
- •1.Предмет і завдання курсу «Історія України». Його роль у підготовці фахівців екон. І юридичного профілю.
- •2.Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія України»
- •4.Слов’янські племена V-VIII ст., їх господарство, суспільний лад, релігійні вірування
- •5.Процес формування держави Київська Русь. Норманська теорія та її сучасні критики
- •6.Етапи розвитку держави Київська Русь, їх специфіка та особливості
- •7.Перші Київські князі: Олег, Ігор, Ольга, Святослав. Їх внутр. І зовн. Політика
- •8.Політичний устрій Київської Русі за князів Володимира і Ярослава. Роль князя, дружини. Боярська рада
- •9.Екон. Життя Київської Русі в хі - першій половині хіі ст.
- •10.Соц.-класова структура суспільства Київської Русі в хі – першій половині хіі ст.
- •11.Юридично-правові засади функціонування суспільства Київської Русі. «Руська правда», «Правда Ярославичів»
- •12.Міжнародні зв’язки Київської Русі за часів Володимира і Ярослава
- •13.Формування феодальних соц.-класових відносин,їх вплив на тенденції розвитку Київської Русі
- •14.Централізація Київської Русі за часи Володимира Мономаха
- •15.Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі
- •16.Зародження передумов формування української народності
- •17.Укр. Та зарубіжна політична думка щодо проблем походження українців
- •18.Культура, освіта Київської Русі
- •19.Історичний вплив держави Київська Русь на формування європейської цивілізації
- •20.Історичні та політичні обставину утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
- •21.Характер політичної боротьби за владу в Галицько-Волинському князівстві на початку хіі ст. Боярська опозиція. Князь Данило Галицький
- •22.Внутр. І зовн. Політика Данила Галицького Внутр. Політика
- •23. Боротьба князя Данила Галицького з іноземними загарбниками
- •24.Політичний розвиток Галицько-Волинської держави за нащадків князя Данила. Причини занепаду держави
- •25. Культура Галицько-Волинської держави
- •26. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи хіі – першій половині хіv ст.
- •27.Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств
- •28.Велике князівство Литовське – прототип феодальної держави
- •29.Польська експансія на українські землі. Політичний, соц.-екон. Та правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої
- •30.Процес остаточної інкорпорації українських земель до складу Речі Посполитої. Передумови та наслідки Люблінської унії
- •31. Господарське життя на українських землях під владою Польщі
- •32.Особливості суспільного та екон. Життя українських міст. Магдебурзьке право
- •33.Соц.-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполитої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути
- •34. Церковно-релігійна ситуація на українських землях під владою Польщі. Берестейська унія (1596р.) та її вплив на подальший розвиток українського суспільства
- •35. Церковне та релігійне життя в Україні після Берестейської унії. Утворення братств. Їх роль і місце у збереженні нац.Го етносу
- •36.Виникнення козацтва та утворення Запорізької Січі
- •37.Життя і побут запорозьких козаків
- •38.Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу
- •39.Роль українського козацтва у збереженні етносу та відстоюванні його прав і свобод.
- •40.Визрівання кризових відносин між укр. Суспільством та польською адміністрацією наприкінці хvі – початку хvіі ст.
- •41.Повстання 1591-1596 р. Під проводом к.Косинського та с.Наливайко
- •42.Нац.-визвольні повстання українського народу 20-30 р. Хvіі ст.
- •43. Розвиток культури, освіти, книгодрукування в Україні в хvі – першій половині хvіі ст.
- •44.Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Його політична, військова та просвітницька діяльність
- •45.Життя та діяльність Петра Могили
- •46.Гетьманщина наприкінці хvіі-хvііі ст.: кордони, населення, політичний і адміністративно-політичний устрій
- •47.Процес та наслідки інкорпорації України до складу Російської імперії в хvііі ст.
- •48. Централізаторська політика Катерини іі до України. Причини та обставини остаточної ліквідації Росією Гетьманщини
- •49.Державотворча діяльність і.Мазепи
- •50.Діяльність української політичної еміграції на початку хvііі ст. Основні положення Конституції Пилипа Орлика
- •51.Поділ Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі правобережних та зх.Українських земель.
- •52.Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії
- •53.Соц.-екон. Розвиток Наддніпрянської України. Ліберальні реформи 1860-70-х р.: особливості та наслідки їх проведення в Україні
- •54.Зародження і розвиток українського нац.Го руху в Російської імперії
- •55.Особливості російського визвольного руху на сх.Українських землях у першій половині хіх ст. Масонство. Рух декабристів
- •56. Кирило-Мефодіївське братство. Основні ідеї його програмних документів. Історичне значення.
- •57.Русифікаторська політика царизму, Валуєвський циркуляр і Емський указ
- •58. Ідейні витоки «хлопоманств», громадського руху в підросійській Україні в.Антоновича та м.Драгоманова
- •59.Політизація українського нац.Го руху наприкінці хіх - початку хх ст.: студентський рух і братство тарасівців
- •60.Реформи Марії-Терезії і Йосифа іі кінця хvііі ст. Та їх вплив на зх.Українські землі
- •61.Соц.-екон. І політичний статус українських земель у складі імперії Габсбургів наприкінці хvіі – початку хіх ст.
- •62.Конституційні реформи 1860-х р. В імперії Габсбургів, їх вплив на українську суспільність
- •63. Нац.-політичний рух українців у Галичині і Буковині під час революції 1848-1849р
- •64.Розвиток культурно-освітнього і нац.-політичного руху у зх.Українських землях в др. Половині хіх ст.
- •65.Революція 1905-1907 р. І Україна
- •66.Українські громади у і та іі російських Думах
- •67.Геополітичні плани імперіалістичних держав щодо України напередодні та під час і світової війни
- •68.Укр. Центральна рада та Генеральний секретаріат – перші державні структури відродженої України
- •69.Склад і політична програма цр, і і іі Універсали
- •70.Ііі Універсал. Проголошення унр
- •71. Війна Росії проти унр. Іv Універсал
- •72.Здобутки і прорахунки цр у державотворчому процесі, внутр. І зовн.
- •73.Укр. Держава гетьманської доби: зовн. І внутр. Політика п.Скоропадського
- •74.Листопадова (1918 р.) націонал-демократична революція й утворення зунр
- •75.Акт Злуки унр і зунр 22 січня 1919р.
- •76. Польсько-укр. Війна 1918-1919 р. Бої за Львів, Чортківська офензива
- •77.Причини та наслідки падіння зунр
- •78. Утворення Директорії унр, її реформи і зовнішньополітична орієнтація
- •79.Причини поразки та історичні уроки української нац.-демократичної революції 1917-1920 р.
- •80.Соц.-економічна та політична криза в радянському суспільстві на початку 1920-х р. Ознаки та шляхи подолання кризи
- •81.Процес утворення срср: політичне значення, наслідки для України
- •82.Україна в роки непу
- •83.Процес формування тоталітарної системи в срср і Україні
- •84.Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, результати в Україні
- •85.Колективізація в срср: мотиви, хід здійснення, результати. Наслідки колективізації в Україні
- •86.«Культурна революція» в суспільно-політичному житті України 1930-х р.
- •87. Суспільно-політичні процеси в Україні в 1930-ті р. Масові політичні репресії
- •88. Напад фашистської Німеччини на срср. Укр. Напрям у плані «Барбароса»
- •89.Оборонні бої 1941-1942 р. І Україна
- •90.Оборона Києва, Одеси, Севастополя. Значення оборонних боїв в аспекті воєнних подій 1941-1942 р.
- •91.Характер окупаційного режиму фашистської Німеччини. Напрями руху опору в Україні
- •92.Радянський партизанський рух на окупованій території
- •93.Збройна боротьба формувань оун-упа в 40-50-х р. Хх ст.
- •94.Визволення Лівобережної України, Києва, Криму (1943-1944 р.).
- •95.Визволення України від фашистських загарбників. Внесок українського народу в розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів.
- •96. Ідеологічна реакція в Україні у повоєнний період (1945 – початок 50-х р. Хх ст.).
- •97. Україна в системі міжнародних відносин (1945 – початок 50-х р. Хх ст.)
- •98. Роль України в організації оон. Зовнішньополітична діяльність України у повоєнний період
- •99. Повоєнна відбудова республіки (1945-1955 р.)
- •100. Загальні тенденції соц.-екон. Розвитку радянського суспільства в іі половині хх ст.
- •101. Лібералізація суспільно-політичного життя в Україні в іі половині 50-х – і половині 60-х
- •102.Економічні реформи м.Хрущова і Україна
- •103.Економічна реформа 1965 р., її суть та наслідки реалізації в Україні
- •104. Поглиблення кризових тенденцій у економічному та суспільно-політичному житті країни (іі половина 60-х – 1985р.)
- •105. Україна в системі народногосподарського комплексу срср в іі половині 60-х – початку 80-х р.
91.Характер окупаційного режиму фашистської Німеччини. Напрями руху опору в Україні
Фашистський окупаційний режим в Україні почався з розділення її території на 4 частини («дистрикт Галичина», Губернаторство «Трансністрія»,Закарпаття та рейхскомісаріат «Україна») та створення адміністративного апарату. Фашистський режим в Україні мав виконати 3 основні завдання: 1)забезпечити продовольством, матеріальними і технічними ресурсами потреби фашистської воєнної машини; 2)вивільнити від українського населення шляхом фізичного знищення, депортацій та вивезення на роботу до Німеччини життєвий простір для арійської нації; 3)сприяти колонізації значної частини окупованих земель, заселенню цілих районів німецькими поселенцями. Пограбування України здійснювалося з німецькою педантичністю і ґрунтовністю. Адже заснував «Центральне торгове товариство Сходу» Німеччина провела ґрунтовий облік і вилучення всієї створеної продукції на території Укр. Поразка під Москвою змусила Гітлера провести тотальну мобілізацію Німеччини,що зумовило гострий дефіцит робочої сили, який ліквідували примусовою працею населення окупованих країн. Характерним для фашистського порядку на Укр. було проведення кривавого терору (спалення міст і сіл, розстріл населення), а також масовий розстріл єврейського населення.
Що до рухів опору, то можна виділити 2 основних: 1 – під керівництвом компартії, 2 – що сформувався згодом, рух ОУН УПА.
92.Радянський партизанський рух на окупованій території
Слабкість партизанського руху в початковий період війни було викликано наступними причинами:1) вилучення та знищення в армії та штабах НКВС інструкцій по веденню такої війни; 2)згортання випробувань і виробництва засобів ведення партизанської війни; 3)ліквідація схованок і баз.
Підготовку до ведення партизанських дій було відновлено зі значним запізненням вже під час війни. Але відсутність кваліфікованих кадрів для ведення такої боротьби була відчутною, адже десь 20% тих, хто мав приймати участь в партизанському русі були до цього підготовлені на окупованій території. Партизанські загони і диверсійні групи були недостатньо організовані і через це з 3,5 тис. таких груп на 1942р. малися відомості про 22. Згодом Сталін зрозумів важливість ведення війни в тилу ворога і тому прийняв рішення про створення центрального штабу партизанського руху. Далі, спираючись на підтримку місцевого населення, координацію дій та матеріальну підтримку, партизанський рух набирає обертів. Наприкінці 1942р. німецький тил вже розхитували добре озброєні та навчені рейдові з’єднання під керівництвом О.Федорова, С.Ковпака, О.Сабурова, М.Наумова. Особливо активним партизанський рух став в 1943р.: партизани підривали мости та ешелони. «Рейкова війна» - один з найефективніших способів ведення війни, адже вона дозволяє завдати значних руйнувань малими силами
93.Збройна боротьба формувань оун-упа в 40-50-х р. Хх ст.
За умов коли 2 імперські структури поділили Західну Україну нац.-визвольний рух на ній пожвавішав. Вже в 1940 р. тут почали діяти члени ОУН, що згодом стали зародком формування руху Опору. Напередодні Вітчизняної війни нац. рух ставив єдину мету – проголошення Української Незалежної Соборної держави. З початком фашистської агресії на СРСР представники ОУН Бандери організовують повстання проти радянських військ і 1 липня 1941 р. на скликаних у Львові Національних зборах прийняли текст проголошення відновлення Української держави, а також декрет про формування українського уряду(спочатку в політиці була присутня орієнтація на Німеччину, але пізніше вона втрачалась, а ідея боротьби за соборність і незалежність набувала нового обґрунтування). Відомо, що в процесі свого історичного розвитку УПА розділилося на «мельниківців» і «бандерівців». Восени 1942 р. посилилась активність військових формувань. В січні 1943 ОУН-М провели напад на тюрму в Дубно, в лютому ОУН-Б на м. Володимерець. Восени 1943 р. вдалося об’єднати всі розгалуження, утворивши єдину УПА. Далі відносини з німцями загострюються. Після війни члени армії ОУН-УПА продовжували боротьбу, але згодом були визнані «ворогами» і ув’язнені, деяка їх кількість емігрувала за кордон.