10 Критерії оцінки проекту ік

Як розробник який притримується деякої стратегії, дізнається що досяг потрібного результату? Можна запропонувати деякі критерії, які дозволяють оцінити інтерфейс, всі ці критерії охоплюють три основних проекту:

– простота освоєння та запам’ятовування операцій системи;

– швидкість досягнення мети задачі, як розв’язується за допомогою системи;

– суб’єктивне задоволення від використання системи.

Критерії можуть бути такими:

1) Контрольний час який необхідний певному користувачеві, для досягнення заданого рівня знань. У зв’язку з цим можуть бути рекомендовані вправи, які допомагають досягнути бажаного результату.

2) Період збереження отриманих робочих навичок – тим самим визначається об’єм знань достатніх для відновлення певної діяльності після деякої перерви

3) Швидкість розв’язання задач – мається на увазі час досягнення поставленої мети

4) Суб’єктивне задоволення – відображає думку користувача про систему та зручність роботи. Цей критерій важко оцінити кількісно але можна це зробити за допомогою контролю кількості звернення користувача до додаткових можливостей системи.

Встановити значення для кожного критерію – це тільки частина роботи. Треба виробити засоби вимірювання реальною продуктивністю системи у відповідності с поставленою метою. Можливе застосування статистичних методів, але вони вимагають більш строгого підходу до трактовки об’єкту, який досліджується.

11 Складові частини інтерфейсу "людина – комп’ютер"

Розробник повинен розглядати інтерфейс "людина – комп'ютер", як окремий компонент системи, що входить до складу інтерфейсу, розробник повинен виділяти ті елементи системи з яких складається інтерфейс. Відомо, що один і той самий обчислювальний процес може викликатись через різні механізми вводу-виводу і мати різні формати. Кожне сполучення форматів і механізмів вводу-виводу дає різні інтерфейси "людина – комп’ютер", тобто різні умови для роботи людини, які можна пристосовувати під певного користувача і певне середовище. Список параметрів – це інтерфейс між деякою функцією і довільною програмою, яка викликає цю функцію. Ми користуємося терміном процес для опису послідовності операцій, які виконуються процесом. Завдання – поняття для позначення того що хоче зробити користувач. Теоретично існує безмежна кількість завдань, які треба виконати.

Кожне завдання буде виконане одним або декількома процесами. Не існує однозначною відповідності між завданнями і процесами. Один процес може використовуватися для задання декількох завдань, одне завдання може виконуватися декількома процесами. Інтерфейс "людина – комп’ютер" забезпечує зв'язок між користувачем і процесом який виконує деяке завдання. Це дає можливість користувачу визначати які завдання зробити активними в біжучий момент, як передавати їм дані для обробки і прийняття результатів обробки.

З точки зору ПЗ до складу інтерфейсу входить 2 компоненти:

– набір процесів вводу-виводу;

–  процес діалогу.

Користувач обчислюваної системи взаємодіє з інтерфейсом. Через інтерфейс користувача надсилає вхідні дані і приймає дані результатів. Процеси які виконують завдання викликані інтерфейсом в потрібний момент часу з точки зору користувача.

Інтерфейс – це основний процес, а процеси які виконують завдання – це неосновні або фонові.