5.Процес формування держави Київська Русь. Норманська теорія та її сучасні критики

Передумови:

1)підвищення продуктивності праці, яке спричинило виникнення додаткового продукту, привело до різких змін у соціальній сфері. Передусім зменшилася необхідність спільного обробітку землі. Земля стала переходити у власність окремих сімей. За соціальним розшаруванням іде кастова диференціація: землевласники перетворюються на феодалів, а вільні общинники - на феодально-залежне населення.

2)необхідність захисту від зовнішніх ворогів

3)уже існували державотворчі традиції (еволюція родоплемінної організації, збільшення об'єднаних територій, постійна воєнна активність зумовили необхідність переходу до нових методів і форм управління). Роль народних зборів поступово занепадає. На передній план у політичному житті дедалі впевненіше виходить князівська влада (спочатку виборна, пізніше — спадкова). Посилення соц.-політичної ролі князівської влади сприяли виділенню дружини на чолі з князем у відособлену привілейовану корпорацію професійних воїнів, що стояла поза общиною і над нею. Будучи спочатку лише силовою опорою для князів і племінної аристократії, дружина з часом перетворилася на своєрідний самостійний орган публічної влади.

4)територіальна спільність

5)економічні зв’язки (розвиток ремесла зумовив поглиблення суспільного розподілу праці, розширення обміну всередині та між общинами, що в свою чергу викликало активізацію торгівлі та виникнення постійних поселень. Пожвавилася й зовн. торгівля. Особливо розвивались торгові зв'язки з Великою Моравією, Хазарією, Візантією)

6)розташування Києва

Таким чином, у VIIІ - IX ст. в слов'янському світі склалися передумови для формуванні державності.

Норманська теорія — наукова теорія, що заклала підвалини норманізму - прихильники якого вважають норманів засновниками сх.слов'янської державності, в т.ч. й Київської Русі. Творцями Н.т. були німецькі історики Г.3.Байєр, Г.Ф.Міллер і А.Л.Шлецер. Н.т. заснована на літописній легенді, згідно з якою варяги були запрошені на Русь. Окрім цього, в якості аргументів висувалося давньонорманське походження деяких руських назв, імен тощо. А сама назва “Русь” походить, на думку прихильників цієї теорії, від фінської назви шведів - “руотсі ”.

Наукову критику Н.т. (антинорманізм) започаткував у другій пол. 18 ст. М. Ломоносов. На противагу норманістам було висунуто ряд теорій (балтійсько-слов'янська, литовська, готська), що спричинило розгортання дискусії на новому рівні. .Антинорманська теорія наполягає на тому, що назва “Русь” походить від назви річок у Центральній Україні - Рось, Роставиця.

Сучасна укр. історична наука доводить, що Н.т. як проблема походження Київської Русі втратила наукове значення. Доведеним фактом вважається існування протодержавних утворень у Подніпров'ї, Галичині і Волині задовго до літописного повідомлення про покликання варягів. Ряд сучасних російських істориків (Д.Мачінський, Г.Лебедев, 0.Мельникова) поділяють погляди норманізму і доводять північне походження Русі.

Радянська історіографія рішуче заперечувала норманську теорію, вважаючи її за антинаукову і «буржуазну». Але в різних модифікаціях вона й досі знаходить у зх.му науковому світі поважних прихильників. Найбільш прийнятною, на наш погляд, є теорія взаємовпливу багатьох факторів, включаючи варязький і хозарський, у процесі становлення ранньофеодальної держави - Київської Русі.