6.Санітарно-епідеміологічна розвідка, її організація та оформлення результатів

Санітарно-епідеміологічна розвідка — одна з найважливіших складових частин системи протиепідемічного забезпечення військ, яка спрямована на завчасне отримання військово-медичною та санітарно-епідеміологічною службами даних про можливі джерела занесення інфекції у війська від цивільного населення, з розташованих поблизу інших військових частин і підрозділів, з природних осередків та військ супротивника, а також на завчасне з'ясування умов можливого розповсюдження інфекційних захворювань серед особового складу військ за рахунок власного резервуару джерел інфекційних захворювань. Санітарно-епідеміологічна розвідка проводиться при передислокації військ та їх пересуванні, під час підготовки та проведення бойових дій, після їх завершення.

Основними вимогами до організації та проведення СЕР є: 1)безперервність; 2) достовірність; 3) послідовність; 4) цілеспрямованість; 5) своєчасність; 6) дієвість.

Основними завданнями СЕР є:

1. Своєчасність виявлення, локалізація та ліквідація епідемічних (епізоотичних) осередків та попередження контакту особового складу з інфекційними хворими.

2. Вибір джерел доброякісного водопостачання військ.

3. Збір та аналіз даних про умови використання сил і засобів медичної служби в інтересах протиепідемічного захисту військ.

Проведення санітарно-епідеміологічної розвідки проводиться медичним складом всіх рівнів медичної служби та фахівцями санітарно-епідеміологічної служби. Кожен начальник медичної служби організовує проведення СЕР в районі дислокації або бойових дій своїх військових частин. В роті її проводить санітарний інструктор, в батальйоні — фельдшер, а в полку — лікар. Основними методами СЕР в таких випадках є обхід, огляд та обстеження, які супроводжуються відбором окремих проб для направлення в санітарно-епідеміологічні заклади. Фахівцями санітарно-епідеміологічної служби здійснюються кваліфіковані заходи СЕР, які потребують фахової підготовки та спеціального лабораторного оснащення.

Під час проведення СЕР з'ясовуються наступні питання: інфекційна захворюваність серед місцевого населення, епізоотії серед домашніх тварин та синантропних гризунів, наявність природних осередків інфекційних захворювань та їх активність; санітарний стан населених пунктів, наявність переносників інфекційних захворювань, систему та організацію протиепідемічного забезпечення населення, місцеві ресурси протиепідемічного забезпечення тощо.

Основними об'єктами СЕР можуть бути населені пункти, окремі будівлі та ділянки території, які становлять епідеміологічну небезпеку щодо можливості занесення інфекції у війська та її поширення в умовах конкретної обстановки. Найбільш повну та точну інформацію в цьому відношенні можна отримати від представників системи охорони здоров'я, ветеринарної служби, представників органів місцевої влади. В ряді випадків єдиним джерелом інформації є місцеве населення. При організації і проведенні санітарно-епідеміологічної розвідки територія розміщення і дії військ розділяється на райони, які закріплюються за санітарно-епідеміологічними та військово-медичними закладами (установами).

Об'єм та зміст заходів СЕР визначається конкретними умовами бойової та епідемічної обстановки.

Основні етапи підготовки, планування та проведення санітарно-епідеміологічної розвідки.

1. Підготовчий період.

1) Попереднє орієнтування санітарно-епідемічної обстановки в районі бойових дій за даними медико-географічних та санітарно-епідеміологічних описів, оглядів, звітів та інших матеріалів.

2) Уточнювання оперативно-тактичної обстановки.

3) Вивчення топографічної карти

2. Планування основних заходів по забезпеченню СЕР.

1) Визначення форми розвідки, виділення конкретних виконавців, постановка задач.

2) Розрахунок матеріальних і транспортних засобів.

3) Вибір маршрутів та об'єктів розвідки.

4) Встановлення форм зв'язку, термінів проведення та порядку інформації.

3. Проведення розвідки.

1) Опитування медичних та ветеринарних фахівців, представників влади та місцевого населення.

2) Огляд санітарного стану населених пунктів, джерел водопостачання, комунальних та харчових об'єктів, уточнення ландшафту.

3) Відбір матеріалу для лабораторних досліджень від виявлених хворих та об'єктів навколишнього середовища.

4) Виявлення місцевих ресурсів протиепідемічного призначення.

5) Визначення епідемічних протипоказань до умов розташування військ та медичних пунктів.

6) Докладне обстеження виявлених епідемічних (епізоотичних) осередків, організація в них первинних заходів.

4. Підготовка доповіді за результатами розвідки з висновками та пропозиціями.

Результати СЕР оформлюються у вигляді особистої доповіді та письмового повідомлення безпосередніх виконавців організаторам розвідки (схема 1).

Схема 1

КАРТА

санітарно-епідеміологічної розвідки

Дата _______________

1. Населений пункт ______________________________________________

2. Кількість мешканців ___________________________________________

3. Санітарний стан _______________________________________________

4. Водопостачання _______________________________________________

5. Кількість свердловин _________________________ де _______________

дебіт _______________ м3/год _______________ м3/добу _____________

6. Відповідність ДЕСТу за даними СЕС _____________________________

7. Кількість колодязів ____________________________________________

8. Районна СЕС ___________________________ категорія _____________

9. Фельдшерсько-акуш. пункт _____________________________________

дільнича лікарня ______________________ ЦРЛ ___________________

10. Кількість ліжок ______________ з них інфекційних ________________

11. Наявність інфекційних хворих:

ГКІ __________________ ВГА ____________________

Черев. тиф ____________ Дифтерія ________________

Туберкульоз ___________ Венерич. захворювання ________

12. Кількість лазень________________ на ____________ місць __________

13. Кількість санпропускників _____________________________________

14. Наявність сміттєзвалищ _______________________________________

15. Природно-осередкові інфекції __________________________________

______________________ де ___________________________________

16. Епізоотії серед с/г тварин ______________________________________

17. Наявність тваринницького комплексу __________ на _____ голів _____

18. Наявність скотомогильників _________ де ________________________

19. Дотримання правил поховання трупів тварин ______________________

СЕР провів ______________________________________________

(посада, в/звання, прізвище)

На зворотному боці карти наноситься масштабний план-схема населеного пункту із зазначенням джерел водопостачання, їх дебіту, лікувальних та санітарно-епідеміологічних закладів, лазень, санпропускників, скотомогильників тощо.

При стаціонарному розташуванні військ санітарно-епідеміологічна розвідка переходить в санітарно-епідеміологічне спостереження, яке передбачає систематичне отримання даних про санітарно-епідемічний стан району розташування військ. Спостереження поширюється також на розташовані поруч військові частини та підрозділи, а також на війська супротивника. При організації проведення санітарно-епідеміологічного спостереження вся територія розташування та дії військ розділяється на райони, які закріплюються за санітарно-епідеміологічними закладами (установами) та частинами медичної служби. Начальники цих закладів регулярно отримують інформацію про інфекційну захворюваність від цивільних органів охорони здоров'я, а також екстрені повідомлення у випадку виникнення епідемічних осередків.

ІІІ Заключна частина

Висновки: В лекції викладені основи санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, що проводяться медичною службою у військах. Успішне їх засвоєння буде сприяти організації медичного забезпечення в складних умовах сучасного бою.

Джерела інформації

а)Основні:

1.Военно-медицинская подготовка для студентов мед /Под ред. Ф.И.Комарова. – М.: Медицина, 1984. С 106-163

2.организация медицинского обеспечения частей и соединений /Под ред. м.Г. Иванова, О.С. Лобастова. – Л.: ВМА им. С.М.Кирова, 1984. С.