- •1 Ітераційний процес проектування інтерфейсу користувача
- •2 Причини проектування інтерфейсу користувача
- •3 Засоби в інтерфейсі користувача для запобігання помилок
- •Значення інтерфейсу «людина – комп’ютер»
- •4 Фактори, які впливають на зручність роботи з системою
- •5 Основні ергономічні характеристики
- •6 Вибір взаємодії користувача з системою
- •7. Стилі взаємодії користувача з системою. Їх недоліки і переваги
- •8 Концепція представлення даних від самих даних
- •9 Стратегія розробки ік
- •Загальні принципи стратегії розробки ік
- •10 Критерії оцінки проекту ік
- •11 Складові частини інтерфейсу "людина – комп’ютер"
- •12 Процеси вводу-виводу
- •Пристрої вводу
- •Пристрої виводу
- •Фактори, що враховують при виборі пристроїв
- •Правила усного обміну інформацією
- •13 Процес діалогу
- •14 Задачі діалогового процесу
- •15 Повідомлення. Види повідомлень
- •Режими діалогу
- •Варіанти граматики діалогу
- •16 Засоби перевірки вхідних даних
- •23 Види структур діалогу та їх оцінка
- •24 П’ять основних критеріїв оцінки діалогу
- •25 Діалог типу q&a
- •26 Критерії розробки діалогу q&a
- •27. Реалізація діалогу q&a
- •28 Структура діалогу типу Меню
- •29 Критерії розробки діалогу типу Меню
- •Реалізація діалогу типу Меню
- •30 Структура діалогу на основі екранних форм
- •31 Критерії розробки діалогу на основі екранних форм і реалізація
- •Реалізація діалогу на основі екранних форм
- •Висновки
- •32 Структура діалогу на основі командної мови.
- •33 Критерії розробки і реалізація Критерії розробки
- •Реалізація
- •Висновки
- •34 Змішана структура діалогу
- •35 Сфери застосування різних структур діалогу
- •36 Засоби опису діалогу
- •37 Сітка переходів
- •38 Згортка сітки переходів
- •39 Обробка сітки переходів у вершинах
- •40 Формування екрану
- •41 Загальні принципи розташування інформації на екрані
- •42 Яка інформація і в якому виді повинна виводитись на екран Яка інформація повинна виводитись на екран
- •В якому виді виводити інформацію
- •Загальні принципи розташування інформації
- •43 Шаблони для розміщення даних на екрані
- •44 Розміщення повідомлення про помилки
- •45 Засоби виділення інформації на екрані
- •1) Колір. Правила використання кольорів
- •2) Яскравість
- •2) Метод виділених точок
- •48 Адаптація користувача в системі "людина – комп’ютер"
- •1) Фіксована адаптація
- •2) Повна адаптація
- •3) Косметична адаптація
- •52 Перетворення імен в Sound Dex
- •53 Застосування концепції замовчування
- •54 Випереджуючий ввід символів та відповідей
- •55 Багатовіконні wimp-інтерфейси
- •56 Сучасні вимоги до робочих станцій
- •57 Метафора «Конкретний об’єкт»
- •58 Метафора «Що бачиш, те й отримуєш»
- •59 Метафора «Робочий стіл»
- •60 Концепція вікна. Аспекти концепції вікна
- •61 Визначення вікна
- •62 Вікна та додаткові буфери
- •63 Функції системи керування відображенням
- •64 Фреймові вікна
- •65 Пряме маніпулювання
- •66. Недоліки і переваги wimp інтерфейсів
- •67. Інтелектуальні інтерфейси
- •68. Основна відмінність інтелектуального інтерфейсу
- •69. Друга відмінність інтелектуального інтерфейсу
- •70. Третя відмінність інтелектуального інтерфейсу
- •71. Мовний і зоровий ввід/вивід
- •72. Обробка природної мови
- •73. Недоліки систем обробки природної мови
- •74. Витончена адаптація і моделі користувача
- •75. Методи інтерактивного діалогу
- •76. Рівні програм, що забезпечують інтерактивний діалог
- •Рівень підготовки до візуалізації
70. Третя відмінність інтелектуального інтерфейсу
Необхідність процесора з великими потужностями. Якщо вона забезпечена, то залишається проблема представлення зразків в системній моделі і отримання нових зразків, і вдосконалення старих. Як треба запрограмувати комп’ютер, щоб він сам навчався, тобто як комп’ютер може створити модель світу в предметній області, як в користувача.
71. Мовний і зоровий ввід/вивід
Дослідниками стверджувалось, що інтерфейс „людина – комп’ютер” буде тоді, коли вони зможуть говорити. Мовний ввід – це найменша з проблем.
Мова складається з серії фонем (знакових зв’язків). Апаратний базис – генератор тонів, які синтезують деякий діапазон звуків, проблема в тому, як забезпечити набір правил, які вказуватимуть яка фонема повинна бути використана для даного тексту. Маючи на увазі, що фонема залежить від складу і від того, які склади ідуть до і після неї. Певні правила сформульовані лінгвістами. Найкращі результати отримуються, коли використовуються записані звуки.
Для того, щоб забезпечити адекватний час відповіді потрібен комп’ютер зі значною потужністю. Але так як людина сприймає вхідну інформацію на 80% візуальна і 10% на слух, виникає питання про доцільність реалізації мовного вводу в прикладних системах.
72. Обробка природної мови
Системи NLS можуть правильно інтерпретувати конструкції природної мови, відносно яких припускається, що вони зрозумілі людині. Але ці системи мають дуже обмежену модель світу – SHRTLY. Вона володіє деякими обмеженими знаннями про навколишній світ, які складаються з кубиків, пірамід, скриньок та певного набору правил. Система може вивчати нові правила при умові, що вони посилаються на такі поняття, для яких зберігаються існуючі правила.
AIC Intellect – інтерфейс для обслуговування БД. Усі подібні інтерфейси будуються на моделях, які обмежені малою областю знань, в той час як людина неперервної підсвідомо використовує величезну гнучку модель свого світу.
73. Недоліки систем обробки природної мови
Гнучка мова не складається з граматично правильних виразів. Люди міняють фрази, використовують незавершені вирази і заповнюють сенс за контекстом.
Використання великої кількості слів у природній мові є зручним при розмові і дуже незручним, коли слова треба друкувати. Природна мова припускає, що співбесідники мають схожі моделі світу.
Є небезпека, що система, побудована на мовному інтерфейсі, буде інтерпретувати все досить буквально.
Реклама сприяє неправильному уявленню про можливості таких систем.
Інтерфейс з природною мовою вимагає складної моделі світу задачі для забезпечення потрібного контексту, який відображатиме багатосторонні аспекти спілкування і доповнюватиме фрази природною мовою.
74. Витончена адаптація і моделі користувача
Всі інтерфейси містять "модель світу" своєї сфери застосування. Більшість невдач при створенні інтерфейсу "людина-комп’ютер" виникає, коли модель, на якій розробник будував свій інтерфейс, суттєво відрізняється від моделі, яку уявляв собі замовник. Для подолання цього необхідна не тільки модель задач, але й множина профілів користувача.
Профіль – це сукупність таких факторів:
індивідуальний характер користувача
здатність до навчання
знання задачі
знайомство з інтерфейсом.
Деякі з цих факторів маються статистичний характер, а інші – швидко міняються, тому з часом можна запропонувати певні критерії само адаптації.
Витончена адаптація описує такий тип інтерфейсу, який забезпечує розумну міру само адаптації. Мається на увазі, що система може визначати мету, яка переслідується користувачем при вводі. Тобто модель задачі і профіль користувача повинні бути адекватні, щоби дізнатися про мету.
Висновки щодо інтелектуального інтерфейсу.
Інтелектуальний інтерфейс намагається розширити взаємодію "людина-комп’ютер" за допомогою таких засобів:
Збільшення діапазону способів вводу-виводу
Збагачення граматики вводу-виводу
Спроби кооперації з користувачем при досягненні мети задачі
Ці засоби відображають багаторежимний характер, багатий синтаксис, семантику та узагальнення підходу до взаємодії між людьми. Всі вони вимагають, щоби система мала модель світу задачі, яка би найближче відповідала моделі світу користувача. Оскільки у системі може бути багато різних користувачів і кожна може з часом мінятись, система має бути здатною до адаптації своєї моделі світу шляхом розпізнання профілю користувача.