
Поопераційний – передбачає закріплення за працівниками окремих операцій для скорочення виробничого циклу;
Функціональний – відбувається між різними категоріями працівників, які входять до складу підприємства: робітники, службовці, а також між основними і допоміжними робітниками.
Основні робітники безпосередньо змінюють форму і стан предметів праці і виконують технічні операції з виготовлення основної продукції.
Допоміжні – створюють необхідні умови для безперебійної та ефективної роботи основних працівників.
Професійний – відбувається між групами робітників за ознакою технічної однорідності виконуваних ними робіт і залежить від знарядь і предметів праці, технології виробництва…
Кваліфікаційний – зумовлюється ступенем складності робіт і полягає у відокремленні складних робіт від простих.
Кооперація праці – це організована виробнича взаємодія між окремими працівниками і колективами бригад, дільниць, служб, цехів у процесі праці для досягнення певного виробничого ефекту.
Форми кооперації праці:
в середині суспільства – коли обмін здійснюється між галузями;
в середині галузі;
в середині підприємства.
На підприємстві кооперація праці здійснюється за умов індивідуального виконання роботи на окремих робочих місцях, суміщення трудових функцій і спеціальностей під час колективної роботи.
Провідне місце серед колективних форм організації сучасної праці належить бригадній. Бригада — це група працівників, які разом здійснюють виробничий процес або його частину і колективно відповідають за результати своєї роботи. Основними видами бригадної організації праці е спеціалізовані бригади (складаються із працівників однієї професії, які виконують однорідні технологічні процеси: тракторно-рільнича бригада, тракторна бригада) і комплексні бригади (складаються із працівників різних професій, які виконують комплекс взаємопов'язаних технологічно різнорідних робіт).
Чисельний склад бригад:
не чисельні: 5-10 осіб;
середні: 11-25 осіб;
великі: понад 25 осіб.