Зміст,обсяги дипломної роботи та вимоги до її структурних елементів

Дипломна робота спеціаліста повинна мати обсяг 90 – 100 сторінок тексту та дипломна робота бакалавра повинна мати 75 – 80 сторінок тексту.

Дипломна робота спеціаліста має ІІІ розділи, а дипломна робота бакалавра — ІІ розділи.

Роботу умовно поділяють на:

- вступну частину;

- основну частину;

-додатки.

Вступна частина містить такі структурні елементи:

- титульний аркуш;

- завдання на дипломну роботу;

- реферат;

- зміст;

Основна частина складається зі:

- вступу;

- основного тексту роботи;

- висновків;

- списку використаних джерел.

- розміщення додатків після основної частини

Структурні елементи "Титульна сторінка", "Завдання на робо­ту", "Реферат", "Зміст", "Вступ", "Основний текст роботи", 'Висновки", "Список використаних джерел" є обов'язковими. Усі вони мають починатися з нової сторінки

Вимоги до структурних елементів вступної частини

Титульний аркуш (Додаток А) є першою сторінкою роботи і служить ос­новним джерелом інформації стосовно дипломної роботи. На ньому мають бути зазначені:

- найменування вищого навчального закладу (повна назва);

- шифр групи;

- прізвище, ім'я, по батькові студента;

- назва дипломної роботи;

- шифр і найменування спеціальності;

- посада, прізвище, ініціали наукового керівника;

- прізвище, ініціали нормо контролера;

- назва міста і рік виконання.

На титульному аркуші дипломної роботи обов'язково підпис завідуючою кафедрою менеджменту, завірена печаткою кафедри.

Інформацію, що подається на титульній сторінці, допускається розміщувати без обов'язкового дотримання якоїсь певної відстані між її окремими блоками та з використанням різних шрифтів на розсуд автора.

Слово "ДИПЛОМНА РОБОТА" та її назву друкують великими літерами посередині рядка.

Дату проставляють арабськими цифрами у такій послідовності: число, місяць, рік.

Наприклад: дату 10 травня 2012 року слід оформляти так: 10.05.2012 або 10.05.12.

Допускається словесно-цифровий спосіб оформлення дат: 10 травня 2012 року.

Переноси слів у заголовках титульного аркуша не допускаються.

Підписи осіб оформляють так: ліворуч зазначають шифр акаде­мічної групи студента, посади - керівника роботи та інших осіб, далі залишають вільне місце для особистих підписів і праворуч від них у відповідних рядках уміщують прізвища та ініціали осіб, які підписали роботу

Рік захисту роботи вміщують посередині рядка в нижній частині титульного аркуша (без вживання слова "рік" або "р").

Завдання на роботу (Додаток Б) оформляється, як правило, на стандартному бланку, виконаному на двох сторінках аркуша, і розміщується після титульного аркуша.

Далі заповнюємо реферат (Додаток В). Реферат призначений для ознайомлення з роботою в цілому. Він має бути стислим, інформаційним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї роботи. Обсяг роботи не більше 1 сторінки.

Спочатку повністю пишемо ПІБ, потім тему дипломної роботи. Далі скільки дипломна робота містить сторінок, таблиць, рисунків та джерел.

Об’єкт ………

Предмет……..

Метою роботи є …

Проведений аналіз…

Запропоновано…

В результаті запропонованих заходів…

(ключові слова та вирази – 8-10 штук)

Зміст дипломної роботи визначається темою і має містити: вступ; три

(або два) розділи; висновки; список використаних джерел і додатки.

Орієнтовні варіанти змістів дипломної роботи наведено у додатку Г

( для спеціалістів)

Вимоги до структурних елементів основної частини

Основна частина дипломної роботи складається зі "Вступу", "Основного тексту", "Висновків", "Списку використаних джерел".

У вступі (Додаток Д) обґрунтовується актуальність і практична значущість обраної теми роботи, визначається мета та завдання роботи, предмет, об'єкт дослідження і надається коротка інформацію про нього; стисло характеризуються використані методи та інформаційні джерела дослідження. Далі зазначаються використовувані методи та інформаційні джерела дослідження, наприклад; «у роботі використано ..... методи дослідження»; «інформаційною базою слугували вітчизняні та закордонні видання, матеріали преси та фактичні дані щодо діяльності...... (об'єкта)». Обсяг вступу не має перевищувати 3-4 сторінок.

У першому (теоретичному) розділі розглядаються загальні підходи до теми, що досліджується, з використанням різноманітних літературних джерел, у тому числі й іноземних, з обов'язковим порівнянням різних точок зору, використанням опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела. У розділі надається теоретичне обґрунтування, наводиться: суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження, методологічні підходи. Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце явищ та процесів, що досліджуються, у діяльності організації.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, обґрунтування власної позиції щодо обраних методів дослідження. Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 30% загального обсягу дипломної роботи.

Другий (аналітико-дослідницький) розділ містить опис, характеристику сучасного стану питання, що досліджується, на об'єкті дослідження, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напряму дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися поясненнями та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність (за останні 3 роки), накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломного стажування.

Випускник має продемонструвати вміння робити правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробку даних, на основі яких здійснюється кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції. Обсяг другого розділу має бути у межах 30-35% – для спеціалістів і 70 % – для бакалаврів, загального обсягу дипломної роботи.

У третьому (проектно-рекомендаційному) розділі (тільки для спеціалістів) надаються детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації відповідно до напряму дослідження. Кожна пропозиція повинна мати розгорнуте обґрунтування на основі аналізу, проведеного в аналітико-дослідницькій частині, виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації повинні мати розрахунково-кількісне обґрунтування.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваного питання повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості.

Висновки і пропозиції містять стислий виклад підсумків роботи. При цьому бакалаври надають тільки висновки, а спеціалісти і висновки, і пропозиції. Наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті дипломної роботи та поставлених у вступі завдань, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації.

Список використаних джерел (Додаток Е) має містити до 40-50 найменувань для бакалаврів та 50-60 найменувань для спеціалістів. Усі джерела не повинні бути не раніше 2000 року видання.

До захисту дипломна робота подається з відгуком наукового керівника, внутрішньою рецензією та рецензією з підприємства (Додаток Ж), яке досліджувалось. Рецензія повинна бути з «мокрою» круглою печаттю підприємства, або надрукована на фірмовому бланку.

Додатки до дипломної роботи мають містити об’ємні інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприяння дипломної роботи:

• реальні документи підприємства;

• рекламні матеріали;

• проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних

• ілюстрації допоміжного характеру.

ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги

Оформлення дипломних робіт (далі за текстом робіт) - це вод­ночас з написанням їх змісту дуже важливий процес, нехтувати яким не можна. Цей стандарт складено з урахуванням Державних стандартів.

Роботу друкують на комп'ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервала, використовуючи шрифти текстового редактора розміру 14 (Times New Roman).

Дипломна робота виконується українською мо­вою.

Обсяг дипломної роботи визначається відповід­ною кафедрою з урахуванням повного розкриття обраної теми. До ви­значеного загального обсягу дипломної роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю за­ймають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів дип­ломної роботи зараховуються до дипломної роботи на загальних підставах.

Текст дипломної роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів:

ліве - 25 мм, верхнє і нижнє - 20 мм, праве - 15 мм. Текст друкується без пробілів до нижньої межі. Якщо в кінці аркуша розташовується рисунок, підрозділ, пункт, які мають продовження на іншому аркуші, то їх розміщують на наступному аркуші , а вільне місце заповнюють текстом.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту та підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

У всій дипломній роботі не повинно бути ніяких виділень жирним шрифтом або курсивом. Суворо забороняється вживати сканований текст.

Абзацний відступ має бути однаковим по всьому тексту в межах 12-15 мм.

Заголовки структурних частин дипломної роботи "ЗАВДАННЯ", "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" і заголовки розділів друкують великими лі­терами симетрично до тексту, без крапок в кінці, не підкреслюючи, та починають з нової сто­рінки. Розділи та підрозділи повинні мати заголовки.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і текс­том зверху і знизу має становити два вільних рядки.

Переліки, у разі потреби, можуть бути наведені всередині розділів та підрозділів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кож­ною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи, - дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Приклад:

а) форма і розмір клітин;

б) живий склад клітин:

1) частини клітин;

2) неживі включення протопластів;

в) утворення тканини.

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня - з відступом стосовно місця роз­ташування переліків першого рівня.

Нумерація сторінок

Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

«ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ», "ЗАВДАННЯ", «РЕФЕРАТ», "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" включають до загальної нумерації сторінок (рахують), але не нумерують – тобто не ставлять номер сторінки. Номер сторінок починають ставити в «РОЗДІЛ 1» . Це буде приблизно 9 – 12 сторінка (в залежності від об’єму «РЕФЕРАТУ», "ЗМІСТУ" та"ВСТУПУ".

Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладання суті дипломної роботи та позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад: РОЗДІЛ 1, РОЗДІЛ 2, РОЗДІЛ 3 і т.д. Слово «РОЗДІЛ__» розміщується на початку сторінки по центру. Назва розділу друкується з наступного рядка великими буквами з вирівнюванням по центру.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, відокремлених крапкою, наприклад 1.1, 1.2 і т.д. Назва підрозділу друкується через два рядки після назви розділу з абзацу із великої літери. Наприклад: «1.1 Зміст асортиментної політики підприємства - суб’єкта ЗЕД».

Ілюстрації .

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, ) та таблиці слід розміщувати безпосередньо після тексту через один рядок, де вони згадуються вперше або на наступній сторінці. На всі ілюстрації та таблиці мають бути посилання в тексті.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. Ілюстрація починається словом "Рис. __", яке разом з назвою розміщують під ілюстрацією, вирівнюючи по центру, наприклад, "Рис. 1.2 Зведена динаміка доходів, витрат та фінансових результатів діяльності підприємства»

Ілюстрації та таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком тих, що наведені у додатках.

Номер ілюстрації складається з номеру розділу та порядкового номеру ілюстрації, відокремлених крапкою. Приклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу).

Рис. 1.2 Зведена динаміка доходів, витрат та фінансових результатів діяльності підприємства

Якщо ілюстрації створені не автором роботи, то при їх поданні необхідно посилатися на джерело, з якого вони взяті. Але ні в якому разі рисунки не можуть бути скановані! Тільки зроблені власноруч!

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць відповідно таким чином:

Таблиця 2.1

Показники експорту ЗАТ «НЗТО» за 2009 рік

Показник	Сума, тис. грн.
1	2
Виторг від експорту	72750,2
Собівартість товару	58304,8

Продовження таблиці 2.1

1	2
Витрати на збут	438

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті у вигляді, наприклад, (табл. 2.1).

Обов’язкова нумерація стовбців таблиці.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номеру розділу та порядкового номеру таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, Таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Таблиця також повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої), та розміщують над таблицею.

Якщо ілюстрація або таблиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести їх на інші. Слово "Таблиця __" вказують один раз, вирівнюючи його по правому краю над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці __" з зазначенням номеру таблиці.

Таблицю розміщують в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблиця, яка розміром більша за 2 сторінки переноситься в ДОДАТКИ, Але й посилання в цьому випадку буде ні на таблицю, а на Додаток.

Усі наведені в таблицях дані мають бути достовірними, однорі­дними і порівнянними, в основу їх групування покладають лише сут­тєві ознаки.

Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище та нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менш одного вільного рядка. Номер формули або рівняння складається з номеру розділу та порядкового номеру формули або рівняння, відокремлених крапкою, розташовується на рівні формули в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів та числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу слід додавати з нового рядка, починаючи з абзацу символом “де” без двокрапки. Формули, що йдуть одна за одною і розділені текстом, відокремлюють комою.

Наприклад, цитата в тексті «Відомо, що

, (3.1)

де – кількість покупців в районі , які, ймовірно, відвідають магазин на ділянці , чол.;

– кількість візитів покупців на день з району , чол.;

– розмір торгівельного підприємства на ділянці , м²;

– час, який необхідний покупцю на дорогу з району до магазину на ділянці , хв.;

– емпіричний параметр, що характеризує вплив часу на дорогу до магазину на поведінку споживачів».

Після «де» двокрапку не ставлять!

Формули в дипломній роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу.

Номер формули складається з номера розділу і порядкового но­мера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого поля аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Нумерувати рекомендується лише ті формули, на які у подальшому є посилання у тексті.

Посилання

Посилання в роботах слід оформляти у вигляді квадратних ду­жок безпосередньо в тексті роботи одразу після цитати чи даних, що потребують такого посилання. Спочатку зазначають арабськими ци­фрами порядковий номер джерела інформації, під яким воно внесено у "Список використаних джерел", а потім (через кому) - номер сторі­нки (чи сторінок), на яких вміщено саме ту інформацію, на яку ро­биться посилання, наприклад, "... текст цитати ... [25, с. 235 — 237]". Якщо в роботі просто згадується якесь видання (джерело інфо­рмації), то посилання на нього не передбачає вказівки конкретних сторінок, наприклад, "... у працях [1 - 7]...", "... як зазначається в роботі [12]".

При посиланні на розділи, підрозділи, додат­ки дипломної роботи зазначають їх номери, напри­клад "... у розділі 4 ...", "... дивись 2.1. ...", "... у додатку Б ...".

Посилання на ілюстрації та формули дипломної роботи вказують порядковим номером ілюстрації чи формули - останній беруть у дужки, наприклад, "рис. 1.2", у формулі (2.1)".

Додатки

Додатки треба позначати послідовно великими літерами україн­ської абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, дода­ток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А. Якщо додаток займає дві або більше сторінок, то у правому верхньому куті кожної наступної сторінки друкують «Продовження додатку А», «Продовження додатку Б» і т.д.