Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку Розділ 8. Кредит у ринкові економіці Огляд ключових понять

Банківський кредит – вид кредиту, що надається банками підприємствам, домашнім господарствам і державам.

Банківський кредит класифікується за такими ознаками:

• цільове спрямування (на фінансування оборотного капіталу; фінансування основного капіталу, викуп приватизованого підприємства);

• термін кредиту (короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий кредити);

• вид відсоткової ставки (плаваюча, фіксована відсоткова ставка);

• валюта кредиту (національна, іноземна валюта);

• види обслуговування (кредити, кредитно-гарантійні послуги, послуги кредитного характеру).

Бланковий кредит – кредит, який видається без забезпечення – лише під зобов’язання повернути кредит. Надається, як правило, найбільш надійним позичальникам. Комерційні банки можуть надавати бланкові позики лише в межах наявних власних коштів.

Вексель – письмове боргове зобов’язання, виконане за встановленою законом формою, у якому виражене право кредитора вимагати від позичальника сплати зазначеної суми у визначений термін.

Відстрочений кредит – кредит, за яким досягнуто домовленості між кредитором та позичальником щодо продовження терміну його погашення.

Державний кредит – вид кредиту, якого одним із суб’єктів кредитних відносин (як правило, позичальником) є держава.

Довгостроковий кредит – кредит, що охоплює позики, які надаються на строк понад три роки і призначені для формування основних фондів.

Контрольно-стимулювальна функція кредиту – функція кредиту, сутність якої полягає в тому, що використання кредиту перебуває під контролем кредитора. Ця функція стимулює позичальника ефективно використовувати борг.

Кредит (лат. сreditum – вірити) – економічні відносини між юридичними та фізичними особами, а також державами з приводу отримання позики в грошовій або товарній формі на засадах поверненості, строковості, платності.

Комерційний кредит – це кредитна угода між двома підприємствами – продавцем (кредитором) і покупцем (позичальником) стосовно відстрочки платежу.

Кредитний ризик – ризик несплати позичальником основного боргу і процентів за користування кредитом.

Кредитор – суб’єкт кредитних відносин, який надає кредит іншому суб’єкту господарської діяльності у тимчасове користування.

Лізинг – кредит, який надається в товарній формі лізингодавцем лізингоодержувачу.

До об’єктів лізингу належать:

• машини та обладнання;

• транспортні засоби;

• виробничі будівлі та споруди;

• засоби обчислювальної техніки;

• інші основні засоби.

Міжбанківська процентна ставка – середня процентна ставка, за якою одними банками надаються короткострокові кредити іншим банкам. Щоденно встановлюється за міжбанківськими операціями і пропонується для використання на грошовому ринку, слугує орієнтиром, базовою ставкою для встановлення кожним банком своїх ставок позичкового процента. В Україні агентствами «Reuters» та «Інтерфакс» щоденно розраховується міжбанківська процентна ставка KIBOR (Kiev Interbank Offered Rate) на основі котирувань 30 найбільших банків.

Номінальна процентна ставка – процентна ставка, яка встановлюється без урахування зміни купівельної спроможності грошей у зв’язку з інфляцією (або загальна процентна ставка, у якій не елімінована її інфляційна складова).

Облікова процентна ставка Національного банку – один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку.

Прості проценти – проценти, які нараховуються на основну суму позичкового капіталу у кожному інтервалі загального періоду його використання і на які подальші нарахування не здійснюються.

Процентна ставка або норма процента (від лат. pro centum – на сотню; сота частка будь-якого числа, що взяте на ціле) – відношення суми річного доходу, одержаного на позичковий капітал, до суми капіталу, наданого в позичку, помножене на 100.

Реальна процентна ставка – ставка, скоригована на очікуваний рівень інфляції. Вона точніше, ніж номінальна процентна ставка, відображає справжню вартість отримання позички.

Складні проценти – проценти, які нараховуються на основну суму позичкового капіталу у кожному інтервалі загального періоду його використання і які не виплачуються, а приєднуються до основної суми капіталу і в наступному платіжному інтервалі самі приносять дохід.