Розділ 11. Комерційні банки та їх основні операції Огляд ключових понять

Активи банку – розміщені і використані кошти банку, згруповані за їх економічним значенням у процесі відтворення, які відображаються у лівій частині бухгалтерського балансу банку – активі. До них відносять готівку в касах банку, кошти на кореспондентських рахунках, депозити в інших банках та кредити, надані цим банкам, інвестиції у цінні папери та паї, нематеріальні і матеріальні активи, лізинг та інші активи.

Банки універсальні – кредитні установи, що здійснюють осі основні види банківських операцій.

Банки спеціалізовані – банки, що спеціалізуються на кредитуванні певної галузі економіки або господарської діяльності чи групі населення або ж на формах залучення коштів у вклади. Банк набуває статусу спеціалізованого банку, якщо понад 50% його активів є активами одного типу.

Різновиди спеціалізованих кредитних банків:

• інвестиційні банки;

• ощадні банки;

• банки розвитку;

• іпотечні банки.

Банківські операції – операції, спрямовані на вирішення завдань, що відображають банківську діяльність і, як правило, пов’язані з рухом особливого товару – грошей.

Банківські операції поділяються на такі:

• пасивні;

• активні;

• комісійно-посередницькі.

Пасивні операції – операції, за допомогою яких банки утворюють свої ресурси (пасиви).

Активні операції – операції, які проводяться по розміщенню коштів з метою отримання прибутку.

Комісійно-посередницькі операції – дії банків, спрямовані на задоволення потреб клієнтів.

Акціонерний банк – банк, заснований у формі публічного або приватного акціонерного товариства. Його діяльність регулю­ється законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські товариства», «Про цінні папери і фондовий ринок» та іншими законодавчими й нормативними актами.

Акціонерний капітал банку – кошти, інвестовані власниками акціонерного банку у його акції, та сума нерозподіленого прибутку. Мінімальний розмір цього капіталу регулюється нор­мативними актами Національного банку України.

Банківські резерви – сукупність коштів, які перебувають у розпорядженні банку, використовуються ним для здійснення кредитних та інших активних операцій і перебувають на його коррахунку в центральному банку чи в його касах.

Банківські ризики – загроза втрат, що зумовлена специ­фікою банківської діяльності.

Вклад – грошові кошти в національній чи іноземній ва­люті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах.

Державне гарантування депозитів населення – система гарантування вкладів населення в комерційних банках, органі­зована державою.

Інвестиційний банк – банк, що спеціалізується на здійс­ненні портфельних і реальних інвестицій на комісійній основі чи за власний кошт через проведення операцій з цінними па­перами (випуск, розміщення, придбання) та довгострокове кредитування інвестиційних проектів.

Інноваційний банк – спеціалізований банк, основними опе­раціями якого є фінансування або кредитування інноваційної ді­яльності за циклом «наука-техніка-виробництво» чи окремими його етапами або стадіями. Альтернативою цих банків є венчурні фонди, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії.

Комерційний банк – банк, основною метою діяльності котрого є отримання прибутку.

Кооперативний банк – банк, що перебуває у спільній власності своїх членів, може здійснювати розрахунково-ка­сове обслуговування, надавати позички, приймати депозити та забезпечувати своїх клієнтів іншими послугами в межах отриманої ліцензії.

Кредитна політика банку – система заходів з управлін­ня кредитним процесом в комерційному банку, який охоплює етапи від залучення ресурсів та вибору напрямів їх розміщен­ня. Кредитна політика банку має узгоджуватися з основними засадами грошово-кредитної політики центрального банку.

Кредитний потенціал банку – дорівнює ресурсам банку — власним і залученим, зменшеним на вкладення у його основні засоби, нематеріальні активи, асоційовані чи дочірні компанії.

Кредитний портфель банку – сукупність усіх позичок, наданих банком на даний момент.

Кредитний ризик – ризик несплати позичальником бан­ку основного боргу і процентів за кредитом.

Маржа банківська – дохід банку, який він одержує в ре­зультаті різниці між курсами продажу і купівлі іноземної ва­люти, цінних паперів, процентними ставками за виданими й отриманими кредитами.

Органи управління банку – загальні збори акціонерів, спостережна рада, правління (рада директорів) банку. Їх пов­новаження визначені чинним законодавством та установчими документами банку.

Пасиви банку – одна з двох частин бухгалтерського балансу (права сторона), у якій на певну дату у грошовому виразі відображені джерела утворення коштів банку.