Німеччина
Експерти Німеччини визначають у найближчі роки збільшення уразливості економічної та політичної інфраструктури індустріально розвинутих країн в результаті порушення нормального функціонування інформаційних систем під впливом інформаційної зброї.
Подібну обставину спеціалісти пояснюють переходом країн до нового типу організації суспільства - «інформаційного». В результаті чого пройде глобалізація не тільки світового ринку товарів, але і виробничих послуг, наприклад спеціалізації конкретних технологічних процесів. Це призведе до різкого збільшення коопераційних зв’язків та відповідно, уразливості при порушенні роботи зовнішніх комунікаційних ланцюгів.
В інформаційному суспільстві буде спостерігатися подальша монополізація ринків, у тому числі інформаційно-комунікаційних послуг. Це призведе до загрози суверенітету держав та зробить уразливими всю інфраструктуру прийняття рішень та управління.
Різні питання забезпечення безпеки інформаційного обслуговування в таких сферах як промислове виробництво, банківська справа, наукові дослідження, медицина, за оцінками експертів Німеччини у сфері інформаційної безпеки, мають важливе значення та є умовою збереження лідируючих позицій Німеччини.
Координуючим урядовим органом, відповідальним за безпеку інформаційних потоків, є Федеральна служба безпеки в сфері інформаційної техніки (BSI). Загальна концепція діяльності BSI має наступні функції:
оцінка ризику впровадження інформаційних технологій;
розробка критеріїв, методів та випробуваних засобів для оцінки ступеню захищеності національних комунікаційних систем;
перевірка ступеню захищеності інформаційних мереж та видача відповідних сертифікатів;
видача дозволів на впровадження інформаційних систем у важливі державні об’єкти;
здійснення спеціальних заходів безпеки інформаційного обміну в державних органах та поліції;
консультації представників промисловості.
Експерти не виключають можливості активізації діяльності спецслужб по використанню сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для збору інформації та здійсненню активних заходів. За оцінками, в умовах монополізації фірмами США ряду ринків інформаційних технологій надійний захист від втручання їх спецслужб може представляти лише створення та розвиток власних, незалежних від США інформаційних мереж, оснащених програмними засобами національних виробників.
Telecom Німеччини, концерни Bertelsmann та Axel Springer стали співзасновниками спільного підприємства America Online-Europe та мають намір тим самим впливати на дії американців в інформаційному просторі Європи.
Таки чином, Німеччина може скласти конкуренцію американцям хоча б на європейському континенті.
Франція
1. Французьке військове керівництво стурбовано з приводу відставання національних досліджень у сфері ІВ від США. В зв’язку з цим начальник штаба ЗС Франції призвав прискорити та розширити відповідні національні програми.
Французькі спеціалісти розвернули обговорення ролі та значення ІВ у сучасних умовах. За їх думкою інформаційна зброя виходить на перше місце серед всіх видів зброї, яка застосовується в сучасних війнах. Це стало причиною прискорення ряду європейських програм у сфері засобів комунікацій, контролю простору з використанням супутників.
2. За думкою аналітиків французького Центру дослідження стратегічних технологій кроки європейських держав по збільшенню власного потенціалу інформаційної зброї наштовхується на серйозні протидії США. Прагнучи гальмувати власні розробки європейців США йдуть на продаж по демпінговим цінам космічних систем спостереження та контролю ліній зв’язку, надають доступ до накопичених баз даних. Наприклад, угода з Великобританією та ряд пропозицій, зроблених Німеччині.
Експерти Інституту міжнародних відносин та стратегічних досліджень висловлюють думку, що союзники США по НАТО знаходяться у військовій залежності від США, оскільки в своїх системах озброєння застосовують американське програмне забезпечення (наприклад, система позиціювання французьких ракет).
3. Аналізуючи нові аспекти американської військової доктрини, які спрямовані на досягнення перемоги безкровними методами при мінімумі втрат, французькі спеціалісти звертають увагу на те, що головним засобом є не контроль над територією, а повне панування в інфорсфері на планеті. При цьому війна носить віртуальний та невидимий характер, що дає можливість домогтися переваги, не розгортаючи бойових дій.
Вказуючи на особливість прагнень США, ряд експертів центру дослідження у сфері соціальних наук критикують існуючи програми військових інвестицій. На їх думку французькі військові знаходяться під враженням успіхів США у застосуванні високоточної зброї та упускають значно більшу складову ІВ – засоби контролю за інформацією.
4. Французькі збройні сили на відміну від американських не мають високих технологій, які дозволяють впроваджувати відкрите або неявне керівництво операціями. Тому, вони можуть відігравати на полі бою лише другорядну роль, бути придатком американських високих технологій та нести безпосередні втрати.
5. В наш час у Франції створюється інформаційно-аналітична система підтримки прийняття рішень керівництва країни в різних кризових ситуаціях.
Основна мета цієї системи – забезпечення органів державного управління необхідною інформацією, моделювання реальної обстановки у розвитку, підготовці прогнозів та рекомендацій.
6. Директор центру досліджень стратегії та технології Де Сент-Жермен вважає, що Франція повинна змінити свою політику в області інформаційних розробок і фінансування військового виробництва, віддаючи пріоритети інформаційним системам, у тому числі розвідувальним супутникам, телекомунікаційним мережам, засобам керування і при цьому використовувати засоби цивільної інформатики. За його думкою, необхідно значно збільшити частку витрат на системи, що дозволяють здійснювати моделювання як на всіх етапах створення систем озброєння, так і на етапі їх бойового застосування, що забезпечить високий рівень технологічних досліджень.
7. Франція приділяє увагу питанням захисту своїх інформаційних ресурсів від несанкціонованого проникнення та маніпулювання. Розробкою стратегічних напрямків політики по забезпеченню національної безпеки займається CLUSIF (клуб секретної інформатики Франції). За своїм статутом ця організація є відкритою асоціацією юридичних та фізичних осіб, які працюють у сфері інформатики. Це об’єднання користується повною підтримкою держави та має тісний контакт із спецслужбами.
8. Французькі експерти вважають, що найкращий захист інформації в мережах забезпечать тільки методи шифрації. У зв’язку з цим ведеться активне впровадження криптографічного програмного забезпечення та обладнання в найбільш важливі системи.
Таким чином, аналіз оцінок французьких експертів показує, що загроза ІВ сприймається як реальна, однак ця позиція наштовхується на інерційність системи військових витрат та недостатнє осмислення всіх можливостей інформаційної зброї, які далеко виходять за рамки традиційних засобів захисту інформації.
Швеція
Уряд Швеції надає велике значення запобіганню загрози застосування засобів ведення інформаційної війни (ЗВІВ) проти національної інфраструктури.
1. Для визначення ролі інформаційної зброї серед засобів впливу на противника та досягнення зовнішньо-політитчних цілей спеціалістами збройних сил Швеції проведено аналіз її суті та можливих стратегій застосування.
Під наступальними та оборонними ЗВІВ шведські експерти розуміють
сукупність засобів електронної боротьби
здійснення психологічних операцій
забезпечення безпеки комп’ютерних мереж
операції по фізичному знищенню обладнання, що працює на базі електронних пристроїв
2. Міністерство оборони Швеції планує у найближчі роки віддати пріоритет засобам захисту від інформаційної зброї, усвідомлюючи необхідність розробки наступальних ЗВІВ.
3. За оцінками шведських експертів, для адекватного захисту держави в ході ІВ, а також для здійснення у майбутньому акцій із застосуванням наступальних ЗВІВ необхідно створити ефективну систему державного управління та контролю.
У наш час МО проводить роботи по створенню подібної системи. Вона призначена для керівництва розвитком можливого військового конфлікту в рамках розробленого сценарію з метою отримання перемоги над небагато чисельним, але добре оснащеним агресором і повинна діяти, враховуючи поточні зміни військових дій.
Основні задачі системи контролю та управління:
захист власних систем спостереження, орієнтації, прийняття рішень
підтримка дій військ у відповідності з планами
реальна оцінка збитку в ході війни
відбиття атак ЗВІВ противника
4. При побудові такої системи передбачається необхідність виконання умов функціонування, головними з яких є:
свобода доступу користувачів всіх рівнів до будь-якої інформації
здатність виконання завдань на всіх стадіях розвитку конфлікту
простота в засвоєнні та легкість у використанні персоналом
автономність
здатність до розвитку та виконання нових функцій
5. Спеціалісти МО Швеції допускають можливість застосування наступальних ЗВІВ, які не становлять загрози життю людей, при проведенні миротворчих операцій під керівництвом ООН. Під такою зброєю розуміють комп’ютерні віруси, генератори міцного електромагнітного імпульсу та ін.
6. Шведські експерти, відмічаючи вірогідність використання інформаційної зброї проти Швеції, заявляють про необхідність обов’язкового тестування нових та вже існуючих національних систем озброєнь, військової техніки на уразливість від впливу ЗВІВ.
7. За оцінками шведських військових аналітиків, інформаційна зброя стане основним засобом ведення війни у майбутньому, враховуючи зростаючу залежність розвинутих країн від системи зв’язку та інформації. При цьому використання ЗВІВ проти країн з низьким рівнем розвитку інформаційної інфраструктури буде малоефективним. В свою чергу, застосування такими країнами наступальних ЗВІВ дає їм відчутні переваги.
Індія
1. Індійській уряд занепокоєний можливістю реалізації США стратегій ІВ проти Індії та робить кроки з метою забезпечення своєчасної протидії. У 1996 р. на нараді МО Індії визначалось, що сучасна інформаційна зброя є загрозою національній безпеці держави як у воєнний так і мирний час.
Активна участь США у розвитку важливих галузях індійської промисловості, а також орієнтація економіки країни на американські розробки у перспективі визначають можливість повного блокування використання комп’ютерних мереж в Індії.
Найбільш вірогідними об’єктами інформаційних атак є
- системи передачи даних. (Організація зв’язку індійських автоматизованих інформаційних мереж з міжнародними мережами через шлюзову службу GIAS мережі Інтернет дозволяє США впливати на процес прийому та передачи інформації).
- комплекси дистанційного зондування Землі (Згідно до існуючих контрактів між індійською корпорацією ANRIX та американським консорціумом EOSAT США реалізують інформацію з індійських супутників, для чого використовують дві наземні станції EOSAT в США)
- глобальна система позиціювання NAVSTAR,
- спеціалізоване програмне забезпечення.
2. В такій ситуації керівництвом МО Індії прийняте рішення про розробку національної програми створення засобів протидії інформаційній зброї. Одночасно виділяють додаткові кошти на підвищення захищеності військових інформаційних мереж Індії від несанкціонованого проникнення через міжнародні канали зв’язку та передачи даних.
3. Організації оборонних досліджень МО Індії дана вказівка активізувати роботи по створенню комп’ютеризованих комплексів інформаційної безпеки у всіх автоматизованих системах контролю та управління, задіяних в інтересах оборонного відомства. Признано доцільним розширити закупівлю за кордоном необхідної елементної бази та компонентів для розробки власного комп’ютерного обладнання.
Китай
1. Керівництво Китаю здійснює комплекс засобів, спрямованих на підвищення інформаційної безпеки країни та підготовку можливої ІВ. Для цього здійснюється:
- реорганізація урядових структур,
- переоснащення збройних сил
- розробка принципів інтеграції інформаційної інфраструктури Китаю у мирні системи.
2. КНР має намір розширити міжнародне співробітництво з метою прискорити процес інформатизації країни, розвитку телекомунікаційної інфраструктури, всіх видів зв’язку, продовження реалізації космічних проектів. Для цього планується використовувати ефективний механізм залучення передових світових технологій. В електронній промисловості Китаю вже нараховується 660 сумісних підприємств, об’ємом іноземних інвестицій у 7 млрд. доларів.
3. З 1996 року діє комісія з питань інформатизації у складі ведучих експертів з 20 державних органів Китаю. Її головна функція визначення та підтримка найбільш важливих напрямків розвитку інформаційної техніки.
4. В рамках реорганізації держструктур у 1998 р. створено міністерство інформаційної промисловості шляхом злиття міністерства електроніки та поштового зв’язку та комунікацій, основною задачею є рішення проблем інформаційної безпеки КНР.
5. Керівництво Народно-визвольної армії Китаю визначає підготовку до ведення ІВ як головну тенденцію у реформуванні китайських збройних сил. Вона включає:
- переобладнання ЗС сучасними видами зброї, включаючи новітні засоби радіоелектронної боротьби та інформаційної протидії; а також системами керування, зв’язку та розвідки,
- скорочення ЗС до 500 тис. чоловік
- у можливих конфліктах будуть обладнанні інформаційні мережі з відповідним набором баз даних
- для підтримки військових об’єднань створені бази даних, які містять 1500 типових документів.
6. З 1996 р. функціонує організований урядом КНР центр військових стратегічних досліджень, який розглядає питання ведення ІВ, оцінює ефективність засобів інформаційної поразки, розробляє рекомендації щодо протидії можливим загрозам.
7. Планується почати кампанію по співробітництву з іноземними фірмами з метою залучення в Китай закордонних технологій військового призначення для переобладнання ЗС КНР.
8. Проводячи політику інтеграції в світові інформаційні мережі, Уряд КНР наполягає на необхідності перегляду тенденцій створення та удосконалювання глобальних високошвидкісних мереж, здатних породжувати міжнародні конфлікти, нести загрозу підриву національних суверенітетів великій групі держав, у тому числі Китаю. Тому першочерговою задачею є розробка міжнародного механізму, норм та правил інформаційного обміну, які виключають мережеве домінування.
7. Спеціалісти вважають, що Китаю необхідно очолити боротьбу країн, що розвиваються, у тому числі членів руху неприєднання, за справедливий інформаційний порядок. Такий порядок можливий за умов:
- дотримання принципів рівності суверенітетів,
- відповідності інтересам більшості країн світу,
- усунення диктату однієї чи ряду індустріальних держав, які використовують свої економічні та технологічні переваги.
За думкою аналітиків, для країн, що розвиваються, необмежена інформаційна свобода несе загрозу негативного соціально-політичного та культурного впливу. Сучасні принципи глобальної мережі західних країн не відповідають вимогам більшості держав світу.
8. Серед основних задач, які повинні бути вирішені Китаєм в процесі інтегрування в глобальні мережі є наступні:
- захист інтелектуальної власності
- блокування доступу до зарубіжної інформації, яка нав’язує неприйнятний для китайців образ життя, що підриває національні культурні традиції та морально-етнічні норми
- прийняти ефективні засоби по обмеженню розповсюдження в комп’ютерних мережах інформації щодо діяльності урядових структур
- розробити жорстку систему правил, що регламентують доступ різних організацій та відомств до закордонних джерел. Наприклад, обов’язкове ліцензування інформаційної діяльності з зазначенням кожним китайським абонентом її конкретних цілей та змісту, системних адрес їх закордонних партнерів.
Висновок. Будуючи національну систему інформаційної безпеки, Китай критично ставиться до американського варіанту, який взятий за основу рядом інших держав. Заходи КНР по підготовці до ІВ відображають власну стратегію, яка враховує особливості функціонування китайського суспільства та необхідність протидіяти інформаційній експансії США.