1.2. Форми та показники безробiття

Комплексність причин безробіття зумовлює існування різних його типів і форм. Існують різні трактування форм безробіття.

Розрізняють такі основні типи безробіття:

а) природне;

б) вимушене.

Природне безробіття – тип безробіття, який практично не може бути ліквідований за існуючої економічної системи.

Природне безробіття набуває форми фрикційного, структурного, циклічного, добровільного та інституціонального:

Фрикційне безробіття зумовлене міжрегіональними, професійними та віковими переміщеннями частини працездатного населення. Воно пов'язане з постійним рухом населення з одного регіону в інший, із зміною професій. Для нього характерним є стан пошуку або очікування роботи в найближчому майбутньому. Цей різновид безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаним, оскільки частина працівників тимчасово втративши роботу, переходить з низькооплачуваної, малопродуктивної роботи на вище оплачувану і продуктивну. Це означає більші доходи для робітників і раціональний розподіл трудових ресурсів, а отже і більший реальний обсяг національного продукту.

Структурне безробіття зумовлене структурними зрушеннями в економіці (відмирання або зменшення частки старих галузей та появою і швидким розвитком нових), науково-технічним прогресом, змінами в структурі споживчого попиту та ін. Тобто відбувається невідповідність між пропозицією праці та попитом на робочу силу. Таке безробіття теж вважається неминучим.

Різниця між структурним та фрикційним безробіттям не дуже значна. Основна відмінність полягає в тому, що у “фрикційних” безробітних є певні навички, які вони можуть продати, а у “структурних” безробітних немає можливості одразу отримати роботу без перепідготовки, додаткового навчання чи навіть зміни проживання. Структурне безробіття характеризується більшою тривалістю і вважається серйознішою проблемою порівняно з фрикційним безробіттям.

До циклічного безробіття призводить спад виробництва, тобто та фаза економічного циклу, яка пов’язана з кризовими явищами в економіці та характеризується недостатністю сукупних витрат. Рівень безробіття підвищується, коли сукупний попит на товари і послуги зменшується і скорочується зайнятість. В періоди економічного спаду циклічне безробіття доповнює фрикційне і структурне, а в періоди циклічного підйому воно відсутнє.

Добровільне безробіття – безробіття, яке існує за наявності вільних робочих місць. Така ситуація виникає внаслідок того, що особи працездатного віку не влаштовуються на роботу через недостатній рівень заробітної плати, низький зміст праці тощо, але приступили б до роботи, якби плата була вищою.

Інституціональне безробіття пов’язане з функціонуванням самих інститутів ринку робочої сили, факторами, які впливають на попит і пропозицію на ньому (неповні інформація про вакансії, завищений рівень допомоги по безробіттю, занижені податки а доходи тощо). Воно породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці.

Вимушене безробіття – тип безробіття, коли людина працездатного віку не працює з незалежних від неї причин, вона може і хоче працювати, має достатню кваліфікацію, шукає роботу але не може знайти її, бо немає вільних робочих місць. Серед форм вимушеного безробіття найбільш поширеними є такі:

Плинне (поточне) безробіття зумовлене передусім циклічним характером розвитку економіки, кризами надвиробництва та перевиробництва та ін; це частина промислової резервної армії праці, яка то позбувається роботи, то знову знаходить її.

Приховане безробіття виникає тоді, коли існує часткова зайнятість, тобто працівники працюють неповний робочий день (тиждень, місяць, рік) без збереження заробітної плати. Такі люди є частково безробітними, хоча й входять до категорії зайнятих. Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане — наявність формально зайнятого населення.

Приховане безробіття можні поділити на:

• вимушену неповну зайнятість, коли людина працює неповний робочий день або тиждень;

• кваліфікаційне безробіття – людина працює не за своїм рівнем майстерності;

• функціональне безробіття, яке виникає, якщо працівник, який навіть зарахований на ту чи іншу посаду за фахом, зайнятий цілий робочий день, але не виконує своїх обов’язків, а є лише присутнім на роботі.

Аграрне безробіття зумовлене витісненням дрібного виробництва великим і розоренням дрібних товаровиробників у сільському господарстві.

Застійне безробіття визначається нерегулярністю зайнятості окремих категорій населення, коли частина працездатного населення живе випадковими заробітками, охоплює найстійкіший контингент безробітних — бідних, бродяг, бомжів та ін.

Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю виникає внаслідок сезонності праці в деяких галузях ( туризм, сільське господарство, будівництво ).

Технологічне безробіття пов’язане з ліквідацією робочих місць внаслідок модернізації, впровадження нової техніки і технології.

Конверсійне безробіття виникає в зв’язку із скороченням галузей військово-промислового комплексу в економіці.