2.Подорожі на мотоциклах.

3.Велотуризм.

Велосипедний туризм (велотуризм) - один з різновидів туризму, в якому велосипед (моноцикл, біцикл, трицикл, квадроцикл, веломобілі) служить головним або єдиним засобом пересування. Є кілька туристичних велодисциплін: велошосе, маунтибайкинг, тріал. Термін "велосипедний туризм" відноситься до одного з видів активного відпочинку. Велотуризм як активний відпочинок полягає в проходженні на велосипеді маршрутів, які містять загал ьнотуристичні та специфічні для велотуризму об'єкти екскурсійного характеру. Складність таких походів може коливатися від простої до вкрай високої, маршрути прокладаються так, щоб використовувати переваги, які дає велосипед для швидкого пересування по маршруту.

Спеціалісти з велосипедного туризму визначили десятку кращих країн для велосипедного туризму:

1. Нідерланди.

2. Данія.

3. Колумбія.

4. Бразилія.

5. Канада.

6. США.

7. Швейцарія.

8. Іспанія.

9. Китай.

10. Норвегія.

4.Кінний туризм.

В'ючний туризм (кінний туризм, екіпажний туризм) - це різновид туризму на в'ючних засобах пересування, серед яких коні, віслюки, верблюди, собаки, слони, яки, олені, буйволи, страуси, черепахи, лами. Категорії складності в'ючного маршруту визначаються за характеристикою локальної перешкоди:

1. Лісові ділянки:

o поля. Ліс проходиться по стежках або без них;

o ліс з наявністю густо зарослих ділянок, підлісків;

o приховані в траві нерівності схилу, поглиблення, ями, канави, каміння, з крутизною не більше ЗО і тривалістю не менше 50 м.

2. Болота:

o розливи річок з протяжністю до 60 м і завглибшки до 0,2 м;

o не в'язкі заболочені ділянки завглибшки від 0,2 до 0,4 м, завдовжки до 100 м.

3. Зсуви:

o зсуви, каміння невеликі або дрібні, крутизна схилу 10-15 градусів;

o зсуви, у тому числі і "живі", з крутизною схилу 15-20 градусів.

4. Перевали:

o рух дорогами, яскраво виражені стежки з крутизною зльоту не більше 20 градусів і завдовжки не більше 200 м;

o рух по стежці або трав'янистим схилом з крутизною перевального зльоту до ЗО градусів на підйомі, 20 градусів на спуску, завдовжки не менше 200 м;

o не складні зсувні перевали з коротким не крутим (до ЗО градусів) перевальним зльотом і спуском, можливістю організації руху серпантином по "овечих" стежках. Проходження без спішування.

Самостійним видом використання коней є кінний туризм. Він має різні форми і набув широкого поширення в багатьох країнах як активний вид відпочинку і можливість пізнання навколишнього середовища. Крім того, спілкування людини з конем - це багато нових емоцій, що позитивно впливає на психофізичний стан. Особливо цікавий цей вид туризму в таких регіонах як лісотундра, тайга, лісостеп, гори і передгір'я. Велика кількість людей, чиї фізичні можливості обмежені і не дозволяють їм здійснювати подорожі поза проїжджими дорогами, знаходять в кінному туризмі вирішення багатьох своїх побажань, наприклад іпотерапія.

Кінні туристичні маршрути можуть бути одноденні, з поверненням на основну базу і протяжністю 30-40 км. Існують і багатоденні маршрути із зупинками на проміжних базах, де учасникам доводиться піклуватися не тільки про себе, але і про коня. Багато маршрутів пов'язано з культурно-історичними визначними пам'ятками і проходять пам'ятними місцями і заповідниками. Для кінного туризму найбільш підходять невибагливі, витривалі коні місцевих порід, багато хто з яких має м'які і зручні для вершника рухи. В умовах гір особливо придатні коні орловської, карачаївської, кабардинської та гуцульської порід, які не поступаються іншим коням.

В даний час у нас починає розвиватися популярний в багатьох країнах і такий, що не вимагає спеціальної фізичної підготовки екіпажний (упряжний) туризм. Він, як і кінний туризм, дозволяє долати значні відстані, а правильно складений маршрут зможе познайомити мандрівних з красивими і неповторними куточками природи, побутом і архітектурою старовинних міст і сіл.