Розділ 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми співробітництва з Україною Огляд ключових понять

Міжнародний валютний фонд (МВФ) – міжурядова валютно-кредитна організація, яка має статус спеціалізованої установи, створена на основі рішень валютно-фінансової конференції ООН в м. Бреттон-Вудсі у 1944 р. з метою регулювання валютно-кредитних відносин між державами-членами і надання їм фінансової допомоги у разs дефіциту платіжного балансу за допомогою короткострокового кредитування.

Світовий банк – група споріднених міжнародних організацій, в яку входять Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна корпорація, Багатостороння агенція гарантування інвестицій, Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) – міждержавна інвестиційна установа, створена одночасно з МВФ з метою сприяння країнам-членам в економічному розвитку шляхом надання середньо- і довгострокових кредитів, гарантування приватних інвестицій.

Регіональні валютно-кредитні установи – установи, створені з метою сприяння розвитку економічного співробітництва та інтеграції країн, що розвиваються у певному регіоні.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) – регіональний банк, створений з метою довгострокового кредитування слаборозвинутих регіонів, здійснення спільних проектів країн-учасниць.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – регіональний банк, створений з метою сприяння здійснення структурних реформ у країнах Центральної та Східної Європи, які обрали ринковий шлях розвитку економіки.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) – перша міжнародна кредитна інституція, яка стала банком інших центральних банків з метою підтримання та зміцнення міжнародної фінансової стабільності.