18.Культура, освіта Київської Русі

Високий злет культури КР був зумовлений суттєвими зрушеннями в різних сферах сусп. життя — розвитком феодальних відносин; становленням давньоруської державності; відокремленням ремесла від с/г; виникненням міст; пожвавленням торгівлі; активізацією та розшир. міжнародних контактів; запровадженням християнства та ін. Нові явища та процеси в давньоруській культурі — це активний самостійний фактор впливу на різні сфери життя, тобто культура водночас виступає і як об'єкт, і як суб'єкт історичного розвитку.Феномен культури КР мав такі характерні ознаки та особливості: 1. Домінуючий вплив християнства на розвиток матеріальної та духовної культури. Церква стала своєрідним центром, у якому органічно синтезувалися витвори майстрів різних культурних сфер — архітектури, живопису, музики, скульптури, літ.. У княжу добу саме церква стає одним із найдоступніших місць задоволення естетичних потреб народу. 2.Запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань і канонів. Християнство, надавши імпульсу державотворчим та культурним процесам на Русі, сприяло поширенню візантійського впливу в різних сферах сусп. життя і в культурі зокрема, що було особливо відчутно на початку християнізації. У цей період давньоруська літ. розвивається в межах візантійських канонів, які визначали жанри та стриману стильову манеру викладу. В архітектурі поширюється візантійський стиль зодчества, запозичується техніка цегляної та кам'яної кладки, переймається досвід створення фресок і мозаїк. З часом почали виявлятися глибинні давньоруські основи. У літ. з'являється емоційне і пристрасне «Слово про Ігорів похід» (1187), що не мало аналогів ні у візантійській, ні у європейській літ.. З XI ст. у церковному живописі започатковується процес розмивання візантійських канонів: все частіше трапляються світські сюжети, релігійні композиції наповнюються образами реальних людей, побутовими сценами, набувають національних рис. Яскравим прикладом цього є фрески Софії Київської. Саме Софійський собор є матеріальним уособленням поєднання візантійського стилю і місцевих традицій. 3. Існування на Русі дохристиянського культурного середовища — підґрунтя для створення місцевої самобутньої культури. Роль візантійського впливу на розвиток культури Русі була значною, але не вирішальною, оскільки все візантійське в процесі «ослов'янення» творчо переосмислювалося, якісно видозмінювалося під впливом місцевих традицій.Феномен давньоруської культури є своєрідним синтезом місцевих традицій і досягнень сусідніх народів Заходу та Сходу. Так, відомий скіфський «звіриний стиль» прикладного мистецтва, що сформувався під впливом культур Греції і Переднього Сходу. Деякі елементи черняхівської та зарубинецької слов'янських культур, на яких помітно позначився вплив римської цивілізації, відродилися і розвинулися за часів Давньоруської держави. 4. Форсоване піднесення культури, поява нових культурних явищ. Виникнення і становлення Давньоруської держави сприяло помітному культурному поступу східних слов'ян, збагаченню новими здобутками. Існування власної писемності та освіти — основна ознака цивілізованості народу. Засвідчене археологами значне поширення грамотності на Русі є безпосереднім наслідком розвитку давньоруської освіти. Вже за часів Володимира та Ярослава Мудрого шкільна освіта була важливою сферою загальнодержавної та церковної політики. Про високий рівень розвитку освіти свідчить існуюча в той період диференціація навчальних закладів: палацова школа підвищеного типу; школа «книжного вчення»; світська школа домашнього навчання. Накопиченню знань, обміну інформацією, розвитку шкільництва сприяло заснування при храмах, монастирях та князівських дворах бібліотек. Найвідомішими були книгозбірні Ярослава Мудрого. Книги активно переписувалися і поширювалися на Русі незважаючи на їх надзвичайно високу ціну. Книгописні майстерні та бібліотеки стали тим фундаментом, на якому виросла вітчизняна оригінальна літ.. Самобутнім літ. жанром з моменту виникнення було літописання. Вершиною істор. думки в межах літописної традиції вважається «Повість минулих літ», створена ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором у 1113 р. Під впливом християнства нові тенденції з'явилися у сфері матеріальної культури. Зокрема, у княжу добу значного поширення набуває на Русі монументальна культова архітектура. Християнство дало поштовх розвиткові давньоруського іконопису. Спочатку ікони завозилися із Візантії та Болгарії, але невдовзі формуються місцеві традиції іконописання.

Отже, характерними ознаками та особливостями розвитку культури Київської Русі були: домінуючий вплив християнської релігії; запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань та канонів; існування на Русі дохристиянського культурного середовища — підґрунтя для створення місцевої культури; піднесення культури, поява нових культурних явищ.